Справа № 459/44/21
Провадження № 2/459/350/2021
20 серпня 2021 року Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого-судді Отчак Н.Я.
з участю секретаря Савіцької Б.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення понесених витрат по оплаті комунальних послуг та користування житлом,-
11.01.2021 року представник позивача звернувся до суду із даним позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 14.04.2021 р., просить стягнути з відповідачки у користь позивача грошові кошти, як компенсацію за надані послуги з: 1) водовідведення та водопостачання за період часу з січня 2001 р. по 22.05.2012 р. в розмірі 2 348,19 грн.; 2) теплопостачання за період часу з січня 2001 р. по лютий 2021 р. в розмірі 21 238,16 грн.; 3) обслуговування будинку та прибудинкових територій, вивезення сміття за період часу з січня 2017 р. по березень 2021 р. в розмірі 3 842,95 грн., які становлять її частку, яку вона зобов'язана була сплатити за користування житлом та комунальними послугами.
В обґрунтування позову послався на те, що відповідачка будучи співвласницею квартири АДРЕСА_1 , і зареєстрованою у ньому разом із своїми неповнолітніми дітьми (сином та дочкою), там фактично з 2001 року не проживає, не приймає участі в утриманні спірного майна, не платить комунальні послуги, чим порушує його права на розпорядження житлом. Зазначив, що за період часу з січня 2001 р. по березень 2021 р. йому нараховано та ним самостійно здійснено оплату наданих житлово-комунальних послуг за користування квартирою, відтак на його думку відповідачка зобов'язана відшкодувати йому 1/2 частки коштів від загальної суми, тобто 27 429,30 грн..
Ухвалою від 18.01.2021 року у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судовий розгляд на 19.02.2021 року з повідомленням сторін, який в подальшому, востаннє, відкладено на 25.08.2021 р..
19.04.2021 р. відповідачка подала заяву про застосування до частини позовних вимог позовної давності, а саме: в частині стягнення витрат за послуги із водовідведення та водопостачання, а також за послуги теплопостачання за період з січня 2001 р. по 11.01.2018 р., та послуги з обслуговування будинку та прибудинкових територій, вивезення сміття за період часу з січня 2017 р. до 11.01.2018 р..
При цьому, сторони скористались своїми правами визначеними ст. ст. 178-179 ЦПК України, зокрема: 13.05.2021 р. відповідачка подала відзив на позовну заяву у якому просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі; 14.06.2021 р. представник позивача подав відповідь на відзив у якому просив стягнути з відповідачки 1/2 частки коштів за комунальні послуги за 2020-2021 рр., з урахуванням отриманої позивачем субсидії, тобто 1 020,15 грн..
25.08.2021 р. будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, сторони у судове засідання не з'явилися.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити. При цьому останнім було подано пояснення, в яких зазначено, що у 2018-2019 рр., отримана позивачем субсидія на оплату комунальних послуг, повністю покрила усі витрати.
Представник відповідачки подав заяву про розгляд справи у його відсутності, відзив та заяву про застосування позовної давності підтримав у повному обсязі.
З огляду на зазначені обставини, суд у відповідності до ст.ст. 223, 247 ЦПК України судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши докази і письмові пояснення, що викладені у заявах по суті справи, суд прийшов до такого висновку.
Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Відповідно до копії свідоцтва про право власності на квартиру від 14.04.1998 р., квартира за адресою: АДРЕСА_2 , на праві спільної сумісної власності належить сторонам по справі.
Згідно довідки про склад сім'ї №9991 від 05.06.2019 року, сторони зареєстровані у спірній квартирі. Загальна кількість зареєстрованих осіб у квартирі - 5 осіб.
Як видно з актів КП "Червонограджитлокомунсервіс" від 18.08.2008 р., 24.11.2020 р., на час складання актів відповідачка разом із своїми дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вказаною адресою не проживають. Фактично у квартирі проживає позивач разом із своїм сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ..
