Номер провадження: 33/813/1012/21
Номер справи місцевого суду: 498/387/20
Головуючий у першій інстанції Ткачук О.Л.
Доповідач Толкаченко О. О.
20.08.2021 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Толкаченко О.О., за участю секретаря судового засідання Маслова Р.Ю., захисника Осокіна С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника Осокіна С.Ю. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Великомихайлівського районного суду Одеської області від 12 червня 2020 року, -
Постановою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 12 червня 2020 року
ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП та на нього накладений штраф в розмірі 8 500 грн., а також стягнутий судовий збір в сумі 420,40 грн.
Відповідно до постанови суду, 10 червня 2020 року, о 18 годині, ОСОБА_1 , перетнув Державний кордон України в напрямку з с. Малаєшти Республіки Молдова до с. Великопольське Одеської області, в районі пп/зн 0463/3 поза встановленими пропускними пунктами Державного кордону України.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив ст.9 Закону України «Про держаний кордон України», чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.204-1 КУпАП.
Не погодившись із зазначеною постановою суду першої інстанції захисник Осокін С.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржену постанову суду та постановити нову, якою закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Разом з апеляційною скаргою захисник Осокін С.Ю. подав клопотання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження захисник зазначив, що ОСОБА_1 не був належним чином сповіщений про час та місце розгляду справи, участі у справі не приймав про прийняте судове рішення йому стало випадково відомо у червні 2021 року.
Заслухавши захисника Осокіна С.Ю., який підтримав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов таких висновків.
З огляду на зміст клопотання захисника Осокіна С.Ю., поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження він обґрунтував виключно неналежним сповіщенням ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Апеляційна скарга захисника Осокіна С.Ю., що діє в інтересах ОСОБА_1 , була подана до суду першої інстанції 23 червня 2021 року, тобто поза межами 10-ти денного строку на апеляційне оскарження, встановленого ч.2 ст.294 КУпАП.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому, що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у справах про адміністративні правопорушення врегульований чинним Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Так, згідно з вимогами ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Аналогічні положення висвітлені і у ч.2 ст.294 КУпАП відповідно до якої постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Відповідно до норм діючого законодавства, строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
Апеляційний суд вважає доводи клопотання захисника Осокіна С.Ю. про поновлення строку на апеляційне оскарження такими, що не відповідають фактичним обставинам та спростовуються наявними у справі доказами.
Відповідно до матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був під розписку повідомлений про час та місце розгляду справи відносно нього, який був призначений у Великомихайлівському районному суді Одеської області на 12 червня 2020 року. Просив розглянути справу за його відсутності. При цьому зазначив про повне визнання своєї вини у незаконному перетині Державного кордону України (а.с.10).
В подальшому ОСОБА_1 до суду не з'явився, з заявами про відкладення розгляду справи не звертався.
Апеляційний суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), вказав, що сторона зобов'язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».
Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи достеменно обізнаним про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього, скористався своїм правом не бути присутнім під час судового розгляду, однак не цікавився провадженням у своїй справі понад один рік, що, на думку апеляційного суду, свідчить про недобросовісне користування ОСОБА_1 його процесуальними правами.
Під час апеляційного розгляду захисник Осокін С.Ю. послався на те, що ОСОБА_1 є громадянином Молдови, а тому володіє лише молдавською мовою. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення він не був забезпечений перекладачем з української мови на молдовську та навпаки, у зв'язку з чим він навіть не розумів за що його притягають до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення наявне пояснення ОСОБА_1 , яке написано ним власноручно російською мовою, в якому він зазначив, що дійсно незаконно перетнув кордон України на 5 метрів. (а.с.6)
За таких обставин апеляційний суд вважає необґрунтованими твердження захисника Осокіна С.Ю. про те, що ОСОБА_1 не розумів за що його притягають до адміністративної відповідальності.
Згідно з ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
У цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Разом з тим, оскільки норми КУпАП не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку, то такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
В свою чергу необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу юридичної визначеності, про що вказує як судова практика Верховного суду України (наприклад, Постанова ВСУ від 13.07.2016 року по справі № 3-774гс16 (№ в ЄДРСРУ 58986625) так і судова практика Європейського суду з прав людини.
Тобто, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У кожному випадку суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у вказаний принцип.
Законом чітко передбачені певні строкові обмеження для подачі апеляційної скарги та процедуру поновлення строку, зокрема, згідно приписів ст. 294 КУпАП, строк на апеляційне оскарження постанови судді у справах про адміністративне правопорушення розпочинається з дня винесення постанови, впродовж десяти днів.
Звертаючись з апеляційною скаргою, в якій порушується питання про поновлення строку на апеляційне оскарження захисник Осокін С.Ю. не надав доказів про наявність у ОСОБА_1 перешкод у реалізації свого права на оскарження постанови Великомихайлівського районного суду Одеської області від 12 червня 2020 року в установлений законом строк.
Докази, які б могли бути підставою для поновлення пропущеного з поважних причин строку, в матеріалах справи відсутні.
За таких обставин, оскільки захисник Осокін С.Ю. подав апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 після закінчення встановленого законом десятиденного строку на апеляційне оскарження, та не навів поважних та достовірних причин припуску цього строку, апеляційний суд дійшов висновку, що строк на апеляційне оскарження не може бути поновленим, а тому, відповідно до положень ч.2 ст.294 КУпАП, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала, у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Керуючись статтями 289, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання захисника Осокіна С.Ю. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Великомихайлівського районного суду Одеської області від 12 червня 2020 року, якою ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП та на нього накладений штраф в розмірі 8 500 гривень.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.О. Толкаченко