Справа № 132/2078/21
Провадження №1-кп/132/290/21
Вирок
Іменем України
31.08.2021р. місто КАЛИНІВКА
КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Вінницької області, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020220000154 від 12.05.2021р., за обвинувальним актом, складеним у відношенні:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Юрківка Тульчинського району Вінницької області, українця, громадянина України, із базовою загальною середньою освітою, неодруженого, офіційно непрацевлаштованого, раніше неодноразово судимого, зокрема: - 06.09.2006р. Староміським районним судом міста Вінниці за ч.2 ст.186, ст.304 КК України, із застосуванням ч.1 ст.70 КК України, до остаточного покарання у виді 4 років позбавлення волі, звільненого від відбування призначеного судом покарання на підставі ст.75 КК України, з випробуванням, із іспитовим строком на 2 роки та покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України; - 19.03.2008р. Солом'янським районним судом міста Києва за ч.2 ст.186, ч.1 ст.263 КК України, із застосуванням ст.ст.70, 71 КК України, до остаточного покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі; - 17.04.2012р. Замостянським районним судом міста Вінниці за ч.2 ст.185 КК України, із застосуванням ст.71 КК України, до остаточного покарання у виді 1 року 3 місяців позбавлення волі; - 02.12.2014р. Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.2 ст.187 КК України до покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 29.01.2021р. із Стрижавської ВК (№81) за закінчення строку відбуття покарання, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 ,
Обвинувачений ОСОБА_8 , будучи неодноразово судимим, зокрема в останнє 02.12.2014р. Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.2 ст.187 КК України до покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі, та звільненим 29.01.2021р. із Стрижавської виправної колонії (№81) за закінчення строку відбуття покарання, на шлях виправлення не став та знову вчинив нове умисне кримінале правопорушення за наступних обставин. Так, ОСОБА_9 - 11.05.2021р. близько 23год.00хв. перебував в гостях у ОСОБА_10 , за адресою: АДРЕСА_2 , де в останнього виник умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме належним ОСОБА_11 мопедом марки «Honda Dio 27», номер рами НОМЕР_1 , чорного кольору, 1997 року випуску, який він бачив напередодні в гаражі. Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_9 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, покинув місце проведення дозвілля, та близько 23год.30хв. 11.05.2021р. пішов до гаражного приміщення, розташованого за вищевказаною адресою. Усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на незаконне заволодіння транспортним засобом, переконавшись у відсутності власника та сторонніх осіб, таємно, відчинив не замкнені на запираючі пристрої ворота гаражного приміщення, проник всередину цього приміщення, звідки вивів мопед марки «Honda Dio 27», номер рами НОМЕР_1 , чорного кольору, 1997 року випуску, вартість якого відповідно до висновку судової авто-товарознавчої експертизи № СЕ-19/102-21/7847-АВ від 28.05.2021р. становить 4960,00грн., запустив двигун вищевказаного мопеда ключем, який був наявний в замку запалювання, встановивши таким чином контроль над транспортним засобом, після чого поїхав у напрямку міста Вінниці. Своїми умисними, протиправними діями, ОСОБА_9 заподіяв потерпілій ОСОБА_11 майнову шкоду на загальну суму 4960,00грн.
Обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні при розгляді вказаної справи, свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, та пояснив, що дійсно незаконно проник всередину гаражного приміщення, де заволодів транспортним засобом, що належить ОСОБА_11 , за обставин, викладених в обвинувальному акті.
Потерпіла ОСОБА_11 в суді підтвердила, що є власником транспортного засобу, а саме мопеду марки «Honda Dio 27», номер рами НОМЕР_1 , чорного кольору, 1997 року випуску, яким незаконно заволодів ОСОБА_9 , завдавши їй майнової шкоди.
Враховуючи те, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини справи і судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведені повністю, а його дії за ч.2 ст.289 КК України, а саме незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення (сховище), правильно кваліфіковані органами досудового слідства.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують його покарання.
Обвинувачений ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, який він вчинив маючи непогашену судимість за вчинення попереднього кримінального правопорушення.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_9 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, що характеризує його, як особу схильну до вчинення корисливих злочинів проти власності.
При цьому, до обвинуваченого уже судом застосовувався інститут звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, однак останній, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив умисний злочин, що свідчить про відсутність позитивних змін в його особистості, та не створення у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, що вказує на стійку злочинну спрямованість ОСОБА_9 та його небезпечність для суспільства.
За місцем проживання ОСОБА_9 характеризується з посередньої сторони, неодружений, міцних соціальних зв'язків не має.
ОСОБА_9 будучи особою працездатного віку, ніде не працює та суспільно-корисливою працею не займається, постійного законного джерела доходу (прибутку) не має, що і стало підґрунтям для вчинення даного злочину.
На обліку у лікарів психіатра та нарколога ОСОБА_9 не перебуває.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, ані органом досудового розслідуванні, ані судом не встановлено. Сам факт визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні даного кримінального правопорушення не свідчить про його щире каяття, адже щире каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Так, у матеріалах судового провадження відсутні дані на підтвердження вчинення обвинуваченим ОСОБА_9 зазначених дій, оскільки обвинувачений під час розгляду справи в суді не проявляв жодних ознак каяття, не відшкодував завданої шкоди та не намагався її відшкодувати.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, є рецидив злочинів та вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Вказані відомості про особу обвинуваченого підвищують суспільну небезпечність вчиненого злочину і свідчить про спрямованість ОСОБА_9 на вчинення умисних корисних злочинів.
