Провадження № 2/641/2102/2021 Справа № 641/4491/21
26 серпня 2021 року
Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - Курганникової О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Селіхова ДВ.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування-
Позивач звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування в якій просить суд стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» на користь ОСОБА_1 , відшкодування страхової виплати по втраті годувальника в розмірі 170 028 (сто сімдесят тисяч двадцять вісім) грн. 00 коп., пеню за несвоєчасну виплату страхового відшкодування у розмірі 4 490 (чотири тисячі чотириста дев'яносто) грн. 60 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн та судовий збір у розмірі 1700,28 грн.
В обґрунтування позову вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 приблизно о 22:20 год., водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки SKODA Octavia Combi р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Чорновола, 48, м. Вишневе, Києво-Святошинського району, Київської області, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3 , в результаті чого останній загинув на місці пригоди (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 18.05.2020 р.).
За даним фактом слідчим управлінням ГУНП в Київській області внесені відповідні відомості до ЄРДР №12020110000000394 від 09.05.2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за фактом дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої загинув пішохід ОСОБА_3 .
На даний час кримінальне провадження №12020110000000394 закрито слідчим на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України у зв'язку із відсутністю в діях водія складу кримінального правопорушення. Рішення про закриття кримінального провадження не оскаржувалось.
Згідно страхового полісу №ОА/2617460 від 24.12.2019 р., цивільно-правова відповідальність на автомобіль «SKODA Octavia Combi р.н. НОМЕР_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» ЄДРПОУ №31236795 (далі Відповідач). Ліміт страхової виплати на момент дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до статті 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закону України), заподіяна життю та здоров'ю складає 260 000 грн. (двісті шістдесят тисяч) 00 коп.
Станом на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди, загиблий ОСОБА_3 перебував у законному шлюбі із ОСОБА_1 далі Позивач, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 16.07.2006 р., видане міським відділом реєстрації актів цивільного стану Коростенського міськрайонного управління юстиції в Житомирській області.
Від шлюбу із ОСОБА_3 у Позивача залишилось двоє спільних дітей, а саме: ОСОБА_4 2007 р.н. (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 13.03.2007 р., видане виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області) та ОСОБА_5 2017 р.н. (свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 від 21.01.2017 р., видане Києво-Святошинським районним відділом державної реєстрації актів Цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області).
Відповідно до ст.35 Закону України, з метою отримання страхового відшкодування, на адресу Відповідача, від імені Позивача надіслано заяву про страхове відшкодування від 15.07.2020 р. (супровідний лист вих.№36/20 від 15.07.2020 року).
У зазначеній заяві вказувались вимоги до Відповідача щодо здійснення страхових виплат в межах статті 27 Закону України, а саме моральну шкоду у зв'язку із смертю потерпілого; шкоду пов'язану із втратою годувальника дітьми загиблого ОСОБА_3 .
За результатами розгляду вказаної заяви, Відповідачем виплачено на користь Позивача лише грошові кошти в частині відшкодування страхової виплати, пов'язаної із моральною шкодою, завданою у результаті смерті ОСОБА_3 , а саме 56 676 (п'ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят шість) грн. 00 коп.
Зазначена виплата підтверджується відповідним листом від Відповідача від 10.09.2020 р.
Однак, згідно вказаного листа, Відповідачем відмовлено у виплаті Позивачу страхової виплати, пов'язаної із втратою годувальника малолітніми дітьми загиблого ОСОБА_3 , у зв'язку із тим, що Позивачем не надано документального підтвердження Страховику щодо перебування дітей Позивача на утриманні загиблого.
22.09.2020 р. вих. №69/20 на адресу Відповідача надіслано супровідний лист із доданими до них оригіналами довідок із Києво-Святошинського відділу обслуговування громадян Головного управління у Київській області Пенсійного фонду України області про підтвердження факту перебування Відповідача на обліку у пенсійному фонді та отримання неї пенсії по втраті годувальника на утриманців ОСОБА_4 2007 р.н. та ОСОБА_6 2017 р.н. (від 22.09.2020 р. №3783). Також Відповідачу надіслано довідку №6501 5252 1015 1599 із зазначеної установи із зазначенням розміру щомісячного нарахування пенсійної виплати з травня 2020 р. по вересень 2020 р. - дату видачі зазначеної довідки.
Про факт підтвердження отримання Відповідачем зазначених довідок та відповідно ігнорування щодо здійснення відповідної страхової виплати Позивачу, знайшов своє відображення у відповіді Відповідача (лист від 02.11.2020 р. вих.№5381) на адвокатський запит від 19.10.2020 р. вих.№91/20.
