308/1010/20
27.08.2021 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого судді - Бедьо В.І.
за участю секретаря судових засідань - Пазяк С.М.
розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, -
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 04.03.2020 року провадження у зазначеній справі було відкрито та справу призначено до підготовчого засідання.
27.08.2021 року представник відповідачів ОСОБА_4 подав до суду клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів службу у справах дітей Ужгородської міської ради ( м. Ужгород, пл. Поштова, 3) з тих підстав, що предметом спору є виселення осіб, серед яких є малолітні діти. Крім того представник ставить питання про визнання явки позивача по справ обов'язковою а також про допит свідків, перелік яких зазначений у відзиві на позов від 27.08.2021 року.
В судове засідання сторони не з'явилися.
Представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує, просить задовольнити.
Вивчивши зміст клопотання, оглянувши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 53 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Так, згідно ст. 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Суд, вивчивши детально зміст позовної заяви та додані до неї письмові докази, встановив що позивач не вказав у позові та не надав жодних доказів про те, що у спірному житловому приміщенні проживають неповнолітні діти ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ). Вказаних осіб позивач не залучив до участі в якості відповідачів всупереч тому, що ухвалене в майбутньому рішення може безпосередньо вплинути на їх права та обов'язки.
Відповідно до вимог ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Таким чином вказана норма дає право суду тільки за клопотанням позивача залучити відповідача по справі.
Суд констатує, що позивач не тільки не залучив неповнолітніх дітей до участі у справі, а навіть не надав жодних фактичних даних (письмових доказів) сприводу їх проживання у спірному майні за адресою: АДРЕСА_1 .
Ч. 11 ст. 187 ЦПК України встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Законодавцем у п.п.4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК визначив вимоги до позовної заяви, а саме в такій має бути вказано зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Вказаним нормам закону зміст позовної заяви не відповідає, що підтверджується відзивом на позов та доданим до неї письмовимм доказами.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
За таких обставин суд вважає за необхідне залишити позов без руху та надати строк для усунення недоліків.
З цих підстав суд залишає подані представником відповідача клопотання відкритими.
Керуючись ч. 4 ст. 175, ч. 4 ст. 177, частинами 11-13 ст. 187, п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном залишити без руху.
Надати позивачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліків до 08.09.2021 року, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського В.І. Бедьо
міськрайонного суду