Справа № 752/6900/21
Провадження № 2/752/5844/21
Іменем України
15 червня 2021 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Слободянюк А.В.,
з участю секретаря - Шевченко М.В.,
розглянувши в приміщенні суду в м.Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданого у його інтересах Дубчак Лесею Сергіївною , до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець Черкаського виконавчого округу Плесюк Олексій Степанович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
У березні 2021р. ОСОБА_1 , через адвоката Дубчак Л.С. (а.с.39,40), звернувся до Голосіївського районного суду м.Києва з вищенаведеним позовом, в якому просить суд визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. 21.10.2020р., зареєстрований в реєстрі за № 4594, таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. вчинено наведений вище виконавчий напис, відповідно до якого ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором № 490054263 від 24.12.2007р., стягнуто на користь АТ «Альфа-Банк» 11 639, 14 доларів США, що станом на день вчинення виконавчого напису згідно офіційного курсу НБУ становить 330 202,40 грн. , також стягнуто 1500,00 грн. за вчинення виконавчого напису.
У позові вказується, що позивач 24.12.2007р. уклав з АТ «Альфа-Банк» кредитний договір, отримавши грошові кошті в сумі 34 796,04 доларів США на купівлю транспортного засобу на умовах повернення кредиту до 21.12.2014р.
При вичинені оспорюваного виконавчого напису, нотаріусом не було з'ясовано безспірність заборгованість за кредитним договором.
Виконавчий напис приватного нотаріуса Личука Т.В. від 21.10.2020р., зареєстрований в реєстрі за № 4594, вчинено з порушенням ст.ст.87,88 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення виконавчих дій нотаріусами, затверджено наказом Мінюсту України 22.02.2012р. № 296/5, зареєстрований наказом Мінюсту України 22.02.2012р. № 282/20595.
На час вчинення виконавчого напису нотаріус не перевірив наявність доказів належного направлення та отримання боржником письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до порушення процедури вчинення виконавчого напису, передбаченої пунктом 2.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, та не надав достатніх та належних доказів відповідно до п. 3.2 передбаченого переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Зокрема, відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі за тексом - Перелік) були внесені зміни відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662. Зазначені зміни надавали можливість нотаріусам вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Кабіну Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною. Виконавчий напис приватного нотаріуса вчинений 21.10.2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року.
Позивач зазначає, що вимог від АТ «Альфа-Банк» до вчинення оспорюваного виконавчого напису не отримував.
Крім того, виконавчий напис вчинено після спливу строку дії кредитного договору.
Позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 17.03.2021р. відкрито провадження про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. (а.с.40,41).
31.05.2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача АТ «Альфа-Банк» в якому він просить повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Спростовуючи твердження позивача про те, що приватний нотаріус керувався незаконним та не чинним нормативним актом, посилається на те, що станом на день вчинення виконавчого напису нотаріуса розділ Переліку, яким регламентується вчинення виконавчих написів нотаріусів на кредитних договорах, не був належним чином скасований. Виписка з особового рахунка клієнта, яка була надана приватному нотаріусу, є належним документом, що підтверджує розрахунок заборгованості боржника та є достатнім доказом безспірності заборгованості боржника. У випадку стягнення заборгованості за кредитним договором, що здійснювалось у даній справі, стягувач не був зобов'язаний направляти боржнику жодних повідомлень про усунення порушення кредитного зобов'язання, оскільки такий обов'язок існує лише при зверненні стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором. Крім того, твердження позивача про те, що відповідач звернувся до нотаріуса поза межами строку для вчинення виконавчого напису, також не відповідає дійсності, з огляду на те, що п. 11.6. кредитного договору № 49004263 встановлена позовна давність 50 років.
Відповідно положень ст.ст.274-279 ЦПК України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін підставі наданих доказів.
Дослідивши надані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішенні спору, судом встановлено наступне.
За матеріалами справи, 24.12.2007р. позивач уклав з АТ «Альфа-Банк» кредитний договір № 490054263 відповідно до якого, отримав кредит у сумі 34 796,04 доларів США на купівлю транспортного засобу на умовах повернення кредиту до 21.12.2014р.