З метою досудового врегулювання зазначених відносин, які склались між Відповідачем та Позивачем, 24.12.2020 р. в інтересах останньої на адресу Відповідача надіслано повторну заяву про страхове відшкодування в частині відшкодування шкоди утриманцям внаслідок втрати годувальника. Разом із вказаною заявою направлено повний пакет документів згідно вимог статті 35 Закону України (супровідний лист від 26.12.2020 р. вих.№128/20).
Однак, згідно листа Відповідача від 02.04.2021 р. Позивачу знову відмовлено у здійснені страхового відшкодування, пов'язаного із відшкодування шкоди утриманцям внаслідок втрати годувальника. Мотивом для зазначеної бездіяльності Відповідача слугувало нібито не надання страховій компанії документів що підтверджують: перебування на утриманні потерпілого; доходи за попередній календарний рік; розмір пенсій, наданих утриманцям внаслідок втрати годувальника.
Таким чином, станом на день подання позовної заяви, Відповідачем у повному обсязі свої зобов'язання перед Позивачем не виконано, а саме не здійснено виплату страхового відшкодування, пов'язаного із відшкодування шкоди утриманцям внаслідок втрати годувальника відповідно до пункту 27.2 статті 27 Закону України.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15.06.2021 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, та призначено до розгляду.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, до канцелярії суду подала клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце судового засідання у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справу за його відсутності не надавав.
У відповідності до приписів ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. З ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Враховуючи повторну неявку належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача який не з'явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подав відзив відповідно до ст.. 280 ЦПК України , а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів при заочному розгляді справи, що відповідає положенню ст.. 280 ЦК України.
Враховуючи , неявку всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступного.
Так ІНФОРМАЦІЯ_1 приблизно о 22:20 год., водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки SKODA Octavia Combi р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Чорновола, 48, м. Вишневе, Києво-Святошинського району, Київської області, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3 , в результаті чого останній загинув на місці пригоди (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від
18.05.2020 р.). За даним фактом слідчим управлінням ГУНП в Київській області відкрито кримінальне провадження за ч.2 ст.286 КК України, за фактом дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої загинув пішохід ОСОБА_3 .
Загиблий ОСОБА_3 перебував у законному шлюбі із ОСОБА_1 далі Позивач), що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 16.07.2006 р., видане міським відділом реєстрації актів цивільного стану Коростенського міськрайонного управління юстиції в Житомирській області.
Від шлюбу із ОСОБА_3 у Позивача залишилось двоє спільних дітей, а саме: ОСОБА_4 2007 р.н. (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 13.03.2007 р., видане виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області) та ОСОБА_5 2017 р.н. (свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 від 21.01.2017 р., видане Києво-Святошинським районним відділом державної реєстрації актів Цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області).
Згідно страхового полісу №ОА/2617460 від 24.12.2019 р.,
цивільно-правова відповідальність на автомобіль «SKODA Octavia Combi р.н. НОМЕР_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» ЄДРПОУ №31236795 (далі Відповідач). Ліміт страхової виплати на момент дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до статті 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закону України), заподіяна життю та здоров'ю складає 260 000 грн. (двісті шістдесят тисяч) 00 коп.
Так відповідно до частини 5 статті 1187 НК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
У частинах першій - третій статті 1200 ЦК України зазначено, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується, зокрема, дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років).
Шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.
Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.
Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.
За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед (стаття 1202 ЦК України). ,
Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію /передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 иього Кодексу.
З огляду на зазначені положення статті 509 та з урахуванням приписів статей 11, 22, 23, 599, 1166-1168 ЦК України факт завдання фізичній особі шкоди каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах із особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов'язане з виконанням цими особами обов'язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов'язання. Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка завдала шкоду. Сторонами деліктного зобов'язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).
За правилами статей 1167, 1168 та 1200 ЦК України якщо деліктне зобов'язання виникло із факту смерті фізичної особи, кредиторами можуть бути чоловік (дружина), батьки (усиновлювачі), діти (усиновлені), особи, що проживали однією сім'ю з особою, яка померла. Зазначені особи як кредитори мають право вимагати від боржника відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи. Крім того, суб'єкти, визначені в пунктах 1-5 частини першої статті 1200 ЦК України, мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, в розмірі, обчислюваному виходячи з середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого.
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
Разом із тим правила регулювання деліктних зобов'язань передбачають відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.
Статтею 1 Закону України передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).
Так, відповідно до статті 999 ІІК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно- правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних
транспортних засобів».
Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової
відповідальності (стаття 3 Закону України) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України).
Згідно зі статтею 6 Закону України страховим випадком є дорожньо- транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За змістом статей 9, 22-31, 35 та 36 Закону України настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Згідно договору про страхування цивільно-правової відповідальності на автомобіль SKODA Octavia Combi р.н. НОМЕР_1 №ОА/2617460 від 24.12.2019 р., де страховиком виступив Відповідач, ліміт страхової виплати за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю одному потерпілому складає 260 000 (двісті шістдесят тисяч) грн. 00 коп.
