Справа № 495/6150/21
Номер провадження 3/495/2058/2021
30 серпня 2021 рокум. Білгород-Дністровський
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Савицький С.І., розглянувши матеріали, що надійшли від Головного управління ДПС в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою:
АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч.1 КУпАП,
29.07.2021 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшли матеріали про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 ч.1 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 .
У протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 , будучи посадовою особою - в.о. директора ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» вчинила правопорушення - неподання річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом за 2020 рік на підставі абзацу 4 підпункту 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до Закону України від 16.07.1999 року №966.
У судовому засіданні ОСОБА_1 просила суд винести постанову про закриття провадження в даній справі у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що посилання в протоколі на порушення абзацу 4 підпункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України свідчить про порушення зобов'язання подати до контролюючого органу платником податків саме фінансової звітності. Так, згідно абзацу 4 підпункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України «Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена пунктом 120.1 статті 120 цього Кодексу, для подання податкових декларацій (розрахунків).»
Крім того, норми пункту 46.2. статті 46 Податкового кодексу України не уточнюють, що аудиторський звіт обов'язковий для подання в органи ДПС.
Також, зазначила, що згідно наказу Фонду державного майна від 04.06.2021 року за № 972 та наказу від 09.06.2021 року за № 77 вона приступила до виконання своїх обов'язків директора ДП «БДМТП» з 09 червня 2021 року, у зв'язку з чим відповідальність за подання аудиторського звіту разом з фінансовою звітністю за 2020 року не несе.
Враховуючи викладене вважала, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП.
Ознайомившись з матеріалами справи, оцінивши докази в їх сукупності суд вважає, що провадження в даній справі слід закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, тому що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч.1 КУпАП, за якою це правопорушення кваліфікується як відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, обов'язок доказування в справах про правопорушення лежить на посадовій особі, яку уповноважено складати адміністративні матеріали.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ст. 163-1 ч.1 КУпАП, так як працівниками ДПС не надано до суду належних та допустимих доказів, щодо порушення останньою порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків.
Документи які було долучено до матеріалів адміністративної справи, суд вважає не належними та не допустимими доказами, оскільки під час їх дослідження судом не було встановлено факту вчинення певного діяння ОСОБА_1 та наявність в діянні останньої, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Зазначенні дії позбавляють суд можливості постановити законне та обґрунтоване рішення.
Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
У відповідності до п. 4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч.1 п.3 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП виносить постанову про закриття справи.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази та надавши їм оцінку, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки правопорушення, передбаченого 163-1 ч.1 КУпАП, тому провадження по справі необхідно закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 9, 24, ч.1 ст. 163-1 ч.1, ст.ст. 221, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Провадження по справі № 495/6150/21 про вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч.1 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя С.І. Савицький