Справа № 487/5625/20
Провадження № 1-кп/487/379/21
31.08.2021 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі судді:
головуючого судді -ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор -ОСОБА_3
обвинувачений -ОСОБА_4
захисник -ОСОБА_5
провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва судове засідання з розгляду кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020150030002450 від 01.07.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
Від прокурора надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого оскільки заявлені ризики відповідно до ст.177 КПК України відносно обвинуваченого не відпали та продовжують існувати.
Захисник заперечив проти задоволення клопотання, просила відмовити у його задоволенні та просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Обвинувачений заперечив проти задоволення клопотання та просив відмовити у його задоволенні.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу двомісячного строку з дня застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).
Згідно з ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Таким чином, оцінюючи всі обставини у їх сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватими у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров'я обвинуваченого, а ризики передбачені ст. 177 КПК України не перестали існувати, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з п.1 ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства до потерпілого, дані про особу обвинуваченого, суддя не вбачає правових підстав для призначення альтернативного запобіжного заходу та визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст. 177,178, 183 206,319,331,372 КПК України суд -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 строком на 60 діб - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою з утримання в СІЗО м. Миколаєва на 60 днів - до 29 жовтня 2021 року (включно).
У задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого відмовити.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_1