Справа № 645/4912/17
Провадження № 2/645/17/21
19 серпня 2021 року
м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Бабкової Т.В.,
при секретарі судових засідань - Малій О.Л.,
за участю представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Задерей О.В.,
представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , який діє на підставі довіреності від 07.12.2017 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійним, треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Піддубна Юлія Вікторівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Наталія Вікторівна, -
встановив:
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , який діє на підставі довіреності, звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійним заповіт ОСОБА_5 , посвідчений 21.01.2017 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Піддубною Ю.В. та зареєстрований в реєстрі за 10.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_5 . 22.09.2017 року у встановлений законом шестимісячний строк позивач звернувся до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Н.В .із заявою прийняття спадщини. При подачі заяви нотаріусом позивачу було роз'яснено, що за змістом заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Піддубною Ю.В. і зареєстрований в реєстрі за № 10, батько позивача все своє майно заповів дружині - ОСОБА_2 . За життя батько позивача неодноразово отримував травми голови, зловживав спиртними напоями, що впливало на його психічний стан здоров'я. Як наслідок пережитих травм, ОСОБА_5 довгий період перед смертю мав постійні болі, які приглушував, вживаючи алкоголь. Оскільки батько позивача мав пошкодження і травми голови, що вплинули на його розумову діяльність, а крім того знаходився в стані алкогольного сп'яніння, тому він не усвідомлював, який документ підписує. Отже, у ОСОБА_5 не було вільного волевиявлення на підписання заповіту.
Представником відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , який діє на підставі довіреності від 07.12.2017 року, подано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, виходячи з наступного. Так, ОСОБА_2 фактично є законної дружиною померлого ОСОБА_5 , фактично у цивільному шлюбі прожили більше 14 років. Під час спільного життя за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільний побут, робили ремонт у будинку, за спільний бюджет сплачували комунальні та інші послуги. Під час спільного проживання померлий ОСОБА_5 не мав психічних захворювань, не знаходився на обліку у медико - психіатричних установах, був дієздатним, не зловживав спиртними напоями. Вказує, що за 15 років спільного життя відповідачки з померлим та за останній рік до смерті ОСОБА_5 , позивач приблизно 2 рази навідувався до батька, тому жодним чином не міг знати про його психічний та фізичний стан. Наголошує, що на день складання заповіту ОСОБА_5 повністю усвідомлював свої дії та ще задовго до смерті повідомив відповідачку про його намір скласти заповіт на її користь. Тому у задоволенні позовних вимог просить відмовити.
07.02.2018 року представником позивача ОСОБА_1 - Задерей О.В. , який діє на підставі довіреності, подано відповідь на відзив, з якого вбачається, що шлюб між відповідачем та померлим ОСОБА_5 укладений за декілька місяців до складання заповіту. Зазначає, що зловживання ОСОБА_5 алкогольними напоями можуть підтвердити свідки. Померлий проживав за адресою: АДРЕСА_2 , а позивач за тією ж адресою, тільки у будинку АДРЕСА_3 , у зв'язку з чим вони постійно бачилися, спілкувалися. Твердження відповідача про те, що ОСОБА_5 у момент підписання заповіту усвідомлював свої діє є голослівними, оскільки за специфікою такої нотаріальної процедури, в момент підписання заповіту в кімнаті повинні знаходитися тільки нотаріус та заповідач.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Задерей О.В., який діє на підставі довіреності від 02.11.2020 року, у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , який діє на підставі довіреності від 07.12.2017 року, заперечував проти заявлених вимог, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.
Третя особа, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Н.В., у судове засідання не з'явилася, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без у її відсутність, просить ухвалити рішення на розсуд суду.
Третя особа, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Піддубна Ю.В., у судове засідання не з'явилася, про день та час слухання справи сповіщалася своєчасно та належним чином, причини неявки суд не повідомила.
Заяви та клопотання, інші процесуальні дії у справі.
