Справа № 712/1643/16-к
Провадження № 1-кп/712/196/21
31 серпня 2021 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі колегії:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч.2 ст. 286, ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України
В провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч.2 ст. 286, ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 у виді тримання під вартою строком на 60 діб. Послалася на те, що ризики, які існували на момент його продовження, у вигляді тримання під вартою не змінилися та продовжують існувати та інші запобіжні заходи не в змозі запобігти вказаним ризикам.
Захисник ОСОБА_7 який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 заперечував щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та заявив клопотання про зміну запобіжного заходу та звільнення з під варти ОСОБА_8 , зазначаючи, що прокурором не доведені ризики передбачені ст. 177 КПК України та те, що останній довготривалий час перебуває під вартою при цьому просив враховувати ч. 5 ст. 72 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав клопотання захисника.
Прокурор заперечувала проти зміни запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник у вирішенні клопотань покладалися на розсуд суду.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, встановив наступне.
Статтею 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту, має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
За положенням ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, майновий стан,тощо.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Порядок продовження строку тримання під вартою визначений ст. 199 КПК України.
Зокрема клопотання прокурора повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (ч. 3 ст. 199 КПК України).
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, яка згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» разом із Конвенцію про права людини і основоположних свобод застосовується судами як джерело права, стосовно підходу до розгляду доцільності продовження строків тримання особи під вартою, яке ґрунтується на презумпції, що після спливу певного проміжку часу навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням позбавлення волі, а тому судовим органам потрібно надати інші пояснення продовження тримання особи під вартою. Більше того, підстави подальшого тримання під вартою повинні бути чітко вказані національними судами («Єлоєв проти України», «Харченко проти України», п. 99).
Тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою (справа «Боротюк проти України», п. 61).
У п. 62 зазначеного рішення ЄСПЛ вказав, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними». У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів.
Отже, наявність підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою має бути ретельно перевірено, суд повинний зазначити конкретні, а не абстрактні підстави для тримання особи під вартою, розглянути можливість застосування альтернативного запобіжного заходу.
Як вбачається з клопотання про продовження запобіжного заходу, позиція прокурора зводиться до того, що ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати та не змінилися.
Зокрема тяжкістю можливого покарання прокурор обґрунтовує ризик переховування, вплив на покази обвинуваченого ОСОБА_9 та тиск на свідків.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8 тримається під вартою з 28.08.2015. На даний час матеріали кримінального провадження досліджені, допитані свідки, потерпілі, обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Отже, ризик впливу на свідків та обвинуваченого ОСОБА_9 відпав. Крім того, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 повністю визнав свою вину.
Суд зауважує, що значна тривалість судового розгляду, за відсутності відомостей щодо явного зловживання стороною обвинувачення процесуальними правами, не може перекладатися на обвинуваченого шляхом обмеження права на свобод, що відносно ОСОБА_8 носить тривалий характер, навіть за наявності обґрунтованого обвинувачення, і при цьому очікуване покарання не слід ототожнювати із застосуванням запобіжного заходу.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що наведені прокурором ризики, а саме: незаконний вплив на обвинуваченого ОСОБА_9 та здійснення тиску на свідків у даному кримінальному провадженні - зменшилися.
Суд зважає на положення ч. 1 ст. 318 КПК України, п. 3 ст. 5 Конвенції про права людини і основоположних свобод, які визначають право заарештованого на розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження, при цьому таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Зваживши всі обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченому ОСОБА_8 можливо шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з носінням електронного засобу контролюз покладанням на нього обов'язків передбачених ст. 194 КПК України. При прийнятті такого рішення суд бере до уваги особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, на утриманні неповнолітню дитину та сталі соціальні зв'язки.
Керуючись ст. 181, 183, 331, 392 КПК України, суд
В задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 - відмовити.
Клопотання захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу - задовольнити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Малий Ржавець, Канівського району, Черкаської області, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину, громадянина України, із освітою середньою, раніше судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, з носінням електронного засобу контролю строком на 2 місяця по 31.10.2021 року, включно із забороною покидати житло за адресою: АДРЕСА_2 .
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 , передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати на виклик до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та обвинуваченим ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_8 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
ОСОБА_8 , на підставі ст. 202 ч.3 п.2 КПК України, негайно доставити до місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де звільнити з-під варти, так як згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.
Виконання ухвали відносно ОСОБА_8 покласти на відділ поліції № 1 (м.Канів) Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3