Провадження № 2/641/1547/2021 Справа № 641/2316/21
26 серпня 2021 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Ященко С.О.,
за участю секретаря судового засідання Шелудченко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 641/2316/21
позивач: ОСОБА_1
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Аланд"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович
про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
ОСОБА_1 звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до ТОВ "Фінансова Компанія "Аланд", треті особи: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 61404 від 05.10.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова Компанія "Аланд" заборгованості у розмірі 17377,71 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що 05.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис № 61404 щодо стягнення з позивача на користь відповідача грошових коштів у сумі 17377,71 грн. На підставі заяви відповідача про примусове виконання рішення вих. №20034205 від 20.10.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мельник Ю.А. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 64272566 від 26.01.2021 року та постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (позивача) від 12.02.2021 року. 17.03.2021 року представник позивача звернувся з запитом до приватного виконавця ВО м. Києва Мельник Ю.А. для надання для ознайомлення копій матеріалів виконавчого провадження № 64272566 та копій документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис № 61404. Ознайомившись з виконавчим написом приватного нотаріуса ЖМНО Горай О.С. № 61404 від 05.10.2020 року, позивач дізнався, що ТОВ "Фінансова Компанія "Аланд" є правонаступником усіх прав та обов'язків ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит Капітал", яке в свою чергу є правонаступником усіх прав та обов'язків ПАТ "ВТБ Банк". Проте, позивач зазначає, що він не укладав ніяких кредитних договорів ні з відповідачем, ні з ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит Капітал". Крім того, ні відповідач, ні ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит Капітал" ніяким способом не повідомляли позивача про зміну кредитора у кредитному договорі № R53100333715B від 20.09.2012 року, що є порушенням діючого законодавства. Також позивач зазначає, що спірні правовідносини виникли внаслідок укладання нібито між позивачем та ПАТ "ВТБ Банк" кредитного договору № R53100333715B від 20.09.2012 року, однак позивач зазначає, що ще 08.08.2012 року він звернувся до Московського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області з заявою про втрату паспорта та ідентифікаційного коду. 13.08.2012 року поліцейським Комінтернівського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області було винесено постанову про відмову в порушення кримінальної справи, згідно якої встановити місцезнаходження паспорта та ідентифікаційного коду на ім'я ОСОБА_1 не виявилося можливим. 19.12.2012 року Московським РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області позивачу було видано новий паспорт серії НОМЕР_1 . Проте, у кредитному договорі особу позичальника встановлено за паспортом НОМЕР_2 , виданого Московським РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області від 07.05.1997 року, який було втрачено 29.07.2012 року. Враховуючи вищевикладене, позивач не міг ніяким чином укласти кредитний договір на втрачений паспорт, оскільки він у нього був відсутній. Також зазначає, що нотаріус не повідомляв боржника про те, що до нього звернулись з заявою про вчинення виконавчого напису, та на підставі документів, наданих відповідачем приватному нотаріусу, неможливо встановити безспірність вимог відповідача до позивача, а, отже, виконавчий напис вчинено з порушенням закону. Крім того, позивач вказує, що на момент подання заяви про вчинення виконавчого напису сплив строк позовної давності.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 05.04.2021 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 05.04.2021 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27.05.2021 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01.07.2021 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились. Від представника позивача ОСОБА_2 до суду надійшла заява, в якій він просить позов задовольнити, розглядати справу без його участі. Також зазначає, що не заперечує проти проведення заочного розгляду справи.
Представник відповідача ТОВ "Фінансова Компанія "Аланд" в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.
Третя особа - приватний нотаріус Горай О.С. в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив.
Третя особа - приватний виконавець Мельник Ю.А. в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив
У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
Згідно копії листа Комінтернівського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області та копії постанови Комінтернівського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області від 13.08.2012 року встановлено, що ОСОБА_1 звернувся з заявою про розшук паспорта та ідентифікаційного коду, однак встановити місцезнаходження вищевказаних паспорта та ідентифікаційного коду не виявилось можливим.
Згідно копії кредитного договору № R53100333715B від 20.09.2012 року встановлено, що між ПАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2 ) укладено кредитний договір, згідно якого банк надав ОСОБА_1 11600 грн., а позичальник зобов'язався повернути банку кредит у розмірі 11600 грн. у строк до 20.09.2015 року, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісійну винагороду та інші платежі в порядку, на умовах та у строки, що встановлені цим договором.
15.08.2014 року між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Фінансова Компанія "Вердикт капітал" було укладено Договір про відступлення права вимоги № 150814вб, відповідно до якого ПАТ "ВТБ Банк" відступило ТОВ "Фінансова Компанія "Вердикт Капітал", а ТОВ "Фінансова Компанія "Вердикт Капітал" набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту.
