Справа № 703/1137/14-ц
4-с/703/15/21
про залишення скарги без розгляду
31 серпня 2021 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Ігнатенко Т.В., розглянувши матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» на дії державного виконавця Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області Гордієнко Катерини Анатоліївни у виконавчого провадженні №51312195
30 серпня 2021 року поштовим відправлення на адресу суду надійшла вищевказана скарга ТОВ «ФК «Гефест», в якій просить: визнати неправомірними дії державного виконавця Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області Гордієнко К.А. щодо закінчення виконавчого провадження №51315195, не виконавши рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 листопада 2014 року у справі №703/1137/14-ц, в повному обсязі; визнати незаконною постанову про закінчення виконавчого провадження від 29 січня 2018 року №51315195 з примусового виконання виконавчого листа Смілянського міськрайонного суду Черкаської області №2/703/478/14 відносно ОСОБА_1 та скасувати її.
Дослідивши матеріали скарги, суддя приходить до наступного висновку.
Так, відповідно до ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно ч.1 ст.448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Відповідно до п. «а» ч.1 ст.449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Як вбачається з матеріалів скарги, на підставі рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 листопада 2014 року у цивільній справі №703/1137/14-ц даним судом 22 жовтня 2015 року видано виконавчий лист №2/703/478/14 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором, який пред'явлено до виконання.
Згідно листа №20.13-37/16838 від 06 серпня 2021 року, який наданий Відділу державної виконавчої служби у м. Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на запит №272 від 27 липня 2021 року адвоката АБ «Остащенко» Остащенко О.М., останнього повідомлено, що згідно інформації автоматизованої системи виконавчого провадження, що містить інформацію з спецрозділу Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, встановлено, що в Смілянському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на виконанні перебувало виконавче провадження №51315195 з примусового виконання виконавчого листа Смілянського міськрайонного суду Черкаської області №703/1137/14-ц, 2/703/478/14 від 22 жовтня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» боргу 381479 гривень 83 копійки. 29 січня 2018 року вказане виконавче провадження завершено в порядку п.9 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», а виконавчий документ з відміткою про виконання надіслано до суду.
Разом з тим, ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 04 травня 2020 року задоволено заяву ТОВ «ФК «Гефест» та замінено стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання вищевказаного рішення суду на ТОВ «ФК «Гефест».
Копію вказаної ухвали, яка набрала законної сили, відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, ТОВ «ФК «Гефест» отримано 16 червня 2020 року.
Таким чином, саме з дня отримання 16 червня 2020 року вказаної ухвали суду ТОВ «ФК «Гефест» мало об'єктивну можливість звернутися до органу державної виконавчої служби, який розташований за місцем проживання ОСОБА_1 , з відповідним запитом щодо стану виконавчого провадження, відкритого на підставі вищевказаного виконавчого листа №2/703/478/14, а відтак і повинне було довідатися про порушення своїх прав.
Однак, як вбачається з матеріалів скарги, з відповідним запитом ТОВ «ФК «Гефест», в особі його представник адвоката АБ «Остащенко» Остащенко О.М. звернувся до органу державної виконавчої служби за місцем проживання боржника ОСОБА_1 лише 27 липня 2021 року, тобто більше ніж через рік після заміни стягувача на ТОВ «ФК «Гефест» у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 листопада 2014 року у справі №703/1137/14-ц, 2/703/478/14.
Відповідно до ст.120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно ст.122 ЦПК України, строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до ст.123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Враховуючи, що ТОВ «ФК «Гефест» з 16 червня 2020 року набуло статусу стягувача з примусового виконання рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 листопада 2014 року у справі №703/1137/14-ц, 2/703/478/14, про що йому було достовірно відомо, суд приходить до висновку, що з даного часу ТОВ скаржник мав об'єктивну можливість та повинен був дізнатися про прийняття органом державної виконавчої служби рішення про завершення вказаного виконавчого провадження.
Однак, з даною скаргою ТОВ «ФК «Гефест» звернулося до суду лише 21 серпня 2021 року, тобто з пропуском строку, передбаченого п. «а» ч.1 ст.449 ЦПК України, більше ніж на рік.
Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно ч.4 ст.127 ЦПК України, одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Відповідно до ч.2 ст.449 ЦПК України, пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Однак, скаржник ТОВ «ФК «Гефест» з клопотанням про поновлення йому строку подання скарги на дії державного виконавця Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області Гордієнко Катерини Анатоліївни у виконавчого провадженні №51312195, до суду не звертався та дане питання на вирішення суду у самій скарзі не ставив.
Згідно ст.126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що скарга ТОВ «ФК «Гефест» на дії державного виконавця Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області Гордієнко Катерини Анатоліївни у виконавчого провадженні №51312195, подана на розгляд суду після закінчення строку, передбаченого п. «а» ч.1 ст.449 ЦПК України, більше ніж на 1 (один) рік, скаржник з клопотанням про поновлення йому строку подання даної скарги до суду не звертався та дане питання на вирішення суду у самій скарзі не ставив, суд приходить до висновку, що скарга ТОВ «ФК «Гефест» підлягає залишенню без розгляду.
Згідно прецедентної практики Європейського суду з прав людини, останній виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішеннях ЄСПЛ, постановлених за результатами розгляду справ «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року, зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулювання з боку держави.
Таким чином, прийняття рішення про залишення скарги без розгляду, яке прийняте у відповідності до вимог чинного ЦПК України, жодним чином не свідчить про обмеження доступу скаржника до правосуддя, а виключно спонукає її неухильно дотримуватися чинних норм ЦПК України та здійснювати захист своїх прав у передбачений вказаним законом строк.
На підставі викладеного, керуючись ст.120, 122, 123, 126, 127, 260, 261, 447, 448, 449 ЦПК України
Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» на дії державного виконавця Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області Гордієнко Катерини Анатоліївни у виконавчого провадженні №51312195, - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подачі апеляційної скарги.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Ігнатенко