01.11.2017 року представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , який діє на підставі довіреності, подано клопотання про витребування у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Н.В. завіреної копії спадкової справи № 07/2017, заведеної після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
03.11.2017 року представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , який діє на підставі довіреності, подано клопотання про забезпечення позову, в якому просить заборонити приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Н.В. видавати свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22.12.2017 року в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22.12.2017 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче провадження у справі. Витребувано у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Н.В. завірену копію спадкової справи № 07/2017, заведеної після смерті ОСОБА_5 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
24.01.2018 року представником позивача ОСОБА_1 - Задерей О.В. , який діє на підставі довіреності, подано клопотання про витребування доказів.
24.01.2018 року представником позивача ОСОБА_1 - Задерей О.В. , який діє на підставі довіреності, подано клопотання про виклик свідків.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25.01.2018 року витребувано оригінали документів, що містять підписи або рукописний текст ОСОБА_5 з наступних установ та організацій: Орджонікідзевського відділу РАЦС, Харківського МСЕК, що є підрозділом Харківського обласного центру медико-соціальної експертизи; Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Харківського району, Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі, поштовому відділенні Укрпошти «ВПЗ Комуніст»; з Інституту патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України інформацію про те, чи перебував ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на стаціонарному лікуванні в період з 2004 року по 2017 рік в Інституті патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України, якщо перебував, то з якого по який період та з яким діагнозом.
22.02.2018 року під час судового засідання представником позивача ОСОБА_1 - Задерей О.В., який діє на підставі довіреності, подано клопотання про призначення по справі судово-лінгвістичної та судово-психіатричної експертизи та витребування доказів.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22.02.2018 року дану цивільну справу призначено до розгляду в судовому засіданні, дату якого постановлено визначити після повернення справи з експертної установи. Призначено по справі судово-лінгвістичну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідницькому інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса. Призначено по справі судово-психіатричну експертизу стану ОСОБА_5 на момент підписання ним заповіту 21.01.2017 року, проведення якої доручено експертам Комунального закладу охорони здоров'я «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня № 3».
22.05.2018 року представником позивача ОСОБА_1 - Задерей О.В. , який діє на підставі довіреності, подано клопотання про витребування доказів.
27.07.2018 року з Харківського науково-дослідницького інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса надійшло повідомлення № 7424/8310 про неможливість надання висновків судово-почеркознавчої та судово-лінгвістичної експертизи за справою № 645/4912/17.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 02.08.2018 року поновлено провадження у справі після повернення справи з експертної установи та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні. .
04.07.2018 року представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , який діє на підставі довіреності, подано клопотання про витребування доказів.
07.08.2018 року представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , який діє на підставі довіреності, подано клопотання про витребування доказів.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 08.08.2018 року витребувано документи, які необхідні для проведення почеркознавчої та судово-лінгвістичної експертизи.
09.10.2018 року представником позивача ОСОБА_1 - Задерей О.В. , який діє на підставі довіреності, подано клопотання про виклик свідків.
09.10.2018 року представником позивача ОСОБА_1 - Задерей О.В. , який діє на підставі довіреності, подано клопотання про витребування доказів.
12.10.2018 року представником позивача ОСОБА_1 - Задерей О.В. , який діє на підставі довіреності, подано клопотання про витребування доказів.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17.10.2018 року витребувано документи, які необхідні для проведення почеркознавчої та судово-лінгвістичної експертизи.
01.11.2018 року представником відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3., який діє на підставі довіреності від 07.12.2017 року, подано клопотання про виклик експерта.
14.11.2018 року представником позивача ОСОБА_1 - Задерей О.В., який діє на підставі довіреності, подано клопотання про витребування доказів.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15.11.2018 року призначено по справі судово-лінгвістичну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідницькому інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса. Призначено по справі судово-психіатричну експертизу стану ОСОБА_5 на момент підписання ним заповіту 21.01.2017 року, проведення якої доручено Харківському науково-дослідницькому інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.
