ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12239/21
провадження № 3/753/5567/21
"28" серпня 2021 р. м. Київ
Суддя Дарницького районного суду м. Києва О.В. Домарєв, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП,
Відповідно до протоколу - 15.04.2021 р. приблизно о 19-30 год. за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив психологічне насильство відносно ОСОБА_2 та не впускав до квартири.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину у скоєнні зазначеного правопорушення не визнав та суду пояснив, що інкриміновані йому події насправді не мали місце. Жодних дій, які б свідчили про здійснення домашнього насильства він не вчиняв.
Захисник Вітер В.М. просив закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Згідно з вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
А відповідно до положень ст.252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цьогопринципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Між тим, відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Об'єктивна сторона ст. 173-2 КУнАП полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Психологічне насильство в сім'ї насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Зміст протоколу не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, зокрема, у ньому не зазначено об'єктивної сторони вказаного правопорушення, а саме: в яких конкретних діях ОСОБА_1 полягало вчинення «психологічного насилля», не зазначено про настання саме фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілій ОСОБА_2 .
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що докази, які б підтверджували наявність обставин, які викладені в протоколі, та спростовували пояснення ОСОБА_1 які він надав у судовому засіданні, в матеріалах справи відсутні.
Також в протоколі не зазначена суть правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не вказано якими саме діями ОСОБА_1 заподіяно шкоду фізичному чи психічному здоров'ю потерпілої, не зазначено, в чому саме полягало насильство психологічного характеру та в який спосіб було вчинено.
Отже, суть порушення, викладена у протоколі стосовно ОСОБА_1 , не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та не містить всіх ознак об'єктивної сторони вказаного правопорушення, які характеризують зовнішню сторону правопорушення.
Відповідно до положень ч.3 ст. 62 Конституції України- обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналіз наведених обставин свідчить про відсутність належних доказів, які б поза розумним сумнівом доводили, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та враховуючи положення ч.1 ст. 247 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а тому з цих підстав провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ч.1 ст. 247 КУпАП,-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП - закрити на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва протягом десяти днів.
Суддя О.В. Домарєв