Згідно пункту 27.2 ст.27 Закону України Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Відповідно до пункту 27.3. ст.27 цього ж Закону Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і 'Y_ пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
Відповідно до приписів статті 1200 ЦК України, саме Позивач, як законна дружина загиблого ОСОБА_3 , яка діє у власних інтересах та інтересах малолітньої та неповнолітньої дитини має право на отримання страхового відшкодування, передбаченого пунктами 27.2. та 27.3. статті 27 Закону України.
Згідно статті 8 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік», розмір мінімальної заробітної плати станом на настання страхового випадку, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 складав 4723 (чотири тисячі двадцять три) грн. 00 коп.
Станом на день подання позовної заяви Відповідачем виплачене страхове відшкодування в межах пункту 27.3 статті 27 Закону України, а саме 56 676 (п'ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят шість) грн. 00 коп., що становить 12 мінімальних заробітних плат на день дорожньо-транспортної пригоди (4723 х 12 = 56676).
Згідно пункту 35.1 статті 35 Закону України для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом ЗО днів з дня подання повідомлення про дорожньо- транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися:
а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;
б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження;
в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують;
г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих;
ґ) підпис заявника та дата подання заяви.
У п.п. «е» пункту 35.2. статті 35 Закону України вказано, що до заяви додаються документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника.
Станом на момент настання страхового випадку загиблий ОСОБА_7 офіційно протягом останнього календарного року не працював. Довідки щодо перебування Позивача на обліку у Пенсійному фонду України та розмір отримання пенсій Позивачем по втраті годувальника на дітей загиблого, Відповідачу неодноразово надавались, що підтверджується відповідними листами та поштовими повідомленнями до них.
Тобто Позивачем у повному обсязі та неодноразово виконано вимоги Закону України, у тому числі і статті 35.
Таким чином, Позивачу в межах пункту 27.2 статті 27 Закону України, має бути виплачене Відповідачем страхове відшкодування у розмірі 36 мінімальних заробітних плат на день настання страхового випадку, що складає 4723 х 36 = 170 028 (сто сімдесят тисяч двадцять вісім) грн. 00 коп.
Відповідно до пункту 36.5. статті 36 Закону України вказано, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки
Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Як слідує із матерів, доданих до позовної заяви, з метою отримання страхової виплати від ТДВ «МСК» в частині втрати годувальника, 26.12.2020 р. за вих.№ 128/20 на адресу страхової компанії ПОВТОРНО надісланий супровідний лист в інтересах ОСОБА_1 разом із заявою останньої на здійснення страхового відшкодування в межах п.27.2 ст.27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та долучення усіх необхідних документів.
Згідно відповіді Відповідача від 02.04.2021 р. вих.№1989, вказану вище заяву Позивача страховою компанією отримано 04.01.2021 р. вх.№29.
Таким чином, строк регламентної виплати за страховою справою, відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , становить 90 днів з моменту отримання заяви ОСОБА_1 .. Тобто, граничний термін виплати страхового відшкодування, відповідно до вимог Закону, сплив 03.04.2021 р.
До даного часу відповідної страхової виплати Позивачем не отримано. Листи, щодо надання додаткових документів або погодження суми страхового відшкодування, на адресу заявника від страхової компанії не надходили.
Згідно розрахунку наданому позивачем пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань Відповідача за вказані періоди складає 4 490 грн. (чотири тисячі чотириста дев'яносто) 60 коп. ([Пеня] = [Сума боргу] 2 [Ставка пені (%)] / 100% / 365 днів [Кількість днів]
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
За таких обставин витрати на професійну правничу допомогу ОСОБА_1 підлягають задоволенню у розмірі 10000,00 грн. Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15-ц, від 26 вересня 2018 року у справі № 753/15683/15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2019 року у справі № 910/3929/18.
При вирішенні питання розподілу між сторонами судових витрат, суд враховує, що відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог,
Керуючись ст. ст. 4, 10 - 13, 76 - 81, 263 - 265, 268, 273, 280 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» на користь ОСОБА_1 , відшкодування страхової виплати по втраті годувальника в розмірі 170 028 (сто сімдесят тисяч двадцять вісім) грн. 00 коп., пеню за несвоєчасну виплату страхового відшкодування у розмірі 4 490 (чотири тисячі чотириста дев'яносто) грн. 60 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн та судовий збір у розмірі 1700,28 грн а всього 186218 (сто вісімдесят шість тисяч двісті вісімнадцять) грн,88 коп.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення, апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1
Відповідач: Товариствоз додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» ЄДРПУО 31236795, місце знаходження: м. Харків. пр. Гагаріна 41/2 корп. 8, оф. 1-12.
Повний текст рішення суду виготовлений 31.08.2021 року.
Суддя: О. А. Курганникова