05.12.20281 року відповідачем ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15.11.2018 року.
Постановою Харківського апеляційного суду від 02.05.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15.11.2018 року залишено без змін.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 08.08.2019 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22.10.2019 року призначено по справі судово-лінгвістичну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідницькому інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса. Призначено по справі судово-психіатричну експертизу стану ОСОБА_5 на момент підписання ним заповіту 21.01.2017 року, проведення якої доручено Харківському науково-дослідницькому інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.
26.12.2019 року з Харківського науково-дослідницького інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса надійшов висновок експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 23530.
26.03.2020 року з Харківського науково-дослідницького інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса надійшов висновок експерта за результатами проведення судової авторознавчої експертизи № 24066.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 31.03.2020 року поновлено провадження у справі після повернення справи з експертної установи.
02.10.2020 року представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , який діє на підставі довіреності, подано клопотання про виклик та допит експерта.
24.11.2020 року представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , який діє на підставі довіреності, подано клопотання про виклик свідка.
Норми права, що підлягають застосуванню.
Згідно ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушен, що передбачено ч.1 ст.225 ЦК України.
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦК України).
Згідно положень ч. ч. 1, 2 ст. 1257 ЦК України, заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
При цьому, вимоги до форми заповіту визначені ст. 1247 ЦК України, відповідно до якої заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення; має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
За нормою ч. 2 ст. 1248 ЦК України, нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний.
Статтею 44 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що під час посвідчення правочинів визначається обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які беруть у них участь. Визначення обсягу цивільної дієздатності фізичної особи здійснюється за паспортом громадянина України або іншими документами, передбаченими статтею 43 цього Закону (крім посвідчення водія, особи моряка, інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, виданого за місцем роботи фізичної особи), які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії. У разі потреби нотаріусу надається довідка про те, що особа не страждає на психічний розлад, який може вплинути на її здатність усвідомлювати свої дії та (або) керувати ними.
Положеннями ч.2 та 3 Глави 1 Розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, встановлено, що нотаріальні дії вчиняються у приміщенні державної нотаріальної контори, у державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем (конторою) приватного нотаріуса. В окремих випадках, коли фізична особа не може з'явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчуваного правочину, такі нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями, але в межах нотаріального округу. Якщо нотаріальна дія вчинюється поза приміщенням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приміщенням, яке є робочим місцем (конторою) приватного нотаріуса, у посвідчувальному написі та в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій зазначається місце вчинення нотаріальної дії (удома, у лікарні, за місцезнаходженням юридичної особи тощо) із зазначенням адреси, а також причин, з яких нотаріальна дія була вчинена поза вказаними приміщеннями.
Відповідно до Глави 4 Розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, дієздатність громадянина, що звернувся за вчиненням нотаріальної дії, перевіряється нотаріусом на підставі наданих документів, передбачених ст. 43 Закону України «Про нотаріат», що підтверджують його вік, а також на підставі переконаності нотаріуса в результаті проведеної розмови та роз'яснення наслідків вчинення нотаріальної дії у здатності цієї особи усвідомлювати значення цієї нотаріальної дії, її наслідків та змісту роз'яснень нотаріуса, а також відповідності волі і волевиявлення особи щодо вчинення нотаріальної дії.
Главою 6 Розділу 1 вказаного Порядку закріплено, що нотаріус зобов'язаний установити волевиявлення особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії. Нотаріус зобов'язаний встановити дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину. Установлення дійсних намірів кожного з учасників правочину здійснюється шляхом встановлення нотаріусом однакового розуміння сторонами значення, умов правочину та його правових наслідків для кожної із сторін.
Відповідно до ч.2 ст. 1247 ЦК України заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.
Частиною 1 ст.1257 ЦК України встановлено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.
Встановлені судом обставини
Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 30.03.2017 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Харків у віці 71 років помер ОСОБА_5 , а.с.5 т.1.
