Справа № 944/4540/21
Провадження №2-в/944/5/21
30.08.2021 рокум.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Колтун Ю.М. розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» про відновлення судового провадження у цивільній справі № 2-311/2010 за позовом ПАТ «БАНК ФОРМУ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення заборгованості по кредитних договорах на предмет іпотеки, -
20 серпня 2021 року до Яворівсього районного суду Львівської області надійшла заява ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» про відновлення судового провадження у цивільній справі № 2-311/2010 за позовом ПАТ «БАНК ФОРМУ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення заборгованості по кредитних договорах на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами, в якому було винесено рішення та звернуто стягнення на предмет іпотеки.
20 серпня 2021 року матеріали вищевказаної заяви канцелярією суду передані на розгляд судді Колтун Ю.М.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження, дослідивши зміст заяви та доданих до неї документів, суд виходить з наступного.
Так, відповідно до ст.488 ЦПК України, відновлення втраченого повністю або частково судового провадження у цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим кодексом.
Відповідно до ст.489 ЦПК України, втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою осіб, які брали участь у справі, або за ініціативою суду.
Згідно із ст.490 ЦПК України, заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно із ч. 3 ст. 491 ЦПК України, до заяви про відновлення втраченого судового провадження додаються документи або їх копії, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися в заявника або у справі, копії заяви відповідно до кількості учасників справи, а у разі необхідності - клопотання про поновлення строку на подання заяви про відновлення втраченого судового провадження.
Відповідно до ч.5 ст.491 ЦПК України, заява про відновлення втраченого судового провадження для виконання судового рішення може бути подана до закінчення строку пред'явлення виконавчого документа довиконання. Суд може поновити зазначений строк, якщо за клопотанням заявника визнає причини його пропуску поважними.
За приписами Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент видачі виконавчого документа), виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) виконавчі листи та інші документи - протягом трьох років; 5) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не встановлено законом.
Будь-яких даних щодо пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання заявником не подано.
Таким чином, у будь-якому випадку, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання у даному випадку закінчився, що свідчить про те, що заява подана після закінчення строку, встановленого частиною п'ятою статті 491 ЦПК України.
Усупереч вимогам ч.3 ст. 491 ЦПК України, клопотання про поновлення строку на подання заяви про відновлення втраченого судового провадження до заяви не додане.
Згідно з п.2 ч.4 ст. 492 ЦПК України, суд відмовляє у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження у випадках, коли заява подана після закінчення строку, встановленого частиною п'ятою статті 491 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 260, 261,353,488-495 ЦПК України, суд, -
У відкритті провадження за заявою ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» про відновлення судового провадження у цивільній справі № 2-311/2010 за позовом ПАТ «БАНК ФОРМУ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення заборгованості по кредитних договорах на предмет іпотеки - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Ю.М. Колтун