За утримання квартири, яка на праві спільної сумісної власності належить сторонам, нараховувались житлово-комунальні послуги у період часу з січня 2001 р. по березень 2021 р., що підтверджується інформацією зафіксованою у відповідних довідках КП «Червоноградводоканал», КП «Червоноградтеплокомуненерго», КП «Червонограджитлокомунсервіс».
Згідно листа Управління праці та соціального захисту населення Червоноградської міської ради №1793/1-3 від 29.04.2021 р., позивач перебуває на обліку в управлінні як одержувач житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, розмір отриманої субсидії становить: 2018 р. - 9649,89 грн.; 2019 р. - 10450,42 грн.; 2020 р. - 4961,59 грн.; лютий-березень 2021 р. - 2484,28 грн..
Зі змісту позовної заяви, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог вбачається, що у період часу з січня 2001 р. по березень 2021 р. позивачу нараховано та ним самостійно здійснено оплату наданих житлово-комунальних послуг за користування квартирою, при цьому на думку позивача відповідачка зобов'язана відшкодувати йому 1/2 частки коштів від загальної суми, тобто 27 429,30 грн., зокрема за послуги: КП «Червоноградводоканал» за період часу з січня 2001 р. по 22.05.2012 р. в розмірі 2 348,19 грн.; КП «Червоноградтеплокомуненерго» за період часу з січня 2001 р. по лютий 2021 р. в розмірі 21 238,16 грн.; КП «Червонограджитлокомунсервіс» за період часу з січня 2017 р. по березень 2021 р. в розмірі 3 842,95 грн..
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Згідно з ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.4 ст.319 ЦК України власність зобов'язує.
Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном (ст. 360 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 317 ЦК України, на зміст права власності не впливають місцепроживання власника та місцезнаходження майна.
Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до статті 5 даного Закону до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Зі змісту наведених норм законодавства випливає, що обов'язок оплати житлово-комунальних послуг лежить на усіх власниках спірного майна, відтак вони несуть солідарну відповідальність за невиконання обов'язку по оплаті за житлово-комунальні послуги.
Главою 19 ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Порядок відліку позовної давності наведено у статті 261 ЦК України. Зокрема, відповідно до частини першої цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
ОСОБА_2 заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності до частини вимог позивача (заява від 19.04.2021 р.).
У даній справі позивач пред'явив позов 11.01.2021 р., та просив стягнути з відповідачки 27 429,30 грн. компенсації наданих житлового-комунальних послуг за утримання квартири за період часу з січня 2001 р. по березень 2021 р..
Таким чином, обставини справи свідчать про переконливість та обґрунтованість заяви про застосування позовної давності, оскільки у даній справі обчисленню підлягає загальний трирічний строк позовної давності.
Отже, на момент звернення позивача до суду з даним позовом позовна давність, в частині позовних вимог, сплинула, що у відповідності до ч. 4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у позові в цій частині. Тому заява відповідачки про застосування позовної давності підлягає задоволенню.
Оскільки встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність спливла і про це відповідачем зроблено заяву, суд вважає, що у задоволенні позову в частині стягнення компенсації наданих житлового-комунальних послуг (водовідведення та водопостачання, теплопостачання, обслуговування будинку та прибудинкових територій, вивезення сміття) за період з січня 2001 р. по 10.01.2018 р. включно, необхідно відмовити у зв'язку зі спливом позовної давності.
Щодо стягнення компенсації наданих житлового-комунальних послуг (теплопостачання, обслуговування будинку та прибудинкових територій, вивезення сміття) за період з 11.01.2018 р. по 31.12.2019 р. включно, слід зазначити наступне.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У вказаний вище період часу, за утримання належної сторонам на праві спільної сумісної власності квартири, нараховувались житлово-комунальні послуги, що підтверджується інформацією зафіксованою у відповідних довідках КП «Червоноградтеплокомуненерго», КП «Червонограджитлокомунсервіс», а саме загальний розмір нарахованих коштів за теплопостачання, обслуговування будинку та прибудинкових територій, вивезення сміття у 2018 р. становить - 7 352,00 грн., у 2019 р. становить - 6 606, 58 грн..