При житті ОСОБА_5 склав заповіт від 21.01.2017 року, яким все належне йому майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті, і на що він за законом матиме право, він заповідав відповідачці по вказаній цивільній справі ОСОБА_2 , а.с.33 т.1.
Вказаний заповіт посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Поддубною Ю.В. Даний заповіт складено на прохання ОСОБА_5 за допомогою загально прийнятих технічних засобів та підписано за місцем знаходження відповідача , за адрсеою: АДРЕСА_1 . Заповіт до підписання прочитаний вголос заповідачем ОСОБА_5 і власноручно підписаний ним у присутності о 12 год. 00 хв. у присутності приватного нотаріусу ХМНО Поддубної Ю.В. Заповіт зареєстровано у реєстрі за №10, а.с.33 т.1.
У встановлений ч.1 ст.1270 ЦК України шестимісячний строк з дня відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріусу ХМНО Сергієнко Н.В. звернулася відповідачка ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_1 , а.с. 28, 36 т.1.
ОСОБА_2 в заяві про прийняття спадщини від 18.04.2017 року зазначила, що приймає спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_5 згідно заповіту на її користь від 21.01.2017 року. ОСОБА_1 , який відповідно до наданих ним документів про ступень споріднення, є сином ОСОБА_5 , в заяві про прийняття спадщини від 22.09.2017 року зазначив, що приймає спадщину після смерті ОСОБА_5 згідно закону, а.с. 28, 36 т.1.
18.04.2017 року приватним нотаріусом ХМНО Сергієнко Н.В. заведено спадкову справу № 07/2017 після смерті ОСОБА_5 , а.с.38 т.1.
Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) заповіт від імені ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Поддубною Ю.В. 21.01.2017 року, є чинним, а.с.44 т.1.
За інформацією з Реєстру територіальної громади м.Харкова від 29.09.2017 року встановлено, що на день смерті ОСОБА_5 був зареєстрований разом із дружиною ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , а.с. 55 т.1.
Дані щодо наявності спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_5 , перелік яких визначено у ст.1241 ЦК України, відсутні.
Встановлено, що на праві власності на підставі рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 28.12.2016 року ОСОБА_5 належав житловий будинок літ. «А-1», жилою площею 46,4 кв.м, загальною площею 164,6 кв.м, з прибудовою до житлового будинку літ. «А1-1», загальною площею 42,8 кв.м, вбиральнею літ. «Б», площею 1,0 кв.м, гараж літ. «В», площею 36,5 кв.м., літ. кухнею літ. «Г», площею 44,5 кв.м, що знаходяться на земельній ділянці площею 600 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ., а.с.46-49 т.1. Крім того, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого відділом приватизації КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» 22.01.2009 року на праві власності ОСОБА_5 належала однокімнатна квартира в будинку готельного типу, розташована за адресою: АДРЕСА_4 , а.с. 24 т.1.
Згідно ч.1, 2 ст. 1233 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України, лише у випадках відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини.
В зв'язку із забезпеченням позовних вимог ОСОБА_1 шляхом встановлення заборони приватному нотаріусу ХМНО Сергієнко Н.В. видавати свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , будь-кому свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 не видавалося.
Позиція суду
Щодо меж розгляду справи судом в частині недійсності заповіту через відсутність вільного волевиявлення заповідача і такого, що не відповідало його волі, ч.2 ст.1257 ЦК України, та оцінка аргументів учасників справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частина 3 статті 203 Цивільного кодексу України передбачає, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Згідно ч. 1 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
Частина 2 ст. 1257 ЦК України встановлює, що за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Як передбачено в пункті 6 листа Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи від 16.05.2013року №24- 753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», системний аналіз норм ЦК України свідчить, що відповідно до ч. 2 ст. 1257 ЦК України виключно підстави недійсності правочину, визначені у ст. 225, 231 ЦК України, зумовлюють те, що волевиявлення заповідача не було вільним та не відповідало його внутрішній волі.
