"25" серпня 2021 р.Справа № 916/368/18
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.
секретар судового засідання Потребенко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Національного банку України про заміну сторони у справі №916/368/18 шляхом заміни стягувача його правонаступником та видачу судових наказів (вх 2-1044/21 від 13.08.2021) по справі № 916/368/18
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Імексбанк"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченківський девелопмент"
за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
2. Національного банку України
про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину
за участю представників:
від заявника: не з'явився;
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
від третіх осіб: не з'явився;
У лютому 2018 року Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" Матвієнка Андрія Анатолійовича (далі АТ "Імексбанк") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "Шевченківський девелопмент", в якому (з урахуванням заяви про зміну предмета позову вх. № 2-2299/18 від 05.05.2018) просило:
- визнати недійсним договір оренди, укладений 31.07.2015 між АТ "Імексбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Імексбанк" Северина Юрія Петровича (далі Уповноважена особа Фонду Северин Ю.П.) та ТОВ "Шевченківський девелопмент";
- зобов'язати ТОВ "Шевченківський девелопмент" передати АТ "Імексбанк" за актом приймання-передачі частину нежитлових приміщень, що зображені схематично на викопіюванні (додаток № 1) з поетажного плану цокольного, 1-го, 2-го та 6-го поверхів нежитлової будівлі бізнес-центру, загальною площею 5273,1 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, буд. 12-А (далі орендоване майно, об'єкт оренди)
- застосувати наслідки недійсності договору оренди, укладеного 31.07.2015 між АТ "Імексбанк" та ТОВ "Шевченківський девелопмент", а саме: виселити відповідача з орендованих приміщень.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.06.2018 у справі №916/368/18 у задоволенні позову АТ "Імексбанк" відмовлено повністю.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду Одеської області від 11.01.2019 рішення Господарського суду Одеської області від 26.06.2018 по справі № 916/368/18 скасовано, позов АТ "Імексбанк" м. Одеса в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" задоволено, визнано недійсним договір оренди, укладений 31.07.2015 між АТ "Імексбанк" м. Одеса в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" Северина Юрія Петровича та ТОВ "Шевченківський Девелопмент" м. Одеса.; зобов'язано ТОВ "Шевченківський Девелопмент" м. Одеса передати АТ "Імексбанк" м. Одеса за актом приймання - передачі частину нежитлових приміщень, що зображені схематично на викопіюванні (додаток №1) з поетажного плану цокольного, 1-го, 2-го та 6-го поверхів нежилої будівлі бізнес-центру, загальною площею 5 273,1 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, будинок 12-А; застосовано наслідки недійсності договору оренди, укладеного 31.07.2015 між АТ "Імексбанк" м. Одеса в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" Северина Юрія Петровича та ТОВ "Шевченківський Девелопмент" шляхом виселення ТОВ "Шевченківський Девелопмент" з частини нежитлових приміщень, що зображені схематично на викопіюванні (додаток №1) з поетажного плану цокольного, 1-го, 2-го та 6-го поверхів нежилої будівлі бізнес-центру, загальною площею 5 273,1 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, будинок 12-А.
01.02.2019 на виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду Одеської області від 11.01.2019 у справі №916/368/18 видано відповідні накази.
Як свідчать матеріали справи, відповідні накази було отримано представником позивача в приміщенні Господарського суду Одеської області 01.02.2019, про що міститься відповідна відмітка на супровідному листі (т.3 а.с.66).
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 09.04.2019 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2019 у справі №916/368/18 скасовано в частині задоволення позовної вимоги про зобов'язання ТОВ "Шевченківський девелопмент" передати АТ "Імексбанк" за актом приймання-передачі частину нежитлових приміщень, що зображені схематично на викопіюванні (додаток №1) з поетажного плану цокольного, 1-го, 2-го та 6-го поверхів нежилої будівлі бізнес-центру, загальною площею 5 273,1 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, будинок 12-А.
