Справа № 953/16607/21
н/п 2-з/953/223/21
"31" серпня 2021 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Губська Я.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,
До Київського районного суду м.Харкова надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій він просить суд: вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Національній Академії Аграрних Наук України та її посадовим особам видавати наказ про призначення керівника ДП «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту Сільського Господарства Північного Сходу Національної Академії Аграрних Наук України та укладати контракт з керівником ДП «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту Сільського Господарства Північного Сходу Національної Академії Аграрних Наук України до вирішення справи по суті; вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам, державним та/або приватним нотаріусам, а також особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, територіальним органам, структурним підрозділам та підвідомчим установам, які мають відповідні повноваження щодо внесення відомостей та/або змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП та громадських формувань проводити реєстраційні дії та /або скасовувати реєстраційні дії, пов'язані з внесенням змін щодо особи керівника ДП «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту Сільського Господарства Північного Сходу Національної Академії Аграрних Наук України, окрім скасування реєстраційних дій та/або внесення судового рішення (що потребує зміни атрибутів), та/або реєстраційні дії, пов'язані з внесенням змін щодо особи керівника, що здійснюється на підставі рішення суду-до вирішення справи по суті; вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення проведення Національною Академією Аграрних Наук України конкурсного відбору на заміщення вакантної посади директора ДП «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту Сільського Господарства Північного Сходу Національної Академії Аграрних Наук України ,який відбудеться 23 вересня 2021 року за адресою: м.Київ-010, вул. Михайла Омельяновича-Павленка б.9, згідно оголошення, розміщеного на офіційному сайті НААН (http://naas.gov.ua/content/publichna-informaciya/ogoloshennya/7066/) та заборонити призначати нового керівника ДП ДГ «Іванівка» ІСГПС НААН за результатами зазначеного конкурсного відбору-до вирішення справи по суті; вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Національній Академії Аграрних Наук України оприлюднювати та проводити на підставі будь-якого іншого наказу про проведення конкурсного відбору претендентів на заміщення вакантної посади директора ДП «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту Сільського Господарства Північного Сходу Національної Академії Аграрних Наук України-конкурсний відбір на заміщення вакантної посади директора ДП ДГ «Іванівка» ІСГПС НААН, місцезнаходження: 16433, Україна, Чернігівська обл.., Борзнянський р-н, с.Іванівка вул. Перемоги б.5-до вирішення справи по суті.
В обґрунтування підстав для забезпечення позову заявник вказує на те, що на підставі Наказу НААНУ №294-к від 14.11.2017 року він був призначений в.о. директора ДП «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту Сільського Господарства Північного Сходу Національної Академії Аграрних Наук України. Відповідно до наказу НААНУ №305-к від 06.08.2021 року він був переведений на посаду заступника директора з 09.08.2021 року, а згідно наказу НААНУ №306-к від 06.08.2021 року ОСОБА_2 було призначено на посаду в.о. директора ДП «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту Сільського Господарства Північного Сходу Національної Академії Аграрних Наук України з 10.08.2021 року з подальшим внесенням змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП та громадських формувань, тим самим порушивши норми трудового законодавства, незаконно перевівши його на іншу посаду без його згоди. Вказав, що 04.08.2021 року Академією шляхом здійснення на нього психологічного тиску з погрозою подальшого звільнення, його примусили написати заяву про переведення з посади виконуючого обов'язки директора на посаду заступника директора. На думку заявника такі дії Академії є незаконними та такими, що порушують його трудові права. Як вказує заявник, наразі існують обставини, що свідчать про реальну загрозу істотного ускладнення поновлення його порушених прав, за захистом яких він звернуся до суду.
Вивчивши заяву про забезпечення позову, суд вважає, що така не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є заборона вчиняти певні дії.
Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як вбачається з роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Повертаючись до обставин цієї справи суд звертає увагу, що заходи забезпечення позову які просить вжити заявник стосуються гарантій, визначених у статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, згідно практики ЄСПЛ, яку останній повторив у справі «Денісов проти України» (рішення від 25.09.2018р., заява № 76639/11, п. 100) хоча зі статті 8 Конвенції прямо не випливає право на працевлаштування або право на вибір конкретної професії, поняття «приватне життя» у широкому розумінні в принципі не виключає діяльність професійного або ділового характеру. Зрештою, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки із зовнішнім світом (див. рішення у справі «Нємець проти Німеччини» (Niemietz v. Germany), від 16 грудня 1992 року, пункт 29, Серія A № 251B, та згадані рішення у справах «Олександр Волков проти України» (Oleksandr Volkov v. Ukraine), пункт 165, «Барбулеску проти Румунії» (Barbulescu v. Romania), пункт 71). Отже, професійне життя є частиною зони взаємодії між особою та іншими людьми, що за певних обставин навіть в публічному контексті може підпадати під сферу «приватного життя» (див. згадане рішення у справі «Фернандез Мартінез проти Іспанії» (Fernandez Martinez v. Spain), пункт 110).
Разом з цим, ч. 11 ст. 150 ЦПК України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
З огляду на вищевикладене, а також заявлений вид забезпечення позову, за змістом яких вбачається, що позивачем фактично заявлено вимогу про зупинення проведення конкурсу на заміщення посади директора ДП «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту Сільського Господарства Північного Сходу Національної Академії Аграрних Наук України, що, в свою чергу суперечить вимогам ч. 11 ст. 150 ЦПК України, положеннями якої визначено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
З урахуванням викладеного, враховуючи предмет та підстави позову, обраний спосіб забезпечення виконання рішення, який прямо суперечить вимогам ч.11 ст. 150 ЦПК України, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви про вжиття вказаного заходу забезпечення позову в порядку забезпечення виконання рішення.
Крім того, вжиття заходів забезпечення позову, які просив застосувати заявник, фактично перешкоджатиме здійсненню відповідачем господарської діяльності, оскільки полягає у втручанні у проведення конкурсу чи інших публічних конкурсних процедур, та може призвести до порушення права відповідача та невизначеного кола третіх осіб.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 154 ЦПК України, суддя-
Постановив:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. ст. 354, 355, пп. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.
Суддя