Дата документу 25.08.2021 Справа № 335/8011/21
ЄУ № 335/8011/21 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадж. №11-сс/807/826/21 Доповідач 2 інст. ОСОБА_2
колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисників-адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_9 в режимі відеоконференції з ДУ «Запорізький слідчий ізолятор»,
розглянула 25 серпня 2021 року у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі матеріали справи за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 липня 2021 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Енергодар Запорізької області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого на посаді слюсаря ВП «ЗАЕС», раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.
Як вбачається з матеріалів провадження, 26.07.2021 року до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання слідчого ОСОБА_10 , погоджене прокурором ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 .
У ході досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021080000000214 від 25.07.2021, встановлено, що 24 липня 2021 року, приблизно о 20 годині 25 хвилин, водій ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем «ВYD», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по проїзній частині пр. Будівельників у м. Енергодарі, Запорізької області, зі сторони вул. Української у напрямку вул. Курчатова, зі швидкістю, що перевищує дозволену швидкість руху у населених пунктах. У цей час в салоні автомобіля «ВYD», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_9 , в якості пасажирів перебувало 5 осіб, що перевищує кількість обладнаних місць для сидіння, передбачених технічною характеристикою вказаного автомобіля.
У цей же час, на нерегульований пішохідний перехід, позначений дорожньою розміткою 1.14.1 «Нерегульований пішохідний перехід» та дорожніми знаками 5.35.1 та 5.35.2 «Пішохідний перехід» Правил дорожнього руху, розташований на проїзній частині пр. Будівельників, в районі буд.№44, вийшов пішохід ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який почав перетинати проїзну частину справа наліво відносно напрямку руху автомобіля «ВYD», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_9 .
Під час руху, наближаючись до вищевказаного нерегульованого пішохідного переходу на якому вже знаходився пішохід ОСОБА_11 , водій ОСОБА_9 , у зв'язку зі зниженням уваги і реакції, а так само порушення координації дії, викликаних вживанням алкогольних напоїв, діючи із злочинною недбалістю, заходів до зменшення швидкості та до зупинки транспортного засобу, з метою надання переваги в русі пішоходу, не вжив, виїхав на пішохідний перехід, де скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_11 .
Після наїзду на пішохода ОСОБА_11 , автомобіль «ВУО», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_9 , продовжив рух та допустив зіткнення з автомобілями, припаркованими на паркувальному майданчику справа від проїзної частини, відносно напрямку руху автомобіля.
Своїми діями водій ОСОБА_9 , порушив вимоги п.п.2.9 а, 12.4, 12.9 б, 18.1 та 21.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, зі змінами та доповненнями.
25 липня 2021 року ОСОБА_9 затримано у порядку ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КПК.
25 липня 2021 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.
Слідчий зазначав, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди; протоколами допиту свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 ; протоколом огляду відеозапису з відеореєстратора автомобіля «ВYD», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому зафіксовано всі обставини та механізм даної дорожньо-транспортної пригоди; протоколом огляду відеозапису з відеореєстратора автомобіля «Skoda», наданий свідком ОСОБА_12 , на якому зафіксовано обставини зіткнення автомобілів, пішохода після моменту наїзду на нього, а також видно, що після ДТП, із водійського місця автомобіля «ВYD», реєстраційний номер НОМЕР_1 , виходить саме ОСОБА_9 ; протоколом проведення медичного огляду ОСОБА_9 з метою встановлення факту вживання алкогольних напоїв, відповідно до якого, на момент ДТП ОСОБА_9 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Під час проведення досудового розслідування слідчим встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ОСОБА_9 : може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме: злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_9 , згідно ст.12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п'яти до десяти років, у зв'язку із чим ОСОБА_9 , може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, чим перешкоджатиме встановленню істини у справі.
Крім того, ОСОБА_9 , усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і невідворотність покарання, зможе впливати на потерпілих та свідків, шляхом погроз, вмовляння, або ж зможе схилити останніх давати неправдиві показання.
Також ОСОБА_9 може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом періодичного невиконання вимог слідчого про явку до органу досудового розслідування та суду, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, наприклад впливати на швидкість проведення досудового розслідування (затягувати його проведення), мотивуючи неможливістю своєї явки будь яким чином.
Окрім того, органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_9 вчинив дане кримінальне правопорушення перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, що є обставиною, яка обтяжує покарання, та через яку наступили тяжкі наслідки (смерть потерпілого).
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Посилаючись на вказані обставини, слідчий звернувся до суду з клопотанням, у якому просив суд застосувати до ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 липня 2021 року задоволено клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу.
Застосовано до ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 21 вересня 2021 року включно.
Задовольняючи клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважав встановленим та доведеним наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 вказаного кримінального правопорушення, та прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам,передбаченим п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України.
В апеляційній скарзі та доповненнях до неї адвокат ОСОБА_7 вказує на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді, яка підлягає скасуванню.
В обґрунтування доводів зазначає, що ОСОБА_9 повністю визнає свою вину, співпрацює з правоохоронними органами, глибоко розкаюється та не має намірів будь-яким чином впливати на хід слідства.
