печерський районний суд міста києва
Справа № 757/22951/21-к
22 липня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії щодо повернення майна, -
адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернулась до слідчого судді зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України на посадових осіб ГСУ НП України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна. В обґрунтування доводів та вимог скарги посилається на те, що 15.01.2021 було проведено обшук житла за адресою: АДРЕСА_1 , що належить, на праві власності ОСОБА_5 та вилучено майно, яке належить ОСОБА_4 , яке на думку адвоката підлягає поверненню власнику, оскільки на відшукання та вилучення вказаного майна не було надано дозвіл ухвалою слідчого судді. Крім того, після вилучення майна слідчий (прокурор) не звертались до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, а тому просить зобов'язати посадових осіб ГСУ НП України повернути вилучене 15.01.2021 майно.
В судове засідання адвокат, слідчий не з'явились, про дату час та місце розгляд скарги повідомлені належним чином, про причини своєї неявки не повідомили.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, вислухавши думку адвоката та прокурора, надходить до наступних висновків.
Судовим розглядом встановлено, що ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020000000001188 від 04.12.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.12.2020 надано дозвіл на проведення обшуку житла за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_5 з метою відшукання речей та документів, які мають значення речових доказів.
За результатами проведення даного обшуку у зазначеній квартирі 15.01.2021 було вилучено, зокрема, мобільний телефон imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , за номером телефону: НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_4 , що зафіксовано у протоколі обшуку від 15.01.2021.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене майно можливості володіти, користуватись та розпоряджатись певним майном до вирішення питання про арешт майна, а тимчасово вилученим майном може бути у вигляді речей, документів, грошей, тощо.
При здійсненні кримінального провадження органом досудового розслідування має бути неухильно дотримано загальні засади кримінального провадження, встановлені ст.ст. 7, 8 КПК України, в тому числі верховенство права, законність та недоторканість права власності.
Виходячи з цього, відповідно до ст. 169 КПК України, вилучене майно є тимчасово вилученим та має бути повернуте особі, у якої вони вилучені у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171 та ч. 6 ст. 173 КПК України, а саме: за клопотанням слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, в іншому випадку вилучене майно має бути негайно повернуте особі, у якої воно було вилучено.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Жоден не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом та загальними принципами міжнародного права. У рішенні Європейського суду по справі «Мороко проти Російської Федерації» від 12.06.2008, Судом зазначається: «Попередні положення не зменшують права держави забезпечувати виконання таких законів, які їй видаються необхідними для здійснення контролю за використанням власності відповідно до загальних інтересів чи для забезпечення сплати податків чи інших зборів та штрафів».
Разом з цим, стороною обвинувачення не доведено, що вилучене майно, зберегло на собі сліди вчинення злочину, або містить інші відомості, що вказані речі мають значення речових доказів у кримінальному провадженні. Разом з тим, стороною обвинувачення не надано підтвердження про визнання мобільного телефону imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , за номером телефону: НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_4 , який вилучений в ході проведення обшуку 15.01.2021, речовим доказам у кримінальному провадженні №12020000000001188 від 04.12.2020, а тому вказане вище майно не охоплюється ухвалою слідчого судді від 23.12.2020 про надання дозволу на проведення обшуку.
Окрім того, арешт на тимчасово вилучене майно під час проведення обшуку 15.01.2021, в порядку та на підставах, передбачених ч. 5 ст. 171 КПК України, не пізніше наступного дня накладено у передбаченому законом порядку не було.
Разом з тим, як вбачається із матеріалів скарги майно повернуте особі, у якої вони були вилучені не було, тому слідчий суддя вбачає необґрунтованим утримання даного майна.
Таким чином, приходжу до висновку про обґрунтованість поданої скарги щодо бездіяльності, яка полягає у неповерненні майна, оскільки, вбачається порушення права власника на володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
За таких обставин, виходячи з встановлених обставин та вимог КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення вимог скарги.
Керуючись ст. ст. 169, 171, 173, 236, 303, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії щодо повернення майна - задовольнити.
Зобов'язати компетентних посадових осіб ГСУ НП України, що здійснюють досудове розслідування у к/п № 12020000000001188 від 04.12.2020 повернути ОСОБА_4 мобільний телефон imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , за номером телефону: НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_4 , який був вилучений в ході проведення обшуку 23.12.2021 житла за адресою: АДРЕСА_1 , що належить, на праві власності ОСОБА_5 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1