Справа № 222/670/21
Провадження № 2-а/222/22/2021
13 серпня 2021 року смт. Нікольське
Володарський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Доценко С.І.,
за участю секретаря Болбат Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділення поліції № 1 Маріупольського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області, начальника СРПП капітана поліції Додуляка Віктора Костянтиновича про скасування постанови серії ЕАН № 4225720 від 18 травня 2021 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 4225720 від 18.05.2021, винесеної начальником СРПП відділення поліції № 1 Маріупольського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області Додуляком В.К. у виді штрафу в сумі 340 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП, посилаючись на невідповідність встановлених відповідачем обставин, викладених у постанові, фактичним обставинам, на відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП. А саме, посадовою особою в постанові зазначено, що ОСОБА_1 18.05.2021 о 19-26 год. в смт. Нікольське по вул. Пушкіна, 109, керуючи транспортним засобом автомобілем ВАЗ 2101 державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зупинку та стоянку на посадовому майданчику для маршрутних транспортних засобів, зазначеним дорожнім знаком 5.41.1, чим порушив п. 15.9.е ПДР - порушення зупинок ближче 3-м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, що не відповідало фактичним обставинам, так як він правопорушення не вчиняв і відсутні докази, які б підтверджували факт порушення ним Правил дорожнього руху. Вважає вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню оскільки дійсно 18.05.2021 рухався по вул. Пушкіна в смт. Нікольське за сторони м. Маріуполя, заїхав на автостанцію, однак здійснив зупинку на значно більшій відстані ніж 30 метрів від дорожнього знаку 5.41.1 та просив інспектора провести заміри та фото-фіксацію відстані знаходження його авто від дорожнього знаку, однак інспектор на прохання не відреагував, заміри не зробив, і склав постанову, в якій також відсутні докази того, що проводилися будь які вимірювання під час складання постанови. На підставі наведеного просив суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАН № 4225720 від 18 травня 2021 року.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. Зазначив, що здійснив зупинку свого автомобілю за будівлею автостанції, на відстані значно більшій ніж 30 метрів від знаку 5.41.1.Його автомобіль не перешкоджав руху громадського транспорту. Неодноразово пропонував робітникам поліції заміряти відстань від зупинки до його автомобілю, однак вони не відреагували на його клопотання, не бажали повно та всебічно розглядати справу і винесли постанову. Просить суд скасувати постанову, закрити провадження по справі
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду. Відзив у встановлений законом строк не надав.
Дослідивши наявні в справі докази суд встановив наступні фактичні обставини.
Так, постановою серії ЕАН № 4225720 від 18.05.2021, винесеною начальником СРПП відділення поліції № 1 Маріупольського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області Додуляком В.К., Рігоніна Є.В.було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф в розмірі 340 гривень.
В постанові зазначено, що суть правопорушення полягає в тому, що транспортним засобом автомобілем ВАЗ 2101 державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зупинку та стоянку на посадовому майданчику для маршрутних транспортних засобів, зазначеним дорожнім знаком 5.41.1, чим порушив п. 15.9.е Правил дорожнього руху - порушення зупинок ближче 3-м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, що становить склад адміністративного порушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП. Прийняте рішення - стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн. В п.7 Постанови зазначено, що до постанови докази не додаються. (а.с.6)
У відповідності до ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
За змістом пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, діяння, які є адміністративними правопорушеннями.
Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до ч.1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
У відповідності до п. 15.9 «е» Правил Дорожнього руху України, на який міститься посилання в оскаржуваній постанові, зупинка забороняється ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.
Наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 10.11.2015 року за № 1408/27853 затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі - Інструкція).
Зазначеною Інструкцією передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання (п. 9 Інструкції).
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (п. 10).
Так, обов'язковою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є вчинення нею адміністративного правопорушення, а факт вчинення особою правопорушення, в свою чергу, має бути підтверджений належними та допустимими доказами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У відповідності до ч.1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а ч.2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема: необхідно навести докази, згідно яких зроблено висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення і назвати мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник або наведених ним обставин.
Згідно з п.1 ст. 247 КпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Проаналізувавши досліджені сторонами докази та правові норми, які регулюють зазначені правовідносини, суд прийшов до висновку, що відповідачем, на якого законом покладено обов'язок щодо збирання доказів правопорушення та на якого покладений обов'язок доказування правомірності свого рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, не надав суду докази, які б безпосередньо свідчили про наявність складу правопорушення, які б були підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Так, позивач порушення не визнає і не визнавав на місці складання постанови, а до постанови будь-яких доказів на підтвердження порушення не додано.
Під час розгляду позову відповідач не скористався своїм правом надати відзив на позов та подати докази, які оцінювались ним при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, та які стали підставою для висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Таким чином, суд вважає, що сукупність наданих доказів відповідачем, на якого покладено обов'язок їх збирання, для доведення вини особи та їх подання для доведення правомірності прийнятого рішення, не підтверджують наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУПАП та можливість збирання таких доказів втрачена.
А тому, суд приходить до висновку про скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП у зв'язку з недоведеністю вини позивача.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255, 286 КАС України, ст. 251 КУпАП, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до відділення поліції № 1 Маріупольського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області, начальника СРПП капітана поліції Додуляка Віктора Костянтиновича про скасування постанови серії ЕАН № 4225720 від 18 травня 2021 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 4225720 від 18.05.2021, винесену начальником СРПП відділення поліції № 1 Маріупольського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області капітаном поліції Додуляком Віктором Костянтиновичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладення на нього стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 340 (триста сорока) гривень.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Це рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення через Володарський районний суд міста Донецької області.
Апеляційна скарги подається учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя С.І. Доценко