"31" серпня 2021 р.
Справа № 642/3603/21
Провадження № 2/642/1570/21
31 серпня 2021 року Ленінський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді Грінчук О.П.,
за участі секретаря Мотора В.В.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа:Служба у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, вказуючи, що з 02.10.1999 року вона перебувала з відповідачем у шлюбі, який рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова 23.02.2017 року розірвано. У шлюбі в них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тривалий час відповідач ухиляється від виконання батьківських обов'язків, не приймає участі у вихованні доньки, аліменти не сплачує, її життям, навчанням та здоров'ям не цікавиться, намірів спілкуватись не виявляє. На підставі викладеного, позивач просить суд позбавити відповідача батьківських прав відносно доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 16.06.2021 року провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, відповідачу надано строк на подання відзиву на позов.
03.08.2021 представником третьої особи подано до суду висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки - ОСОБА_3 .
06.08.2021 підготовче провадження по справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.
В судове засідання позивач та її представник не з'явились, представник надала заяву про розгляд справи без їх участі, вимоги позову підтримують, проти заочного рішення не заперечують.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі, правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надав пояснення по суті справи, в яких просив розглядати справу без його участі.
Таким чином, відповідно до положень ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та третьої особи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та не повідомленням про поважні причини такої неявки, в порядку статті 280 ЦПК України, враховуючи згоду представника позивача та не подання відзиву відповідачем, ухвалив провести заочний розгляд справи за наявними в ній матеріалами.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони з 02.10.1999 року перебували у шлюбі, який рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова 23.02.2017 року розірвано. (а.с.7)
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася донька, ОСОБА_3 , матір'ю якої вказана ОСОБА_1 , батьком - ОСОБА_2 , про що міським відділом реєстрації актів громадянського стану Харківського обласного управління юстиції в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис №738 та видано свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 . (а.с. 6).
Відповідно до Договору між батьками щодо здійснення батьківських прав, визначення місця проживання дитини та про сплату аліментів на дитину, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Хаславською К.В., зареєстрованого в реєстрі за №303225 від 25.08.2016 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 домовились, що дитина ОСОБА_3 буде проживати разом з матір'ю; батько зобов'язується брати участь у вихованні та духовному розвитку дитини; за домовленістю батьків даним Договором встановлюється обов'язок батька сплачувати на утримання дитини аліменти в розмірі 4000,00 (чотири тисячі) гривень 00 копійок на місяць або грошові кошти, що на день сплати аліментів будуть еквівалентом 155, 00 (сто п'ятдесят п'ять) доларів США 00 центів за курсом НБУ. (а.с. 8-9).
З характеристики директора Комунального закладу „Харківської спеціалізованої школи I-III ступенів №11 з поглибленим вивченням окремих предметів Харківської міської ради Харківської області" №411 від 09.06.2021 року встановлено, що неповнолітня донька сторін ОСОБА_3 навчалася у вказаній школі з 1-го класу 2009 року по 9-й клас 2018 року. З 5-го класу батьківські збори, класні свята та екскурсії відвідувала мати - ОСОБА_1 вона тримала постійний контакт з вчителями, батьками та класним керівником. Тато дівчинки за час навчання з 5-го по 9-й клас на батьківських зборах не був присутній, з класним керівником не спілкувався, успіхами дівчини не цікавився. (а.с. 19).
Згідно характеристики директора та куратора групи Державного вищого навчального закладу „Харківського коледжу будівництва архітектури та дизайну" ОСОБА_3 навчалася у Державному вищому навчальному закладі „Харківському коледжі будівництва архітектури та дизайну" з 2018 по 2020 рік. Мати, ОСОБА_1 , приділяла належну увагу вихованню доньки, цікавилася успіхами доньки, брала участь у батьківських зборах. Батько, ОСОБА_2 , вихованням доньки ОСОБА_3 не займався, не відвідував коледж, не цікавився успіхами доньки, не брав участь у батьківських зборах. (а.с. 17, 18).
Відповідно до довідки Комунального некомерційного підприємства „Міська дитяча поліклініка №15" Харківської міської ради від 11.06.2021 року ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться під наглядом лікарів фахівців некомерційного підприємства „Міська дитяча поліклініка №15" Харківської міської ради з вересня 2003 року. До поліклініки за наданням медичної допомоги при захворюваннях дівчинки, за консультаціями по догляду за дитиною, проведенням профілактичних щеплень, проведенням медичних оглядів, звертається мати, ОСОБА_1 . Батько, ОСОБА_2 , жодного разу в поліклініку з дитиною не звертався, станом здоров'я та розвитком дівчинки не цікавився. (а.с. 15).
Також, згідно висновку про доцільність позбавлення батьківських прав від 02.08.2021 року №443, Департаментом служб у справах дітей Харківської міської ради встановлено, що неповнолітня ОСОБА_3 мешкає разом з матір'ю - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 не приймає участі у вихованні дитини, не сплачує аліменти, не цікавиться розвитком дочки, не проявляє ніякого бажання спілкуватися з нею, не піклується про здоров'я, фізичний та духовний розвиток. ОСОБА_2 з приводу встановлення йому порядку участі у вихованні неповнолітньої дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та щодо усунення перешкод у спілкуванні з нею з боку матері дитини до Департаменту служб у справах дітей не звертався. Тому Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 45-46).
Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» - виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до п. 1 ст. 18 Конвенції ООН «Про права дитини», держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини та ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину, турбуватися про його здоров'я, фізичний, моральний та духовний розвиток.
Згідно ч. 3 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Частиною 2 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Статтею 164 СК України передбачений вичерпаний перелік правових підстав позбавлення особи батьківських прав. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Для позбавлення батьківських прав мало впевнитися в невиконанні обов'язків по вихованню. Належить також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо.
Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Пунктом 16 вищезазначеної постанови передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.
Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.
У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що відповідач свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків відносно доньки.
Факт нехтування відповідачем своїми батьківськими обов'язками відносно неповнолітньої доньки підтверджується перевіреними судом зазначеними вище доказами по справі у їх сукупності.
Суду не надано доказів, які б свідчили про те, що батько дитини, ОСОБА_2 , виконує свої обов'язки щодо доньки, або які б свідчили про поважність причин невиконання ним своїх обов'язків щодо виховання та утримання дитини, або чинення позивачем йому перешкод у цьому.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач без поважних причин ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню неповнолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до вимоги ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім ) грн. 00 коп.
Керуючись ст. ст. 150, 155, 164-166 Сімейного кодексу України, ст.ст. 7, 8, 81, 83, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 267, 268, 280 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 26489104, м. Харків, вул. Чернишевська, 55), про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути зі ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Головуючий суддя