Справу №916/368/18 в цій частині передано на новий розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду. В решті постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2019 у справі № 916/368/18 залишено без змін.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду Одеської області від 11.12.2019 рішення Господарського суду Одеської області від 26.06.2018 у справі №916/368/18 в частині відмови у задоволенні позову про зобов'язання передати майно скасовано, прийнято в цій частині нове рішення про задоволення позову, та викладено його резолютивну частину в наступній редакції:
"Зобов'язати ТОВ "Шевченківський девелопмент" передати АТ "Імексбанк" за актом приймання - передачі частину нежитлових приміщень, що зображені схематично на викопіюванні (додаток №1) з поетажного плану цокольного, 1-го, 2-го та 6-го поверхів нежилої будівлі бізнес-центру, загальною площею 5273,1 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, будинок 12-А.
Стягнути з ТОВ "Шевченківський девелопмент" на користь Державного бюджету України 616700 грн витрат по сплаті судового збору за подання позову”.
Стягнути з ТОВ "Шевченківський девелопмент" на користь Державного бюджету України 925050 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Стягнути з ТОВ "Шевченківський девелопмент" на користь Державного бюджету України 1233400 грн витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.
16.01.2020 на виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду Одеської області від 11.12.2019 у справі №916/368/18 видано відповідні накази, зокрема, про зобов'язання ТОВ "Шевченківський девелопмент" передати АТ "Імексбанк" за актом приймання - передачі частину нежитлових приміщень, що зображені схематично на викопіюванні (додаток №1) з поетажного плану цокольного, 1-го, 2-го та 6-го поверхів нежилої будівлі бізнес-центру, загальною площею 5273,1 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, будинок 12-А.
Відповідний наказ було направлено АТ "Імексбанк" супровідним листом (т.5 а.с.86-87) засобами поштового зв'язку та отримано представником позивача, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення (т.5 а.с.146).
13.08.2021 до суду від Національного банку України надійшла заява, в якій заявник просить суд замінити вибулого стягувача АТ "Імексбанк" у судових наказах №916/368/18 у справі за позовом АТ "Імексбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Імексбанк" до ТОВ "Шевченківський девелопмент", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку, про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину, на його правонаступника - Національний банк України.
Крім того, у вказаній заяві Національний банк України також просить суд видати судові накази у справі №916/368/18 на підставі ухваленого рішення господарським судом Одеської області від 26.06.2018 за результатами його перегляду Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду від 09.04.2019 та Південно-західним апеляційним господарським судом від 11.12.2019, в частині:
Зобов'язання ТОВ "Шевченківський девелопмент" передати за актом приймання - передачі частину нежитлових приміщень, що зображені схематично на викопіюванні (додаток № 1) з поетажного плану цокольного, 1-го, 2-го та 6-го поверхів нежилої будівлі бізнес-центру. загальною площею 5 273.1 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна. будинок 12-А;
Виселення ТОВ "Шевченківський девелопмент" з частини нежитлових приміщень, що зображені схематично на викопіюванні (додаток №1) з поетажного плану цокольного. 1-го. 2-го та 6-го поверхів нежилої будівлі бізнес-центру, загальною площею 5 273.1 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, будинок 12-А.
В обґрунтування поданої заяви Національний банк України зазначив про укладання 19.07.2021 між Національним банком та АТ "Імексбанк" договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.М. та зареєстровано в реєстрі за №2080.
Згідно п.1.1 договору про задоволення вимог іпотекодержателя іпотекодержатель (Національний банк) частково, на суму 251 479 190 грн задовольняє свої вимоги за кредитним договором про рефінансування від 26.11.2009 №29, укладеного між Національним банком та АТ "Імексбанк", за рахунок предмета іпотеки згідно з іпотечним договором від 02.06.2009, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н. Ю., зареєстрованого в реєстрі за №3289. та змін до нього, застосовуючи позасудове врегулювання у відповідності до ст. 37 Закону України «Про іпотеку», шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, зазначений в п. 1.2.
Згідно умов Договору про задоволення вимог іпотекодержателя Національний банк, як іпотекодержатель, для часткового задоволення своїх вимог за договором про рефінансування від 26.11.2009 №29 набув право власності на Предмет іпотеки, який належав АТ «Імексбанк» як іпотекодавцю.
Згідно витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, Договір про задоволення вимог іпотекодержателя зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 44423151101.