Для встановлення психічного стану заповідача в момент складання заповіту, який давав би підстави припустити, що особа не розуміла значення своїх дій і (або) не могла керувати ними на момент складання заповіту, суд призначає посмертну судово-психіатричну експертизу. Суд не має права давати оцінку медичним документам, які потребують спеціальних знань. Ухвалюючи рішення про визнання недійсним заповіту з підстав, передбачених ч. 1 ст. 225 ЦК України, суди повинні враховувати, що для визнання такого правочину недійсним предметом доказування є та обставина, що особа-заповідач у момент складання заповіту не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними. Висновок судово-психіатричної експертизи у такій категорії справ є лише одним із доказів, якому слід давати належну оцінку в сукупності з іншими доказами.
В процесі судового розгляду сторони надали пояснення та визнали в цій частині обставини справи, що ОСОБА_5 та відповідачка ОСОБА_2 проживали однією сім'єю тривалі роки, починаючи з 2001 року. Повнолітній син ОСОБА_5 - позивач ОСОБА_1 мешкав окремо. 02.07.2016 року ОСОБА_5 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану, а.с. 115, т.1.
Відсутність жодної медичної документації за наслідками розгляду справи свідчить про те, що за медичною допомогою до будь-яких медичних закладів за життя ОСОБА_5 не звертався, хронічних захворювань не мав, інвалідність йому не встановлювалася, а.с.77, 125 т.2. Причина смерті ОСОБА_5 в процесі розгляду справи відповідними медичними даними суду не доведена.
В той же час сторони по справі підтвердили той факт, що за декілька місяців до смерті ОСОБА_5 припинив входити на вулицю, пересувався в межах будинковолодіння, приблизно за місяць- два до смерті ОСОБА_5 тільки лежав у ліжку, проте був у свідомості та розумі.
Крім того, за наслідками розгляду справи встановлено, що на обліку в наркологічних, психіатричних диспансерах за життя ОСОБА_5 не перебував, в ургентному порядку до медичних закладів з підстав зловживання алкогольними напоями не доставлявся, підтверджених медичних даних про встановлення у ОСОБА_5 захворювання на алкоголізм не мається, а отже посилання позивача про вчинення 21.01.2017 року ОСОБА_5 заповіту у стані алкогольного сп'яніння, що позбавляло його можливості розуміти значення своїх дій та вільне волевиявлення під час підписання заповіту жодним чином не підтверджені та оцінюються судом, як припущення.
На час складання заповіту та на час постановлення рішення у вказаній справі відсутні фактичні данні та належні письмові докази , висновки медичних установ про наявність у ОСОБА_5 психічних захворювань, так само і рішення суду про визнання його недієздатним.
У силу вимог, передбачених ст. 1234 ЦК України, право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.
Стаття 30 та 34 ЦК України дає визначення поняття цивільна дієздатність та повна цивільна дієздатність.
Так, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.
Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.
Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).
В силу вимог ст. 36 ЦК України суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.
Тобто, вимогами ЦК України передбачено, що тільки суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи при певних обставинах.
На час складання заповіту ОСОБА_5 було відсутнє рішення суду про позбавлення чи обмеження цивільної дієздатності заповідача.
На думку суду, виходячи з відсутності будь-яких медичних даних про стан здоров'я, перебіг хвороби, її наслідки і способи її лікування, остаточну причину смерті ОСОБА_5 , а також враховуючи покази сторін, суд вважає, що стан здоров'я ОСОБА_5 не могли вплинути на повноту думки заповідача щодо усвідомлення значення своїх дій, можливість керувати ними, на волевиявлення та відповідність його внутрішньої волі при вчиненні 21.01.2017 року заповіту в користь ОСОБА_2 .
