Справа № 214/3748/21
4-с/214/21/21
Іменем України
31 серпня 2021 року Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Гриня Н.Г.,
за участю: секретаря судового засідання Кушнерук Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Кривому Розі цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Кіптик К.С.
17 травня 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеною скаргою в якій просить суд: визнати неправомірними дії державного виконавця Кіптик К.С.; скасувати постанову про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 02 серпня 2019 року по виконавчому провадженні №52542391.
В обґрунтування скарги зазначено наступне:
У провадженні державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - Кіптик К.С. знаходиться виконавчий лист №214/7583/15-к виданий 26.09.2016 року на виконання вироку Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 березня 2016 року по кримінальному провадженню щодо ОСОБА_1 , засудженого за ч.2 ст.286 КК України. На виконання вищевказаного вироку з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожному окремо, у зв'язку із втратою годувальника по 1499 грн.19 коп. щомісяця до досягнення кожною дитиною повноліття, починаючи з 29.07.2015 року. Виконавче провадження було відкрито 04 жовтня 2016 року, а стягнення за виконавчим листом визначено з 29 липня 2015 року, тобто понад рік стягнення не здійснювалося, у зв'язку із чим утворилася заборгованість, яку відразу виплатити немає змоги, оскільки у самого на утриманні перебуває двоє малолітніх дітей. З Єдиного реєстру боржників останньому стало відомо що у Покровському відділі державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно - Східного міжрегіонального управління юстиції відкриті виконавчі провадження, проте постанов ОСОБА_1 не отримував у зв'язку з чим не було відомо про стягнення яких саме коштів йдеться у виконавчих провадженнях. 19 січня 2021 року адвокат Лозицький О.П., який представляє інтереси ОСОБА_1 звернувся до виконавчої служби з адвокатським запитом про отримання належним чином завірених копій постанов виконавчих проваджень з ідентифікатором доступу до виконавчих проваджень № 52544391, №57466897, №56702358, №53276364, №56702447, №53276440. 07 травня 2021 року на електронну адресу надійшла копія постанови від 02 серпня 2019 року ВП №52542391 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, з якої вбачається що відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено обмеження у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа №214/7583/15-к виданого 29.06.2016 року. Останній, просить суд, звернути увагу, що вступній частині постанови зазначено про стягнення коштів у зв'язку із втратою годувальника, а в мотивувальній і резолютивній частині постанови зазначено, що утворилася заборгованість зі сплати аліментів за період з 29.07.2015 року по 01.08.2019 року в сумі 71 961,12 грн. Заявник вважає постанову державного виконавця незаконною та необґрунтованою, та просить суд вищевказану постанову скасувати, а дії державного виконавця неправомірними.
08 червня 2021 року від представника Покровського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Корсак О.Ю. надійшли заперечення на скаргу, в якій осатаній зазначає, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження АСВП №57952568. Державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень копії яких направлено сторонам виконавчого провадження для виконання та відома. В ході примусового виконання державним виконавцем було вжито необхідних заходів, зокрема накладено арешт на рухоме та нерухоме майно. Станом на момент подання скарги рішення суду залишаються невиконаними, загальна заборгованість ОСОБА_1 з періодичних платежів становить 192 152 грн. За змістом скарги ОСОБА_1 вважає, що державним виконавцем неправомірно вжито заходи щодо обмеження у праві виїзду за кордон, оскільки на думку скаржника обов'язок сплати щомісячно періодичних платежів не є видом аліментних платежів. Аліментними платежами вважаються кошти на утримання певної особи, які присуджуються за рішенням суду від розміру частини доходу іншої особи, або чітко визначеній сумі та мають періодичний характер. Скаржник посилається на те, що аліменти це обов'язок утримання батьками та навпаки утримання дитиною батьків, але ОСОБА_1 не враховано, що згідно чинного законодавства - аліменти це право на утримання. Тобто періодичні платежі, можуть сплачуватися не виключно на користь не тільки дітей але й інших осіб. В скарзі ОСОБА_1 зазначає, що останнім щомісячно сплачувалися кошти на утримання ОСОБА_5 та ОСОБА_5 , що протирічить фактичним обставинам справи оскільки скаржником взагалі не сплачувалися кошти на виконання рішення суду про стягнення періодичних платежів на користь дітей. Окрім цього, скаржник посилається на необхідність виїзду за кордон по роботі, при цьому згідно матеріалів виконавчого провадження ОСОБА_1 подано довідку що заробітна плата йому не виплачується з березня 2019 року. Також, ОСОБА_1 зазначається, що він жодним чином не був обізнаний про відкриті виконавчі провадження, обов'язок щомісячної сплати коштів та наявних обмежень щодо виїзду за кордон. Однак, скаржником додається до скарги «Рішення про відмову в перетині державного кордону» від 27.08.2019 року в якому зазначено що ОСОБА_1 заборонено перетинати кордон саме у зв'язку з несплатою періодичних платежів у відповідності до рішення державного виконавця Покровського ВДВС м. Кривого Рогу . Після спроби перетину кордону ОСОБА_1 з'явився на прийом до державного виконавця та був ознайомлений з причиною заборони перетину кордону та надав пояснення щодо сплати заборгованості та щомісячної оплати необхідних платежів. На підставі вищевикладеного просять суд відмовити в задоволенні скарги в повному обсязі. (а.с24-26)
У судове засідання скаржник ОСОБА_1 та його представник, адвокат Логозинський О.П. не з'явилися, про час та місце розгляду скарги повідомлялась належним чином, поза межами судового засідання надали заяву відповідно до якої просять суд скаргу задовольнити в повному обсязі.
