Дата документу 17.08.2021
Справа № 334/4259/20
Провадження № 2/334/637/21
17 серпня 2021 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді Філіпової І. М.,
за участю секретаря Єременко А. В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики, оформленої розпискою,
Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_2 та просив визнати договір позики, оформлений розпискою від 06.07.2014 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , недійсним.
Позивач зазначає, що 06.07.2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали усний договір позики на підтвердження якого позивач надав розписку згідно якої він отримав від відповідача позику в розмірі 6000,00 грн, зобов'язується повернути позику та проценти на загальну суму 7000,00 грн до 20.07.2014 року, у випадку несвоєчасного повернення позики зобов'язується виплачувати пеню в розмірі 700 грн за кожен день прострочення платежу. Проте позивач стверджує, що ніякий договір чи розписку 06.07.2014 року ніколи не підписував, а тому вважає, що у нього було відсутнє вільне волевиявлення, яке б відповідало його внутрішній волі відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України. За вказаних обставин позивач просить визнати договір позики недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України. Крім того, позивач зазначає, що жодних коштів від відповідача не отримував та не бажав отримувати, що також свідчить про відсутність вільного волевиявлення.
18.08.2020 року відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Відповідач зазначає, що у провадженні Ленінського районного суду м. Запоріжжя перебуває цивільна справа №334/4585/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики від 06.07.2014 року. Відповідач вважає, що позив є формальним процесуальним способом захисту від вказаного позову про стягнення боргу. Крім того, відповідач просить застосувати позову давність вказуючи, що розписку написав особисто ОСОБА_3 , тому строк позовної давності закінчився ще у липні 2017 року.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.
Відповідач проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, експерта, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Згідно розписки від 06.07.2014 року ОСОБА_3 взяв у ОСОБА_2 гроші в сумі 6000, 00 грн та зобов'язується повернути борг з відсотками в сумі 7000,00 грн до 20.07.2014 року. У разі несвоєчасного повернення боргу зобов'язується виплати пеню в розмірі 700,00 грн за кожен день прострочення.
Згідно висновку експерта №20-755 від 15.02.2021 року рукописний підпис у документі «розписка» від 06.07.2014 року від імені ОСОБА_3 - виконаний самим ОСОБА_3 .
У судовому засіданні експерт ОСОБА_4 пояснила, що рукописний підпис виконаний самим ОСОБА_3 , наявність постійного внутрішнього «збиваючого» фактору жодним чином не вплинуло на результати експертизи. Вказані «збиваючі» фактори також присутні і в деяких зразках підпису, які були надані на дослідження. Такі фактори можуть бути викликані хвилюванням, не зручною позою, хворобою тощо.
Згідно ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Доводи позивача щодо не підписання розписки від 06.07.2014 року не знайшли свого підтвердження та суперечать висновку судової почеркознавчої експертизи.
Інших доказів на підтвердження позовних вимог позивачем надано не було.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку необхідності відмовити у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 81, 141, 247, 263-265, 354 ЦПК України, ст. 203, 215 ЦК України,
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики, оформленої розпискою відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.
Проголошення повного тексту рішення 27.08.2021 року о 15 год. 00 хв.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач - ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адерсою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя: Філіпова І. М.