30 серпня 2021 року
м. Харків
Справа №645/305/15-ц
Провадження №22-з/818/323/21
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кругової С.С.,
суддів Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.
Учасники справи:
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»,
Відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за заявою ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Харківського апеляційного суду від 17 серпня 2021 року,
У січні 2015 року позивач, АТ КБ «Приватбанк», звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 13 897,43 грн, з яких 7223,78 грн.заборгованість за тілом кредиту, 535,68 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 400 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн штраф (фіксована частина); 637,97 грн штраф (процентна складова).
Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 27 березня 2015 року позовну заяву АТ КБ «Приватбанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТКБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.04.2012 у розмірі 13 897,43 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Харківського апеляційного суду від 17 серпня 2021 року заочне рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 27 березня 2015 року в частині задоволених позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту та судового збору змінено. Позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват банк» заборгованість за тілом кредиту у розмірі 3748 грн 86 коп.Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 32 гривні 86 коп.
25 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з заявою про роз'яснення постанови Харківського апеляційного суду від 17 серпня 2021 року.
Заява мотивована тим, що у мотивувальній частині постанови зазначено, що наданий банком розрахунок заборгованості ґрунтується на припущеннях щодо розміру процентів, пені, штрафів, а також строків повернення кредиту, тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.
За таких обставин, стягненню підлягає виключно доведена позивачем заборгованість за тілом кредиту, оскільки позивачем не надано доказів погодження сторонами розміру процентів за користування кредитом, пені та штрафів, внесені відповідачем кошти повинні бути зараховані на погашення кредиту. Тому позов не підлягає задоволенню і суд першої інстанції помилково стягнув ці суми.
Проте у резолютивній частині постанови апеляційним судом зазначено, що в іншій частині рішення залишено без змін.
У зв'язку з викладеним, просив роз'яснити в якій саме частині рішення районного суду підлягає залишенню без змін.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що підстави для задоволення заяви відсутні з таких підстав.
Відповідно до статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Із змісту статті 271 ЦПК України вбачається, що роз'яснення судового рішення - це уточнення, більш чітке і зрозуміле викладення справжнього його змісту. Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Як правило, роз'ясненню підлягає резолютивна частина судового рішення, яка повинна містити чіткі формулювання щодо вирішення спірного правовідношення або інших заявлених вимог.
При цьому особи, які ініціювали роз'яснення, у відповідній заяві мають вказати: що саме у резолютивній частині судового рішення є незрозумілим; варіанти тлумачення судового рішення; як саме невизначеність та нечіткість резолютивної частини судового рішення може вплинути на ефективність його виконання.
Поряд з резолютивною частиною судового рішення може бути роз'яснена і мотивувальна частина. Потреба у цьому виникає у разі необхідності підтвердження преюдиціально встановленого факту чи правовідношення, визнаного судовим рішенням, що вступило в законну силу.
У пункті 21 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від18грудня 2009року №14«Про судоверішення уцивільній справі» зазначено, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Таким чином, виходячи із системного тлумачення положень чинного законодавства, роз'яснено може бути судове рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини. Тобто, роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі.
Отже, за змістом статті 271 ЦПК України та з урахуванням наведених роз'яснень, які містяться в зазначеній постанові Пленуму Верховного Суду України, роз'яснення судового рішення - це більш повний, ясний, зрозумілий виклад тих пунктів судового рішення, розуміння яких викликає труднощі та які підлягають виконанню.
Постанова Харківського апеляційного суду від 17 серпня 2021 року не підлягає роз'ясненню, оскільки не містить варіантів різного тлумачення рішення суду, у резолютивній частині вказаної постанови помилково зазначено, що в іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін і цей недолік усунуто ухвалою Харківського апеляційного суду від 30 серпня 2021 року шляхом виправлення описки.
З урахуванням викладених обставин, суд вважає заяву про роз'яснення постанови Харківського апеляційного суду від 17 серпня 2021 року такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 271 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Харківського апеляційного суду від 17 серпня 2021 року - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий С.С. Кругова
Судді О.Ю. Тичкова
Н.П. Пилипчук