Представник державної виконавчої служби, у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, надав суду заяву відповідно до якої заперечував проти задоволення скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з ч. 1 ст. 450 ЦПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. А відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали скарги, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає що у задоволення скарги слід відмовити, з огляду на наступне.
Суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
17 березня 2016 року вироком Саксаганського районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.286 КК України. Вироком суду стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , кожному окремо, у зв'язку із втратою годувальника по 1499,19грн. щомісяця до досягнення кожної дитини повноліття, починаючи з 29.07.2015 (а.с.5-7);
На виконання вироку видано виконавчий лист №214/7583/15 від 29.06.2016 року (а.с.27-28).
02 серпня 2019 року державним виконавцем Покровського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Кіптик К.С. винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України (а.с. 17)
З розрахунку заборгованості, убачається, що станом на 31.05.2021 заборгованість ОСОБА_1 складає 96 078,90 грн (а.с. 33-35)
Таким чином, судом встановлено, що спірні правовідносини у справі виникли внаслідок неналежного виконання зобов'язань зі сплату аліментних платежів.
Відповідно ч. 1 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження», порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови:
1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. (Частина 9 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження»)
З постанови державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Кіптик К.С. про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України від 02.08.2019 року вбачається, що після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження у ОСОБА_1 утворилася заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 02.08.2019 (тобто на дату винесення вказаної постанови) за період з 29.07.2015 по 01.08.2019 становить 71 961,12 грн., що перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.
З огляду на зазначене, державний виконавець під час винесення спірної постанови діяв у межах ЗУ «Про виконавче провадження» та з дотриманням засад законності, справедливості, неупередженості, об'єктивності та співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішенням, тому вимоги заявника, щодо визнання дій державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби м. Кривого рогу Головного територіального управління у Дніпропетровській області (м. Дніпро) Кіптик К.С.- неправомірними, задоволенню не підлягають.
Щодо вимог про скасування постанови державного виконавця від 02.08.2019 про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України слід зазначити наступне.
Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для закордонних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Порядок вирішення судом питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України передбачено ст. 441 ЦПК України, у відповідності з якою суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.
Цивільний процесуальний кодекс України не регулює порядок розгляду судом питання про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Так само не передбачено вирішення такого питання судом і Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзд в Україну громадян України».
Особа, яка вважає, що її права порушені в зв'язку з тимчасовим обмеженням у праві виїзду за межі України, має право оскаржити в апеляційному порядку лише ухвалу суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.
На це звертали увагу Верховний Суду України, узагальнюючи судову практику щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України (узагальнення від 01.02.2013), та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (Узагальнення про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах від 01.07.2015), зазначивши, що тимчасове обмеження громадянина України у праві виїзду за межі України законом покладено на суд, а припинення обмеження виїзду у зв'язку з виконанням обов'язку за рішенням, що перебувало на виконанні, покладено на державного виконавця. У разі врегулювання боргових зобов'язань державний виконавець виносить відповідну постанову про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України, у якій вказуються номер та дата винесення судового рішення про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду з України.
Отже, тимчасове обмеження громадянина України у праві виїзду за межі України законом покладено на суд, а скасування обмеження виїзду у зв'язку з виконанням обов'язку за рішенням, що перебуває на виконанні, покладено на державного виконавця.
Враховуючи викладене, виходячи з заявлених вимог скарги, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 260, 353, 450 ЦПК України,-
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Кіптик К.С.- відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.Г.Гринь