Як зазначив допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , який є братом позивача, ані позивач, ані свідок особисто під час складання ОСОБА_5 заповіту та його посвідчення присутні не були. Проте в день посвідчення заповіту свідок бачив, як з будинковолодіння батька виходила якась жінка. Батько пояснив, що вона приходила в зв'язку із складанням ним заповіту. На той час батько самостійно пересувався будинком, проте на вулицю вже не виходив. Зі слів самого ОСОБА_5 свідку стало відомо, що заповіт він склав на користь своєї дружини, відповідачки ОСОБА_2 . Цей факт був підставою для непоодиноких сварок між батьком та іншими родичами, проте батько наполягав на тому, що він сам так вирішив і змінювати своє рішення не бажав.
Крім цього, про логічність та послідовність волі ОСОБА_5 під час складання заповіту свідчать данні, що діти ОСОБА_5 особисто з батьком не мешкали, зокрема ОСОБА_8 відвідував батька інколи, бо сам мав маленьку дитину, батьком піклувалася його дружина - відповідачка ОСОБА_2 , яка надавала йому весь необхідний догляд та допомогу, відносини між подружжям були добрі, будь-яких сварок між ними не бачили.
Про зваженість та усвідомленість волі ОСОБА_5 під час складання заповіту на користь близької та турботливої людини свідчать і інші його дії, що передували вчиненню заповіту.
Зокрема, 25.04.2016 року в приміщенні приватного нотаріусу ХМНО Сущенко В.В. ОСОБА_5 було складено довіреність, якою він уповноважував відповідачку ОСОБА_2 вести справу по оформленню його спадкових прав як за законом так і за заповітом на майно, що залишилося після смерті його батька ОСОБА_9 , який помер у 1979 році, та після смерті його матері ОСОБА_10 яка померла в 2005 році, а.с. 224 т.1.
Цього ж дня в приміщенні приватного нотаріусу ХМНО Сущенко В.В. ОСОБА_5 було складено довіреність, якою він уповноважував відповідачку ОСОБА_2 одержувати належні йому гроші та пенсію з відсотками та компенсаціями у відділенні зв'язку, а також інших банківських та фінансових установах , відділеннях зв'язку , а.с.35 т.2.
02.07.2016 року ОСОБА_5 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у приміщенні відділу державної реєстрації актів цивільного стану, а.с. 115, т.1.
За письмовою згодою ОСОБА_5 в належному йому на праві власності житловому будинку АДРЕСА_1 з 07.03.2017 року було зареєстровано його дружину ОСОБА_2 , а.с. 55 т.1.
Крім того, про активну дієздатність та волевиявлення ОСОБА_5 не залежно від віку та стану здоров'я свідчить і факт особистого відвідування 22.09.2016 року приміщення приватного нотаріусу ХМНО Панченко І.І., де ОСОБА_5 було складено довіреність, якою він уповноважував ОСОБА_3 та ОСОБА_11 на отримання від його імені поштової кореспонденції, а.с. 30 т.2.
Щодо меж розгляду справи судом в частині недійсності заповіту через відсутність підпису заповідача, а як слід нікчемність заповіту, складеного з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, та оцінка аргументів учасників справи.
За клопотанням представника позивача ОСОБА_1 судом у даній справі призначалася судово-авторознавча експертиза на предмет психофізіологічного стану ОСОБА_5 на момент складання заповіту 21.01.2017 року та судово-почеркознавча експертиза на предмет авторства рукописного тексту та підпису у заповіті ОСОБА_5 від 21.01.2017 року.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-авторознавчої експертизи № 24066, складеного 28.02.2020 року, встановлено, що ОСОБА_5 не є автором рукописного тексту: «Цей заповіт мною вголос прочітаный і підписаный власноруч» - в одному примірнику заповіту від 21.01.2017 року від імені ОСОБА_5 , посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Поддубною Ю.В., а.с. 73 т.2. Зазначений рукописний текст виконаний ним під диктування. Встановити, чи спостерігаються в дослідженому рукописному тексті ознаки, що свідчать про його складання автором під впливом будь-яких збиваючих факторів (зокрема під загрозою життю, здоров'ю зазначеному автору або його близькому оточенню), - зважаючи на шаблонність та вкрай невеликий обсяг досліджуваного тексту, які вказують на відсутність індивідуалізуючих ознак писемного мовлення автора, не видається можливим.
