Справа № 605/108/21Головуючий у 1-й інстанції Горуц Р.О.
Провадження № 22-ц/817/927/21 Доповідач - Костів О.З.
Категорія -
30 серпня 2021 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Костів О.З.
суддів - Міщій О. Я., Шевчук Г. М.,
з участю секретаря - Іванюта О.М.
сторін:
представника апелянта - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 605/108/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 29 червня 2021 року, ухвалене суддею Горуцем Р.О., повний текст якого складено 29 червня 2021 року, в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди,
У березні 2021 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що він є власником автомобіля «VOLKSWAGEN CADDY», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2006 року випуску. 23 серпня 2020 року відповідач, перебуваючи за кермом вказаного автомобіля, під час руху по вул.Шевченка в м.Підгайці у напрямку вул.Міцкевича, не впорався з керуванням і здійснив наїзд у металеву огорожу, внаслідок чого було пошкоджено вищезазначений транспортний засіб. Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12020210160000079 від 24 серпня 2020 року відносно ОСОБА_6 за ч.1 ст.286 КК України, було проведено судову автотехнічну експертизу, згідно висновку якої сума матеріального збитку завданого позивачу, внаслідок пошкодження його автомобіля, становить 137697.51 грн.
У зв'язку з викладеним просив суд стягнути з відповідача на свою користь 137697.51 грн., як відшкодування матеріальної шкоди.
Рішенням Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 29 червня 2021 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 137697.51 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_6 - адвокат Янчишин В.Й. подав на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам.
Апеляційна скарга мотивована тим, що представником відповідача подано до суду клопотання від 09 червня 2021 року про долучення до матеріалів справи документів:
відповіді Бережанської окружної прокуратури від 08 червня 2021 року №52/2-33-802-21 на 1 арк. - копія;
висновку експерта від 11 листопада 2020 року №6/2-172/20 із додатками на 48- арк. - копія.
Клопотання було мотивоване неможливістю подати дані докази раніше, оскільки про їх наявність представник відповідача дізнався лише 09 червня 2021 року. Однак, судом першої інстанції, всупереч вимогам ст.83 ЦПК України, відмовлено у задоволенні даного клопотання. Зазначає, що висновком експерта встановлено, що автомобіль є тотально знищеним, оскільки вартість ремонту - 146396.91 грн. перевищує ринкову вартість транспортного засобу - 137697.51 грн. Звертає увагу на те, що суд першої інстанції стягнув вартість цілого не ушкодженого у ДТП, автомобіля, при чому у позивача залишився автомобіль, який пошкоджений внаслідок ДТП, однак його вартість не визначена жодним доказом, а тому надає підстави для безпідставного збагачення позивача. Крім того, транспортний засіб у пошкодженому стані після ДТП вже продано позивачем, що не надає можливості ні визначити вартість утилізації, ні вирішити питання про повернення пошкодженого автомобіля відповідачу після відшкодування шкоди позивачем у розмірі ринкової вартості цілого автомобіля. Отже, наявні всі підстави для відмови у задоволені позову про відшкодування матеріальної шкоди, через не доведення розміру матеріальної шкоди позивачем.
У зв'язку з викладеним просить апеляційний суд cкасувати рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 29 червня 2021 року та постановити нове, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі.
Також в апеляційній скарзі представником ОСОБА_6 - адвокатом Янчишиним В.Й. заявлено клопотання про долучення до справи доказів, а саме: відповіді Бережанської окружної прокуратури від 08 червня 2021 року №52/2-33-802-21 на 1 арк. - копія; висновку експерта від 11 листопада 2020 року №6/2-172/20 із додатками на 48 арк. - копія.
Відзив на апеляційну скаргу від учасників по справі до суду не надходив.
В судовому засіданні представник апелянт - адвокат Янчишин В.Й. свою апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на мотиви, викладені в ній.
Представник позивача - адвокат Прийдун В.М. проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду залишити без змін.
З приводу клопотання представника ОСОБА_6 - адвоката Янчишина В.Й. про долучення до справи доказів на стадії апеляційного розгляду, колегія суддів зазначає, що у відповідності до ч.2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
На підтвердження розміру матеріального збитку позивачем додано на 1 аркуші фрагмент висновку експерта від 11 листопада 2020 року №6/2-172 (вступну та резолютивну частини).
Представником відповідача до суду першої інстанції подано клопотання від 09 червня 2021 року про долучення до матеріалів справи відповіді Бережанської окружної прокуратури від 08 червня 2021 року №52/2-33-802-21 на 1 арк. - копія, та висновку експерта від 11 листопада 2020 року №6/2-172/20 із додатками на 48 арк. - копія. Вказане клопотання було мотивоване неможливістю подати дані докази раніше, через те, що про їх наявність представник відповідача дізнався 09 червня 2021 року (а.с.51).
Відповідно до частини третьої, восьмої ст.83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Судом встановлено, що 09 червня 2021 року представник відповідача отримав копію повного висновку експерта від 11 листопада 2020 року №6/2-172 із додатками на 48 арк., який міститься в матеріалах кримінального провадження в Бережанській окружній прокуратурі.
Оскільки представник відповідача з об'єктивних (поважних) причин не мав можливості подати вказані докази у встановлений законом строк, колегія суддів вказане клопотання задовольнила.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає не повністю.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Судом встановлено наступні обставини.
