печерський районний суд міста києва
Справа № 757/46115/21-ц
"01" вересня 2021 р. суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Ляпіна Дмитра Валентиновича, третя особа Міністерство юстиції України про зняття арешту з майна та виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників,
31 серпня 2021 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява з вимогою до відповідача про зняття арешту, накладеного постановою приватного виконавця Ляпіна Д. В. про арешт коштів боржника від 12 серпня 2019 року у межах виконавчого провадження № 59189400, та виключення з Єдиного реєстру боржників запис щодо позивача як боржника у вказаному провадженні.
Відповідно до частини першої ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається із змісту позовної заяви та додатків до неї, арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках, відкритих ОСОБА_1 у банківських та інших фінансових установах, у тому числі в АТ КБ «ПриватБанк», накладено постановою приватного виконавця у виконавчому провадженні № 59189400, яке завершено 04 травня 2020 року на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Звертаючись до суду із цим позовом, позивач просив суд зняти арешт із належного їй майна, посилаючись на статтю 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Судом встановлено, що позивач у виконавчому провадженні № 59189400 була боржником.
04 травня 2020 року державним виконавцем у відповідності до пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа, проте одночасно із поверненням державним виконавцем не скасовано вжиті заходи забезпечення виконання заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/30546/16-ц.
У пункті 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» судам роз'яснено, що вимоги сторони виконавчого провадження про зняття арешту з майна розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб'єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб'єктом оціночної діяльності.
Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може бути залученим судом до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Заявлені позивачем вимоги не можуть розглядатися у позовному провадженні, оскільки у такому випадку позивач одночасно має бути й відповідачем, так як її майно арештовано приватним виконавцем і вона була боржником за виконавчим провадженням, що є неможливим відповідно до вимог статей 42, 48, 175, 447 ЦПК України.
Такого правового висновку дійшла колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 04 листопада 2020 року у справі № 520/7100/19.
ОСОБА_1 пред'явила позов, зі змісту якого не вбачається спору між сторонами про право власності (володіння, користування розпорядження) на майно, на яке накладено арешт, і таке право позивача ніким не оспорюється, не містить позов і матеріально-правових вимог до відповідача, а тому позовна заява не підлягає розгляду у порядку позовного провадження, оскільки передбачається інша форма звернення та порядок вирішення.
У разі пред'явлення до суду такого позову в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України, а, помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК.
Відповідно до пункту 1 частини першої ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-19, 186, 352, 447 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Відмовити у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Ляпіна Дмитра Валентиновича, третя особа Міністерство юстиції України про зняття арешту з майна та виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників.
Зобов'язати Управління казначейства у Печерському районі повернути ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 1 816, 00 грн (квитанція №№ 0.0.2248309636.1, 0.0.2248311663.1 від 30 серпня 2021 року на суму по 908, 00 грн), що було перераховано: одержувач УК у Печерському районі м. Києва, код отримувача 38004897, МФО 820019, рахунок IBAN UA228999980313181206000026007, призначення платежу: суд. збір за позовом до Печерського районного суду м. Києва.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя І. В. Литвинова