Слідчим суддею належним чином не враховані дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, офіційно працює на Запорізькій АЕС в м. Енергодарі на посаді слюсаря, тобто на основному підприємстві міста, праця на якому є ознакою поважності та почесності, признання громадою міста важливої соціальної ролі людини, є единим годувальником в сім'ї, має офіційне зареєстроване місце проживання, де він тривалий час мешкає разом зі своєю родиною, характеризується виключно позитивно, як спокійна, ввічлива та добра людина. Все вищеперераховане свідчить про міцні соціальні зв'язки: сім'я, дружина, малолітня дитина та соціальну адаптованість, яка виражається у підтриманні дружніх стосунків з колегами по роботі, повагою до старших, любові та поваги до своєї матері та інших родичів.
Крім того зазначає, що родичами підозрюваного були відшкодовані витрати на поховання ОСОБА_11 .
Також просить розглянути можливість призначення застави, передбачену ч.ч.4, 5 ст.182 КПК України, а саме, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану ОСОБА_9 , відсутності ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, розглянути питання можливості застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді застави відповідно до положень ч.2 ст.182 КПК України.
Позиції учасників судового провадження.
Підозрюваний та захисники підтримали апеляційну скаргу з наведених у ній підстав та наполягали на її задоволенні.
Прокурор висловив заперечення вимогам апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд відповідно до вимог ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, відомості стосовно особистості підозрюваного, обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
При цьому слід зауважити, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя при розгляді відповідного клопотання, заслухавши сторони кримінального провадження, вірно врахував наявність пред'явленої ОСОБА_9 обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, яке за своєю класифікацією відноситься до тяжких злочинів.
Однак, тяжкість обвинувачення не була самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
З цього приводу судова колегія вважає за необхідне зауважити на практиці Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
При прийнятті рішення слідчий суддя обґрунтовано врахував, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке законом віднесено до категорії тяжких злочинів, а також дані про його особу, який хоча раніше не судимий, однак підозрюється у вчиненні злочину в стані алкогольного сп'яніння, що спричинило загибель людини.
Сукупність наведених вище обставин, поряд із очікуваним покаранням, дає підстави вважати небезпідставними побоювання щодо переховування ОСОБА_9 від органів досудового розслідування та суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України також знайшов своє підтвердження, з урахування того, що ОСОБА_9 обізнаний про адресу проживання потерпілих та свідків, а тому зможе незаконно впливати на них шляхом вмов, залякування тощо з метою уникнення від покарання за вчинене. Отже існує ймовірність незаконного впливу з метою зміни показів.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що зазначені в клопотанні ризики, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, і їм неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_9 будь-якого іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, не пов'язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваного, не можуть їм запобігти.
Що стосується існування ризиків, передбачених п.п.4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та можливості вчинення іншого кримінального правопорушення, то слідчим та прокурором у судовому засіданні не було доведено наявності зазначених ризиків, яким саме способом підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню та за цей час вчинив інше кримінальне правопорушення. Більш того, ОСОБА_9 є особою раніше не судимою.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_9 не має наміру переховуватись від органів досудового розслідування та незаконно впливати на потерпілих та свідків не є переконливими важелями на користь спростування існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Не можуть бути визначальними підставами для задоволення апеляційної скарги і соціальні зв'язки підозрюваного, оскільки їх наявність та міцність, а також дані, які характеризують особу, на що є посилання в апеляції захисника, також не спростовують і не зменшують достатньою мірою ризики, що стали підставою для обрання запобіжного заходу ОСОБА_9 . Вказані обставини можуть бути враховані при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу в порядку ст.201 КПК України.
Стороною захисту не наведено обставин, які б переконували суд у наявності сталих соціальних зв'язків. При цьому лише сама наявність малолітньої дитини не може слугувати об'єктивним підтвердженням таких позитивних обставин у житті ОСОБА_9 .
Отже, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про необхідність застосування стосовно ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та вважає, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Згідно з положеннями ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Таким чином, слідчим суддею зазначеним обставинам при розгляді клопотання слідчого було надано належної оцінки з точки зору його конкретності та обґрунтованості, відповідності вимогам процесуального закону та практиці Європейського суду з прав людини і вони обґрунтовано покладені в обґрунтування висновку про наявність підстав для обрання підозрюваному ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В апеляційній скарзі апелянтом не наведені аргументовані підстави на спростування висновків та рішення слідчого судді, а тому доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає необґрунтованими відповідно до обставин, встановлених слідчим суддею.
Враховуючи положення ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя при застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтовано не визначив розмір застави, оскільки ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у злочині, який спричинив загибель людини.
Відомості щодо відсутності судимостей, позитивної характеристики з місця проживання та роботи не здатні спростувати висновки слідчого судді стосовно недоцільності на даний час застосовувати відносно ОСОБА_9 альтернативний запобіжний захід.
Апеляційним судом не встановлено істотних порушень положень кримінального процесуального закону, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при розгляді слідчим суддею питання щодо обрання ОСОБА_9 запобіжного заходу.
З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали, що обумовлює відхилення апеляційної скарги захисника.
Керуючись ст.ст.404, 405, 419, 422 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 липня 2021 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 строком на 60 днів, тобто до 21 вересня 2021 року включно залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4