Справа № 712/10512/20
Номер провадження 3/711/32/21
30 серпня 2021 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Михальченко Ю.В., за участі прокурора Годіон Н.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент вчинення правопорушення працюючого молодшим інспектором відділу охорони ДУ «Черкаська виправна колонія (362)», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП, -
В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , будучи звільненим з посади молодшого інспектора відділу охорони ДУ «Черкаська виправна колонія (№62)», являючись суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, згідно з пп. «д» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону), в порушення вимог ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», без поважних причин, несвоєчасно подав до Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (після звільнення). Вказане правопорушення вчинено при наступних обставинах: Установлено, що згідно з наказом ДУ «Черкаська виправна колонія (№62)» №180/ОС-17 від 18.12.2017 ОСОБА_1 призначено молодшим інспектором відділу охорони Державної установи «Черкаська виправна колонія (№62)». Підпунктом «д» п.1 ч.1 ст.З Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України. Згідно ст.1 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» на Державну кримінально-виконавчу службу України покладається завдання щодо здійснення державної політики у сфері виконання кримінальних покарань. Частиною 1 ст.6 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» визначено, що Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до Закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України. Відповідно до статті 11 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» установи виконання покарань та слідчі ізолятори утворюються і ліквідуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та виконують функції, передбачені законом та іншими нормативно-правовими актами. Законодавством визначаються особливості відвідування цих установ і слідчих ізоляторів та спеціальні вимоги режиму доступу на їх територію. Державна установа «Черкаська виправна колонія (№62)» являється установою виконання покарань і входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України.
Згідно ч.1 ст.14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).
Відповідно до частини 2 статті 14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України»: абзац 1 - служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до Закону.
Абзац 2 - стосовно осіб, які претендують на службу в Державній кримінально-виконавчій службі України, за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка в порядку, встановленому Законом України «Про запобігання корупції».
Абзац 3 - особи, які претендують на службу в Державній кримінально-виконавчій службі Україйи, до призначення на відповідну посаду подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», та зобов'язані повідомити керівництву органу чи підрозділу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі чи підрозділі близьких їм осіб.
Згідно абз.3 ч.8 ст.14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» на осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України поширюються вимоги та обмеження, встановлені Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до абз.4 ч.8 ст.14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України зобов'язані подавати шороку до 1 квітня декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", а також дотримуватися інших вимог фінансового контролю, передбачених зазначеним Законом".
Законом передбачено чотири типи декларацій суб'єкта декларування:
1)щорічна декларація, яка подається у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на З 1 грудня звітного року;
2)декларація суб'єкта декларування, який припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або. місцевого самоврядуванню, що подається не пізніше дня такого припинення. Якщо припинення зазначених функцій відбулося з ініціативи роботодавця, декларація подається не пізніше двадцяти робочих днів з дня, коли суб'єкт декларування дізнався чи повинен був дізнатися про таке припинення.
Декларація суб'єкта декларування, який припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, охоплює період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими таким суб'єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду. Останнім днем такого періоду є день, що передує дню подання декларації. Під раніше поданими деклараціями розуміються як декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, так і декларації, що були подані відповідно до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»;
3)декларація суб'єкта декларування, який припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, що подається до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено таку діяльність. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 3 1 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року;
4)декларація суб'єкта декларування, який є особою, що претендує на зайняття посад, зазначених у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону? що подається до призначення або обрання особи на посаду. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади (участь у конкурсі), якщо інше не передбачено законодавством, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.45 Закону: «особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3, зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік».
Під припиненням діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, мають на увазі наступне: а) фактичне звільнення; б) перехід на посаду, яка не підпадає під дію пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 Закону, тобто не потребує подання декларації.
Згідно із наказом ДУ «Черкаська виправна колонія (№62)» №138/0018 від 01.10.2018 ОСОБА_1 , молодшого інспектора відділу охорони ДУ «Черкаська виправна колонія (№62)», з 01.10.2018 звільнено з роботи за власним бажанням.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 був звільнений 01.10.2018, то строк передбачений законом для подання декларації становить 01.04.2019.
За даними Єдиного державного реєстру декларацій осіб ОСОБА_1 , подав шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції, лише 04.07.2019, тобто з порушенням встановленого строку.
Відповідно до ст.251 КУпАП проведено заходи з метою встановлення фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
ОСОБА_1 подавались електронні декларації до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, а саме: 15.01.2018 декларація (щорічна) за 2017 рік; 15.01.2018 виправлена декларація (щорічна) за 2017 рік; 15.01.201 8 декларація (щорічна) за 2016 рік;15.012018 виправлена декларація (щорічна) за 2016 рік; 04.07.2019 (після звільнення) за 2018 рік.
У зв'язку з заповненням ОСОБА_1 поданих електронних декларацій йому відомий порядок заповнення та подачі електронних декларацій.
Після заповнення щорічних електронних декларації ОСОБА_1 підтверджував факт ознайомлення з вимогами антикорупційного законодавства та правильність зазначених ним відомостей у поданій декларації. Отже, ОСОБА_1 , проігнорував вимоги розділу VII «Фінансовий контроль» Закону України «Про запобігання корупції», в чому вбачається прямий умисел на вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Згідно повідомлення голови Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_2 від 02.03.2017 №03-05/4886/17 щодо роботи Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» дата публікації документів, вказана у публічній частині інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» співпадає з фактичною датою подання суб'єктами декларування документів до «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».
Частина 1 статті 172-6 КУнАП передбачає, що «несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного вебсайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.
Вище перелічених поважних причин несвоєчасного подання електронної декларації ОСОБА_1 встановлено не було.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи звільненим 01.10.2018 із посади молодшого інспектора відділу охорони ДУ «Черкаська виправна колонія (№62)» та відповідно до плі. «д» п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», без поважних причин, несвоєчасно подав до Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію суб'єкта, який припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а саме фактично подав е-декларацію «після звільнення» - 04.07.2019, хоча законом визначено строк до 23 год. 59 хвилин 31.03.2019 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
Прокурор вважає, що винність ОСОБА_1 підтверджується зібраними по справі доказами, в його діях вбачає склад адміністративного правопорушення, але враховуючи, що на момент розгляду справи закінчились строки притягнення до відповідальності, просить суд визнати ОСОБА_1 винним та провадження закрити на підставі ст.38 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєному адміністративному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаюється, просив суворо не карати.
Суд, заслухавши правопорушника, заслухавши думку прокурора та дослідивши надані в судове засідання матеріали справи приходить до наступного.
Згідно з вимогами ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.
Відповідно до положень ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За змістом ст.ст.252-280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.172-6 КУпАП, відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а саме: рапортом та фотокопіями сторінки публічної частини інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених-на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» сайту «public.nazk.gov.ua» відносно ОСОБА_1 ; фотокопією Е-декларації ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до положень ч.4 ст.38 КУпАП якщо справи про адміністративне правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Згідно п.7 ч.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Оскільки, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, правопорушення було скоєне 01.04.2019 року та виявлено 20.10.2020 року, а тому на час розгляду справи судом закінчилися строки притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності.
З цих підстав провадження в даній адміністративні справі підлягає закриттю
Керуючись ст.ст.38, 172-6, 280, 283, 284 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП
Адміністративну справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП провадженням закрити, у зв'язку із закінченням строків передбачених ст.38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Ю. В. Михальченко