Той факт, що ОСОБА_9 було відшукано та затримано у короткий термін та викрадений транспортний засіб вилучено працівниками поліції жодним чином не свідчить про зменшення ступеня тяжкості вчиненого злочину та суспільної небезпечності особи, що його вчинила.
Зважаючи на встановлені судом обставини в сукупності з характером конкретних дій обвинуваченого, суд вважає неможливим досягнення мети попередження вчинення нових злочинів і виправлення обвинуваченого без ізоляції його від суспільства.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що справедливим для обвинуваченого ОСОБА_9 є покарання у виді позбавлення волі, яке він має відбувати реально.
Крім того, враховуючи суспільну небезпечність вчиненого ОСОБА_9 злочину та даних, що характеризують особу винуватого, який зокрема, будучи неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний корисливий злочин, суд вважає неможливим досягнення мети попередження вчинення нових злочинів і виправлення обвинуваченого без застосування до нього додаткового покарання у виді конфіскації майна.
Підстав для не застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_9 додаткового покарання, визначеного санкцією ч.2 ст.289 КК України у виді конфіскації належного йому майна суд не знаходить.
Саме таке покарання, на думку суду, відповідатиме вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, є відповідним вчиненому кримінальному правопорушенню, а також за своїм видом та розміром - необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню нових злочинів як ним, так і іншими особами.
Згідно ч.9 ст.100 КПК України, питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Відповідно до вимог ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Як вбачається з ухвали слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_12 від 14.05.2021р. в справі № 132/1521/21, накладено арешт на мопед марки «Honda Dio 27», номер рами НОМЕР_1 , чорного кольору, 1997 року випуску, та на копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 521848 від 12.05.2021р., який після набрання вироком законної сили, необхідно скасувати.
Речовий доказ, вилучений в ході розслідування даного кримінального провадження, а саме: мопед марки «Honda Dio 27», номер рами НОМЕР_1 , чорного кольору, 1997 року випуску, який згідно постанови слідчого СВ ВП № 1 Хмільницького РВП ГУНП України у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_13 від 13.05.2021р., визначено зберігати на спеціальному майданчику ЦЗ ГУНП у Вінницькій області, після набуття вироком законної сили, необхідно повернути законному власнику (володільцю).
Речові докази, вилучені в ході розслідування даного кримінального провадження, а саме: копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 521848 від 12.05.2021р., та оптичний носій (DVD-R диск) із записами з нагрудної (боді) камери працівника патрульної поліції УПП у Вінницькій області, які згідно постанов слідчого СВ ВП № 1 Хмільницького РВП ГУНП України у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_13 від 13.05.2021р., 23.06.2021р., визначено зберігати в матеріалах кримінального провадження, після набуття вироком законної сили, необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження.
Відповідно до ч.4 ст.374 КПК України, у резолютивній частині вироку зазначається рішення про відшкодування процесуальних витрат.
Згідно роз'яснень п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995р. «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат», у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Витрати на залучення експерта згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № СЕ-19/102-21/7847-АВ від 28.05.2021р. у розмірі 686,48грн. підлягають стягненню з ОСОБА_9 на користь держави.
Згідно ч.4 ст.374 КПК України, у резолютивній частині вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
З матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_9 відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 12.05.2021р., був затриманий 12.05.2021р. в порядку ст.208 КПК України, та відносно нього обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на підставі ухвали слідчого судді від 14.05.2021р., строк дії якого згідно ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 06.07.2021р. продовжено до 03.09.2021р. включно.
Виходячи з цього, початок строку відбування покарання ОСОБА_9 необхідно рахувати з моменту його затримання згідно Протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 12.05.2021р., а саме з 12.05.2021р.
До набрання вироком законної сили, запобіжний захід ОСОБА_9 необхідно залишити тримання під вартою.
Цивільний позов потерпілою особою в кримінальному провадженні не заявлявся.
Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України та призначити йому покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_9 залишити утримання під вартою у слідчому ізоляторі Державної установи «Вінницька УВП (№ 1)», до вступу вироку в законну силу, після чого його виконати.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_9 обчислювати з 12 травня 2021 року, тобто з моменту затримання згідно протоколу про його затримання.
Речовий доказ, вилучений в ході розслідування даного кримінального провадження, а саме: мопед марки «Honda Dio 27», номер рами НОМЕР_1 , чорного кольору, 1997 року випуску, який згідно постанови слідчого СВ ВП № 1 Хмільницького РВП ГУНП України у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_13 від 13.05.2021р., визначено зберігати на спеціальному майданчику ЦЗ ГУНП у Вінницькій області, після набуття вироком законної сили, повернути законному власнику (володільцю).
Речові докази, вилучені в ході розслідування даного кримінального провадження, а саме: копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 521848 від 12.05.2021р., та оптичний носій (DVD-R диск) із записами з нагрудної (боді) камери працівника патрульної поліції УПП у Вінницькій області, які згідно постанов слідчого СВ ВП № 1 Хмільницького РВП ГУНП України у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_13 від 13.05.2021р., 23.06.2021р., визначено зберігати в матеріалах кримінального провадження, після набуття вироком законної сили, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_12 від 14.05.2021р. в справі № 132/1521/21, на мопед марки «Honda Dio 27», номер рами НОМЕР_1 , чорного кольору, 1997 року випуску, та на копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 521848 від 12.05.2021р. - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № СЕ-19/102-21/7847-АВ від 28.05.2021р. у розмірі 686,48грн.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час розгляду і дослідження яких було визначено судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Роз'яснити засудженому, що він має право подати та/або заявити клопотання про помилування, про ознайомлення із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.
Копію цього вироку негайно після його проголошення вручити під розписку засудженому та прокурору.
Суддя