В той же час у вказаний період часу, розмір отриманої позивачем субсидії становить: у 2018 р. - 9649,89 грн., у 2019 р. - 10450,42 грн..
Таким чином, розмір отриманої позивачем субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг за вказаний період часу, перевищує суму нарахованих житлово-комунальних послуг, при цьому представником позивача не заперечується даний факт про що останній зазначає у своїх поясненнях від 20.08.2021 р..
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в цій частині позовних вимог у задоволенні позову слід відмовити у зв'язку з безпідставністю.
Щодо стягнення компенсації наданих житлового-комунальних послуг (теплопостачання, обслуговування будинку та прибудинкових територій, вивезення сміття) за період з січня 2020 р. по березень 2021 р. включно, слід зазначити наступне.
За утримання належної сторонам на праві спільної сумісної власності квартири, нараховувались житлово-комунальні послуги, що підтверджується
Згідно інформації зафіксованою у відповідних довідках КП «Червоноградтеплокомуненерго», КП «Червонограджитлокомунсервіс», у вказаний вище період часу за утримання належної сторонам на праві спільної сумісної власності квартири, нараховувались житлово-комунальні послуги, а саме нарахована сума за: теплопостачання у 2020 р. становить - 5 760,94 грн., у 2021 р. (січень - лютий) становить - 2 776,54 грн.; обслуговування будинку та прибудинкових територій, вивезення сміття у 2020 р. становить - 1 567,73 грн., у 2021 р. (січень - березень) становить - 467,64 грн..
У вказаний період часу, розмір отриманої позивачем субсидії становить: у 2020 р. - 4 961,59 грн., у 2021 р. (лютий-березень) - 2 484,28 грн..
Таким чином, розмір отриманої позивачем субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг за вказаний період часу, повністю не покриває суму нарахованих житлово-комунальних послуг, а саме: 10 572, 85 грн. (5 760,94+2 776,54+1 567,73+467,64) - 7 445,87 грн. (4 961,59+2 484,28) = 3 126,98 грн., які становлять різницю суми нарахованих житлово-комунальних послуг за вказаний період часу.
При розрахунку розміру компенсації, яка підлягає стягненню, враховуючи те, що на зміст права власності не впливають місцепроживання власника та місцезнаходження майна, суд виходить з того, що у вказаний період з січня 2020 р. по березень 2021 р. включно, відповідачка, яка є співвласником вказаної вище квартири, у даному майні не проживає.
З урахуванням наведеного вище, суд приходить до висновку, що нараховані кошти за житлово-комунальні послуги надані КП «Червоноградтеплокомуненерго» та КП «Червонограджитлокомунсервіс» у період з січня 2020 р. по березень 2021 р. включно, за виключенням отриманої субсидії, тобто в сумі 3 126,98 грн. підлягають поділу між усіма співвласниками спірного майна в рівних частках кожному, а тому з відповідачки у користь позивача підлягає стягненню 1 563,49 грн. (3 126,98 грн. / 2) компенсації наданих житлового-комунальних послуг, відтак позов в цій частині підлягає задоволенню.
За таких обставин і міркувань позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню у користь держави судовий збір, від якого був звільнений позивач при подачі позову, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог: 908,00 грн. (судовий збір, від якого був звільнений позивач при подачі позову) ? 1 563,49 грн. (розмір задоволених вимог) / 27 429,30 грн. (заявлений розмір вимог) = 51,76 грн..
Керуючись ст.ст. 2, 141, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) 1 563 (одну тисячу п'ятсот шістдесят три)грн. 49 коп. компенсації наданих житлового-комунальних послуг.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 51 (п'ятдесят одну) грн. 76 коп..
У решті позовних вимог відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга через Червоноградський міський суд Львівської області до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 20.08.2021 р.
Суддя: Н. Я. Отчак