Дата документу 31.08.2021 Справа № 334/1930/21
Запорізький апеляційний суд
Єдиний унікальний № 334/1930/21 Головуючий у 1 інстанції: Бредіхін Ю.Ю.
Провадження № 22-ц/807/3307/21
31 серпня 2021 р. м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Маловічко С.В., при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16 липня 2021 року первісний позов ОСОБА_2 задоволено, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Між тим, апеляційне провадження не може бути відкрито, оскільки скаржником при зверненні до суду з апеляційною скаргою, у порушення вимог п.3 ч.4 статті 356 ЦПК України, не додано документу, що підтверджує сплату судового збору.
Згідно ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір», зі змінами внесеними згідно із Законом України від 03.07.2018 року № 2475-VIII, який набрав чинності 28.08.2018 року, судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду дорівнює 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
На момент подання позову, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 908 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання зустрічних позовних заяв судовий збір справляється на загальних підставах.
У відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, загальною сумою всіх вимог.
Виходячи з розрахунку : ((908 + 908)х150%), судовий збір за подачу цієї апеляційної скарги становить 2724,00 грн.,
В апеляційній скарзі міститься клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору. В обґрунтування заявленого клопотання ОСОБА_1 вказує, що сума судового збору у розмірі 2724 грн. є непомірно великою для скаржника, оскільки перевищує 10,5 % його річного доходу за 2020 рік. Покладення на скаржника обов'язку щодо сплати судового збору у визначеному законом розмірі позбавляє ОСОБА_1 доступу до правосуддя. Крім того, вказував про відсутність в нього рухомого та нерухомого майна, цінних паперів.
На підтвердження майнового стану скаржник надав довідку Національного агентства доходів р. Болгарії за 2020 рік, відповідно до якої декларований дохід ОСОБА_1 за 2020 рік складає 2600,00 болгарських левів, що у перерахунку згідно з офіційним курсом НБУ на 31.12.2020 р. складає 46150,00 грн.
Таким чином, річний декларований дохід ОСОБА_1 складає 46150,00 грн., судовий збір за подання апеляційної скарги складає 2724 грн., що перевищує 5 % від річного декларованого доходу ОСОБА_1 за 2020 рік. .
Відповідно до ч. 1,2 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Приписами частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначені вичерпані умови за яких враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою задовольнити клопотання про зменшення судового збору. Зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Згідно роз'яснень, що містяться в п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI єдиною підставою для зменшення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Згідно із пунктом 12 Рекомендацій R (81) 7 Комітету Міністрів держав-членів щодо шляхів спрощення доступу до правосуддя від 14 травня 1981 року у разі, якщо сплата судового збору перешкоджає доступу до правосуддя, держави-члени можуть її зменшити або анулювати.
Право доступу до правосуддя, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, може зазнавати обмежень, що застосовуються на розсуд держави-члена. Суд повинен встановити "розумну пропорційність" зазначених обмежень меті їх запровадження, а також з'ясувати, чи не звужується вказане право в результаті їх застосування. (справа "Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії" рішення від 23 червня 1995 року).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявника на доступ до правосуддя ( справа "Креуз проти Польщі" рішення від 19 червня 2001 року), оскільки формування справедливих принципів оплати судового збору характеризує рівень доступності до правосуддя у країні.
Разом з тим Європейський суд з прав людини виходить з того, що судовий збір має бути "розумним", тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Адже невиправдано великий їх розмір, який не враховує фінансове положення заявників, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя. Зокрема, така позиція була викладена у справі "Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії" (рішення від 26 липня 2011 року).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ "Jedamski and Jedamska v. Poland" від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Клопотання сторони про звільнення від сплати судового збору розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до суду, зокрема, із апеляційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.
Враховуючи викладене, клопотання про звільнення від сплати судового зборуза подання апеляційної скарги не підлягає задоволенню, оскільки заявником не надано доказів на підтвердження скрутного матеріального стану на час подачі апеляційної скарги, що унеможливлює сплату судового збору.
Разом з тим, надані суду матеріали свідчать про спроможність ОСОБА_1 сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі, який не перевищує 5 % розміру його річного доходу 2307,50 грн. (46150,00 * 0,05).
З урахуванням фінансового положення скаржника, суд вбачає наявність підстав для зменшення судового збору. Проте, вказане питання можливо вирішити тільки за наявності відповідного клопотання поданого безпосередньо скаржником.
Тому, слід зазначити, що заявник не позбавлений можливості звернутись до суду із клопотанням про зменшення розміру судового збору.
З 04 січня 2021 року реквізитами банківської установи, уповноваженої приймати судовий збір за подачу апеляційних скарг є:
22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України)
Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м. Запоріжжя Вознес./22030101;
Рахунок отримувача (IBAN): UA498999980313121206080008513;
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Відомча ознака: «80» Апеляційні суди
призначення платежу: *;101;______(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до 8 цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від _______(Дата оскаржуваного рішення) по справі _______(Номер справи), Запорізький апеляційний суд.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст.185 цього Кодексу.
На підставі ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України апеляційну скаргу необхідно залишити без руху і надати скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, залишити без руху.
Надати скаржнику строк терміном десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для направлення до суду апеляційної інстанції клопотання про зменшення розміру судового збору разом із оригіналом квитанції про сплату судового збору в сумі 2307,50 грн. на рахунок банківської установи, яка уповноважена на їх отримання.
Роз'яснити, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк будуть застосовані наслідки, передбачені ч. 2 ст. 357, ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Маловічко