Відповідно до виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. 21.10.2020р., зареєстрований в реєстрі за № 4594, стягується з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 490054263 від 24.12.2007р. на користь АТ «Альфа-Банк» 11 639,14 доларів США, що складається з простроченої суми заборгованості в сумі 10 053,74 доларів США; простроченої заборгованості за відсотками та комісії в сумі 1 585,40 доларів США. На день вчинення виконавчого напису, згідно офіційному курсу гривні, 28,37 грн. і становить 330 202,00 грн. Також стягнуто 1500,00 грн. за вичинення виконавчого напису (а.с.27).
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
В силу положень ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків в зв'язку з вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій.
Сума заявлених відповідачем вимог є спірною і не визнається позивачем.
Виконавчим написом є розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов'язання боржника.
В основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безспірності відповідальності боржника. Тому вчинення виконавчого напису - це не вирішення спору між кредитором та боржником, а підтвердження безспірності зобов'язань боржника.
За ч.1 ст.39 Закону «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України.
Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 затверджено Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595.
У відповідності до ст.ст. 87, 88 Закону «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п.1, 3 гл.16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 із змінами внесеними Постановою КМУ від 26.11.2014 № 662.
Постановою Кабміну № 662 до зазначеного Переліку внесено зміни, відповідно до яких, серед іншого, Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та пунктом 2 такого змісту:
«Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема, пункт 2 змін, що вносяться до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, на момент вчинення приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. виконавчого напису норма чинного законодавства про можливість вчинення виконавчих написів в безспірному порядку на підставі кредитних договорів, що не посвідчені нотаріально, була скасована.
Враховуючи викладене, оцінюючи досліджені судом докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність порушень при вчиненні виконавчого напису від 21.10.2020 р. № 4594.
Відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Спір про право, який ґрунтується на вчиненій нотаріальній дії, розглядається судом у порядку позовного провадження. Спір про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса, розглядається судом за позовом боржника до стягувача.
За змістом статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (рішення в справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005р.).
Таким чином особа має право пред'явити до суду таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Враховуючи викладене, зважаючи на допущені порушення Закону України «Про нотаріат» при вчиненні виконавчого напису про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитним договором, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог та наявність підстав для визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. 21.10.2020 р. № 4594, таким, що не підлягає виконанню, з метою ефективного захисту порушеного права позивача.
Позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, які полягають у сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду та за надання правничої допомоги адвоката.
За текстом позовної заяви вбачається, що стороною позивача визначено орієнтований розрахунок щодо витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвоката, в сумі 15 000,00 грн. (а.с.11,12).
Суду надано ордер на надання правничої допомоги і свідоцтво про право на зайняття адвокатської діяльності (а.с.39,40).
Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами
Суду не надано акту приймання - передачі наданої правової допомоги, який би містив опис виконаних робіт із зазначенням вартості кожної послуги; не надано даних, які б підтверджували сплату позивачем адвокату витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги. Лише у позовній заяви зазначено суму 15 000,00 грн., яку просять стягнути з відповідача за надання правничої допомоги.
Отже, позивачем не надано належних доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, відтак відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.
На підставі положень ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне в зв'язку із задоволенням позову щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого при зверненні до суду судового збору у розмірі 908,00 грн., що документально підтверджено (а.с.42.43).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст..12, 76,81,89, 263-265,279 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , поданого у його інтересах Дубчак Лесею Сергіївною , до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець Черкаського виконавчого округу Плесюк Олексій Степанович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити частково.
Визнати виконавчий напис, вчинений 21 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем, зареєстрований в реєстрі за № 4594, про стягнення заборгованості за кредитним договором № 490054263 від 24 грудня 2007 року, таким що не підлягає виконанню.
Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження 03150, м.Київ, вул. В.Васильківська, буд.100 на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду безпосередньо або через Голосіївський районний суд м. Києва.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.В.Слободянюк