Ознаки писемного мовлення, які б свідчили про виконання рукописного тексту: «Цей заповіт мною вголос прочітаный і підписаный власноруч» - в одному примірнику заповіту від 21.01.2017 року від імені ОСОБА_5 , посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Поддубною Ю.В., а.с. 73 т.2, - під впливом будь-яких збиваючих факторів, - у даному тексті не містяться.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 23530, складеного 26.11.2020 року, встановлено, що рукописний запис: «Цей заповіт мною вголос прочітаный і підписаний власноруч» - в одному примірнику заповіту від 21.01.2017 року від імені ОСОБА_5 , посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Поддубною Ю.В., а.с.73, т.2, розташований вище рядка «Підпис:», під написом «Зміст цього заповіту, наслідки його дії та порядок скасування мені нотаріусом роз'яснено.»,- виконаний ОСОБА_5 під впливом природних збиваючих факторів, серед яких могли бути як відносно постійні, так і тимчасові. Підпис від імені ОСОБА_5 в одному примірнику заповіту від 21.01.2017 року від імені ОСОБА_5 , посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Поддубною Ю.В., а.с. 73, т.2, розташований у рядку «Підпис:»,- виконаний самим ОСОБА_5 під впливом природних збиваючих факторів, серед яких могли бути як відносно постійні, так і тимчасові.
Таким чином, суд зауважує, що за наслідками проведених експертиз не вирішено питання стосовно події, що становить суть даної цивільної справи, а саме психічного стану ОСОБА_5 на час складання заповіту, проте доведена належність саме ОСОБА_5 підпису та рукописного тексту у заповіті.
Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_12 , якої надані висновки судово-почеркознавчої експертизи № 23530 від 26.11.2020 року, авторство підпису та рукописного тексту в примірнику заповіту від 21.01.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Поддубною Ю.В. підтвердила. Пояснила суду, що висновки про виконання ОСОБА_5 вказаного рукописного тексту під впливом природних збиваючих факторів здійснений нею в зв'язку із встановленням нею пропуску букв автором тексту, виявлення у автора ознак письменно-рухомого навику. Зазначеними збиваючими факторами можуть бути хворобливий стан, вплив лікарських засобів, алкогольне сп'яніння, стан хвилювання, емоційність автора, тощо. В той же час предметом вказаної експертизи є дослідження почерку, а не самої особи.
Висновки суду за результатами розгляду справи.
Отже, враховуючи вищевикладене, позов задоволенню не підлягає, так як не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні, суду не доведено обставин відсутності волевиявлення заповідача ОСОБА_5 щодо складання заповіту на користь відповідачки ОСОБА_2 . В зв'язку з зазначеним суд не вбачає підстав для визнання недійсним заповіту, складеного 21.01.2017 року від імені ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Поддубною Ю.В., зареєстрований в реєстрі за № 10.
Судові витрати. Питання щодо судових витрат судом вирішуються відповідно до положень ст.141 ЦПК України, понесені стороною позивача судові витрати покладаються на позивача, якому відмовлено в позові.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 76-81, 263-265 ЦПК України,ЦПК України, ст. ст.203,207,215,1233,1247,1248,1252,1253,1257 ЦК України, Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійним заповіт ОСОБА_5 , посвідчений 21.01.2017 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Піддубною Юлією Вікторівною, зареєстрований в реєстрі за № 10 - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_5 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_6 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Піддубна Юлія Вікторівна, адреса місцезнаходження: 61082, м. Харків, пр. Московський, 144, 1 поверх, офіс 211.
Третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Наталія Вікторівна, адреса місцезнаходження: 61002, м. Харків, вул. Гіршмана, 4.
Повне судове рішення складено 29.08.2021 року.
Суддя Т.В. Бабкова