25.08.21
Справа № 336/7442/20
провадження № 2-а/336/29/2021
25 серпня 2021 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запорожжя у складі:
головуючого судді Дмитрюк О.В.,
за участю секретаря Павловцева В.С..
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (представник позивача - адвокат Тивоненко Данило Русланович) до інспектора роти 1 батальйону 4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Кравченка Володимира Івановича (третя особа - Департамент патрульної поліції) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Представник ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕАМ № 3479273 від 25.11.2020 р., стягнути за рахунок бюджетних асигнувань витрати на професійну допомогу.
В обґрунтування позову зазначив, що 25.11.2020 р. відповідач виніс постанову, якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП та застосував адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.
Згідно постанови, 25.11.2020 р. о 20 год. 26 хв. 27 сек. по вул.Привокзальній, 7, позивач, керувала ТЗ в якого в темну пору доби не горіла ліва фара в режимі ближнього світла, чим порушила п.31.4.3 ПДР - керування ТЗ з несправними зовнішніми світловими приладами, не горить ліва фара в темну пору доби в режимі ближнього світла, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП.
З винесеною постановою ОСОБА_1 не згодна, вважає її протиправною, оскільки Правил дорожнього руху України вона не порушувала, перед початком руху переконалась, що транспортний засіб знаходиться в справному стані. Припускає, що така несправність могла виникнути в дорозі або відразу після зупинки авто співробітниками поліції.
Ухвалою від 24.12.2020 р. відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 27.01.2021 р.
27.01.2021 р. розгляд справи було відкладено на 04.03.2021 р. за клопотанням представника позивача на підставі п.2 ч.2 ст.205 КАС України.
04.03.2021 р. розгляд справи відкладено на 27.04.2021 р. у зв'язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті.
27.04.2021 р. розгляд справи відкладено на 14.05.2021 р. через зайнятість судді в іншому провадженні.
14.05.2021 р. розгляд справи відкладено на 17.06.2021 р. у зв'язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті.
17.06.2021 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 25.08.2021 р. для виклику свідка, на підставі ч.2 ст.223 КАС України.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав відзив на позов (а.с.52-54), в якому просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 та розглянути справу без його участі.
Розгляд справи за відсутності учасника справи відповідає положенням ч.3 ст.194 КАС України.
Представник третьої особи - Департаменту патрульної поліції до суду не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, пояснень по суті спору не подавав.
Суд розглянув справу за відсутності представника третьої особи на підставі ч.1 ст.205 КАС України.
Вивчивши обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача, допитавши свідка, дослідивши письмові докази та оглянувши відеозапис, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
25 листопада 2020 року інспектором 1 роти 4 батальйону УПП в Запорізькій області молодшим лейтенантом поліції Кравченком В.І. була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 3479273, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП (а.с.24-25).
У постанові зазначено, що ОСОБА_1 25.11.2020 року о 20:26 год., керувала транспортним засобом, в якому в темну пору доби не горіла ліва фара в режимі ближнього світла, чим порушила п.31.4.3.в ПДР - керування ТЗ з несправними зовнішніми світловими приладами, не горить ліва фара в темну пору доби в режимі ближнього світла. На місці зупинки автомобіля на позивача було накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за ч.1 ст.121 КУпАП.
Положеннями статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до ст.ст.10, 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Положеннями ст.14 ЗУ «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.3 ПДР, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001№ 1306, зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до пункту 2.3 «а» ПДР визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.
В силу приписів ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення можуть бути будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються під час нагляду за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ч.1 ст.40 ЗУ «Про національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, автоматичну фото- і відеотехніку.
Ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У ст.283 КУпАП закріплено вимоги до змісту постанови про адміністративне правопорушення зазначено, де повинні міститися: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. У постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, вказуються відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
З аналізу вищезазначених правових норм можна зробити висновок, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема наявність вини особи у вчиненні такого правопорушення.
Відповідно до п.31.4.3 ПДР, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема зовнішні світлові прилади: а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; б) порушено регулювання фар; в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
Між тим, суд зазначає, що посилання в спірній постанові на пункт 31.4.3.в є необґрунтованим, оскільки в разі, коли під час руху виникає така несправність як «не горить лампа лівої фари», то відповідно до пункту 31.5 Правил, у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.
Тобто, повна заборона подальшого руху може бути лише у випадках, коли у темну пору доби не горять лампи усіх фар чи задніх габаритних ліхтарів (пункт 31.6 Правил).
З системного аналізу частини 1 статті 121 КУпАП вбачається, що відповідальність водія передбачена тільки за технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація транспортного засобу забороняється. Проте, у випадку, якщо не горить лампа заднього габаритного ліхтаря у темну пору доби, а тим паче не горів тільки габаритний ліхтар, а всі інші освітлювальні прибори були справні, то адміністративна відповідальність не настає.
Як зазначено в позовній заяві та підтверджено показами свідка ОСОБА_3 , і не було спростовано відповідачем, при виїзді позивачем проводилася перевірка автомобіля, ніяких несправностей не було виявлено, несправність могла виникнути раптово під час руху автомобіля, але позивач мала намір усунути її, рухаючись найкоротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, що підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписом (а.с.29).
Отже, виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що хоча технічний стан транспортного засобу яким керувала ОСОБА_1 не відповідав правилам технічної експлуатації, однак з системного аналізу положень ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» та пункту 31 ПДР «Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання» вбачається, що в даному випадку відсутня подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.
Таким чином, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП та задовольняє позов у повному обсязі.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву буз задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно зі статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Частинами першою-п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Загальний порядок розподілу судових витрат урегульовано статтею 139 КАС України, частинами першою якої встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що представник позивача Тивоненко Д.Р. має право на зайняття адвокатською діяльністю згідно свідоцтва № 001616 від 29.03.2018 року.
На підтвердження здійснення судових витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, представником позивача надано до суду копію ордеру, договір про надання правової допомоги від 04.12.2020 року, перелік та вартість послуг за договором, акт надання послуг до договору.
Враховуючи вищевикладене, а також положення ст.134 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Запорізькій області судові витрати в сумі 1500 грн. на відшкодування витрат на правову допомогу, а також судовий збір.
Керуючись ст.ст. 9, 241-246, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (представник позивача - адвокат Тивоненко Данило Русланович) до інспектора роти 1 батальйону 4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Кравченка Володимира Івановича (третя особа - Департамент патрульної поліції) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення- задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАМ № 3479273 від 25.11.2020 р., винесену інспектором 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Кравченком Володимиром Івановичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 121 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (м.Запоріжжя, вул.Перемоги, 96) на користь ОСОБА_1 гошові кошти в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. на відшкодування витрат на правову допомогу та судовий збір в сумі 420,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.В.Дмитрюк