Ухвалою Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 22 січня 2021 року, яка набрала законної сили, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020210160000079 від 24 серпня 2020 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України - закрито, а ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України, у зв'язку із примиренням обвинуваченого з потерпілою (а.с.6-7).
В рамках вищевказаного кримінального провадження на автомобіль, яким керував відповідач на час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та власником якого є позивач, ухвалою слідчого судді Монастириського районного суду Тернопільської області від 04 вересня 2020 року було накладено арешт, який ухвалою Підгаєцького районного суду від 22 січня 2021 року - скасовано.
Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме: автомобіль марки «VOLKSWAGEN CADDY», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2006 року випуску, білого кольору, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 - повернуто позивачу.
Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи №6/2-172 від 11 листопада 2020 року, проведеної в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020210160000079 від 24 серпня 2020 року вбачається, що ринкова вартість автомобіля «VOLKSWAGEN CADDY» р.н. НОМЕР_3 , станом на 23 серпня 2020 року, може становити 137697.51 грн. Вартість відновлюваного ремонту без врахування коефіцієнту фізичного зносу деталей КТЗ становить 336327.84 грн. Вартість відновлюваного ремонту автомобіля «VOLKSWAGEN CADDY» р.н. НОМЕР_3 , з урахуванням експлуатаційного зносу деталей, що підлягає заміні, станом на 23 серпня 2020 року може складати 146396.91 грн.» (а.с.54-60).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного.
Згідно із частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а частина друга статті 1192 ЦК України передбачає, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на час розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Частиною другою статті 22 ЦК збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Відшкодування шкоди, заподіяної власником (володільцем) транспортного засобу, цивільно-правова відповідальність якого застрахована урегульовано Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Закон 1961-IV). У разі коли пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлений або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.
Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності і власників наземних транспортних засобів», який згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.
Такий висновк викладений в постанові КЦС у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року по справі № 591/1/16-ц.
У разі, якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди. Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди здійснюється у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи моторне транспортне страхове бюро.
Аналогічний висновок викладений у постанові КЦС в складі Верховного Суду від 30 січня 2019 року по справі № 753/21303/16-ц.
Як вбачається із висновку експерта №6/2-172 від 11 листопада 2020 року, вартість матеріального збитку завданого ОСОБА_5 як власнику, становить 137697.51 грн. При визначені вартості матеріального збитку, експерт виходив із ринкової вартості цілого неушкодженого у ДТП автомобіля «VOLKSWAGEN CADDY», реєстраційний номер НОМЕР_4 .
Крім того, експертом встановлено, що автомобіль є тотально знищеним, оскільки вартість його ремонту - 146396.91 грн. перевищує його ринкову вартість - 137697.51 грн.
Судом сершої інстанції не з'ясовано думку позивача з приводу визнання чи невизнання пошкодженого автомобіля фізично знищеним та його наміри щодо ремонту автомобіля, а також не спростовані доводи відповідача з приводу можливого отримання позивачем невиправданого надприбутку в результаті реалізації ним пошкодженого автомобіля після одержання повної його вартості.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що суд першої інстанції стягнув вартість цілого не ушкодженого у ДТП, автомобіля «VOLKSWAGEN CADDY», реєстраційний номер НОМЕР_4 , однак, у позивача залишився автомобіль, який пошкоджений внаслідок ДТП. Його вартість не визначена жодним доказом, що надає підстави для безпідставного збагачення позивача.
Разом з тим постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду. За умови неможливості передачі автомобіля відповідачу, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у позові.
Вказаний висновок викладений в постанові КЦС в складі Верховного Суду від 07 листопада 2018 року по справі № 462/6105/16-ц.
Апеляційним судом встановлено, що позивач визнає пошкоджений автомобіль «VOLKSWAGEN CADDY», реєстраційний номер НОМЕР_4 фізично знищеним та вказав про намір передачі автомобіля відповідачу.
Згідно свідцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_5 є власником автомобіля «VOLKSWAGEN CADDY», реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2006 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 (а.с.4).
Доводи представника апелянта про те, що транспортний засіб у пошкодженому стані після ДТП, вже продано позивачем, колегія суддів відхиляє, оскільки вказане твердження не підтверджене жодними доказами та спростовується матеріалами справи.
Таким чином, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що наявні усі підстави для задоволення позову про відшкодування матеріальної шкоди та передачу пошкодженого автомобіля після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
У відповідності до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У відповідності до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та доповнення резолютивної частини.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 29 червня 2021 року - змінити.
Доповнити резолютивну частину Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 29 червня 2021 року абзацом наступного змісту:
«Зобов'язати ОСОБА_4 передати ОСОБА_7 залишки пошкодженого автомобіля «VOLKSWAGEN CADDY», реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2006 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .»
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Дата складення повного тексту постанови - 31 серпня 2021 року.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_5 , адреса АДРЕСА_1 , Вербівського старостинського округу Підгаєцької міської ради Тернопільського району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .
Відповідач: ОСОБА_6 , адреса АДРЕСА_2 , Вербівського старостинського округу Підгаєцької міської ради Тернопільського району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .
Головуючий
Судді