11.08.2020 року між ТОВ "Фінансова Компанія "Вердикт Капітал" та ТОВ "Фінансова Компанія" Аланд" було укладено Договір відступлення прав вимоги № 11/08/2020-ФА, відповідно до якого ТОВ "Фінансова Компанія "Вердикт Капітал" відступило ТОВ "Фінансова Компанія" Аланд", а ТОВ "Фінансова Компанія" Аланд" набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі право вимоги за кредитним договором № R53100333715B від 20.09.2012 року.
Приватним нотаріусом Горай О.С. 05.10.2020 року на підставі заяви ТОВ "Фінансова Компанія "Аланд" вчинено виконавчий напис № 61404 щодо звернення стягнення з ОСОБА_1 за кредитним договором № R53100333715B від 20.09.2012 року, укладеним з ПАТ "ВТБ Банк", правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит Капітал", правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ТОВ "Фінансова Компанія "Аланд", заборгованості за кредитним договором № R53100333715B від 20.09.2012 року за період з 11.08.2020 року по 17.08.2020 року у розмірі 16887,71 грн., а саме: 11600 грн. - тіло кредиту, 5277,71 грн. - проценти за користування кредитом, та стягнення 500 грн. за вчинення вказаного виконавчого напису.
26.01.2021 року приватним виконавцем Мельник Ю.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 64272566 з виконання виконавчого напису № 61404, виданого 05.10.2020 року.
12.02.2021 року приватним виконавцем Мельник Ю.А. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 по ВП № 64272566.
Таким чином, між сторонами склались правовідносини щодо стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, що регулюються нормами Закону України «Про нотаріат».
За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Вчиняючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).
Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік).
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ цього Порядку).
Так, згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Постановою Кабінету Міністрів № 622 від 26.11.2014 року Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.
Таким чином, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 набрала законної сили 22.02.2017 року, а тому п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» також втратив чинність з цього дня.
З викладеного вбачається, що Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року, у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів, укладених між позивачем та банком у простій письмовій формі.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) та у постанові від 02 липня 2019 року по справі № 916/3006/17 (провадження № 12-278гс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс 17, постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 207/1587/16, постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 308/11193/16-ц та постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №201/11696/16-ц.
Приписами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частинами 1, 2 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд зазначає, що виконавчий напис № 61404 від 05.10.2020 року вчинено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова Компанія "Аланд" заборгованості за кредитним договором № R53100333715B від 20.09.2012 року у розмірі 16877.71 грн., на примірнику кредитного договору, який нотаріально не посвідчено, що є порушенням Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Крім того, виконавчий напис № 61404 від 05.10.2021 року вчинено приватним нотаріусом за відсутності документу, що підтверджує направлення банком ОСОБА_1 письмової вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором, а тому при вчиненні виконавчого напису у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що заборгованість ОСОБА_1 перед банком є безспірною.
Також суд зазначає, що в порушення приписів ст. 88 Закону України "Про нотаріат" за виконавчим написом № 61404 з ОСОБА_1 стягнуто грошові кошти, за якими з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років, оскільки згідно кредитного договору від 20.09.2012 року термін кредитування визначено сторонами до 20.09.2015 року, а стягнення за виконавчим написом проведено за період з 11.08.2020 року по 17.08.2020 року.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що виконавчий напис № 61404 від 05.10.2020 року вчинено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова Компанія "Аланд" заборгованості за кредитним договором № R53100333715B від 20.09.2012 року у розмірі 16877,71 грн. з порушенням вимог Закону України "Про нотаріат", Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, а тому наявність підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» наголошується, що п.1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, а в п.58 рішення Європейського суд у справі «Серявін та інші проти України» зазначається про те, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті… Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).
З огляду на викладене, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, перевіривши всі доводи і заперечення сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України. Зокрема, при поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908грн. і за подання заяви про забезпечення позову 454грн. Оскільки позов задоволено у повному обсязі, зазначені витрати підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Аланд" на користь ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 4, 10 - 13, 76 - 81, 263 - 265, 268, 273, 280, 315-319 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Фінансова Компанія "Аланд" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити повністю.
Визнати виконавчий напис № 61404 від 05.10.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова Компанія "Аланд" заборгованості у розмірі 17377,71грн., таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Аланд" на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн. 00коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через Комінтернівський районний суд м. Харкова.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Аланд" (адреса місцезнаходження: вул. Саксаганського, 14, оф. 301, м. Київ, код 42642578).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович (адреса місцезнаходження: вул. Велика Бердичівська, 35, м. Житомир, код 3089721891).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович (адреса місцезнаходження: вул. Юрія Поправки, 6, оф. 16, м. Київ).
Повний текст рішення складено 31.08.2021 року.
Суддя С. О. Ященко