Зазначене, за думкою заявника, свідчить, що до Національного банку України, як власника майна, від АТ "Імексбанк" перейшло право вимагати виконання рішення Господарського суду Одеської області від 26.06.2018 у справі №916/368/18, в частині: зобов'язання ТОВ "Шевченківський девелопмент" передати за актом приймання - передачі частину нежитлових приміщень, що зображені схематично на викопіюванні (додаток № 1) з поетажного плану цокольного, 1-го, 2-го та 6-го поверхів нежилої будівлі бізнес-центру, загальною площею 5 273,1 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, будинок 12-А; виселення ТОВ "Шевченківський девелопмент" м. Одеса з частини нежитлових приміщень, що зображені схематично на викопіюванні (додаток №1) з поетажного плану цокольного, 1-го, 2-го та 6-го поверхів нежилої будівлі бізнес- центру, загальною площею 5 273,1 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, будинок 12-А.
Вимоги про заміну вибулого стягувача ґрунтуються на положеннях ст.52, ч.5 ст. 334 ГПК України.
Крім того у своїй заяві, обґрунтовуючи вимоги про видачу наказів, Національний банк України зазначає, що накази про виселення та передачу майна за актом приймання-передачі АТ "Імексбанк" не отримувало та до виконання не пред'являло.
Ухвалою суду від 18.08.2021 заяву Національного банку України призначено до розгляду у судовому засіданні на 25.08.2021 о 14 год. 30 хв.
20.08.2021 до суду від ТОВ "Шевченківський девелопмент" надійшов відзив на заяву про заміну стягувача, в якій останній проти задоволення заяви Національного банку України заперечував з наступних підстав.
Так, спростовуючи твердження заявника, відповідач зазначає, що згідно із даними Автоматизованої системи виконавчого провадження Міністерства юстиції України у відношенні боржника ТОВ "Шевченківський Девелопмент" на виконання наказів Господарського суду Одеської області у справі № 916/368/18, стягувачем за якими є Публічне акціонерне товариство "Імексбанк", було відкрито виконавчі провадження: №58482561 та №61470600, які наразі завершено та виконавчі документи повернуті стягувачу.
Крім того, відповідач наголошує, що оскільки наразі відсутні правовідносини щодо яких виник спір (орендні правовідносини), процесуальне правонаступництво на підставі ст.52 ГПК України не може бути здійснено.
За думкою відповідача, якщо Національний банк України вважає, що його охоронювані законом права власника порушуються ТОВ "Шевченківський Девелопмент", то заявник не позбавлений права на судовий захист права власності.
Факти заволодіння ТОВ "Шевченківський Девелопмент" майном, що належить на праві власності Національному банку України, або вчинення ТОВ "Шевченківський Девелопмент" перешкод в реалізації Національному банку України повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном повинні бути доведені у судовому порядку в окремому судовому провадженні за відповідним позовом Національного Банку України.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Національного Банку України, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов наступних висновків.
Стаття 1291 Конституції України визначає, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За змістом статей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною першою статті 52 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Щодо співвідношення статей 52 та 334 ГПК України, яка регламентує порядок заміни сторони виконавчого провадження, суд вказує, що ст.52 Господарського процесуального кодексу України вміщена до розділу І “Загальні положення” глави 4 “Учасники судового процесу” цього Кодексу, якими регламентуються загальні засади відносно кола учасників, сторін, третіх осіб судового провадження, осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, їх прав та обов'язків тощо. Натомість стаття 334 Господарського процесуального кодексу України, яка регламентує порядок заміни сторони виконавчого провадження, розташована в розділі V “Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у господарських справах”, що присвячений врегулюванню відносин, пов'язаних з примусовим виконанням судових рішень. Звідси нормативні приписи статті 52 Господарського процесуального кодексу України слід вважати загальними по відношенню до приписів, закріплених статтею 334 цього Кодексу.
При цьому суд, з урахуванням того, що виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, а сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, вказує, що у разі, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.
На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу з урахуванням підстав, визначених статтею 52 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку приписи статті 334 Господарського процесуального кодексу України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.
Натомість, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. У такому випадку, з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження, заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п'ятій статті 334 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої положення статті 334 ГПК України застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 Господарського процесуального кодексу України допускається на будь-якій стадії судового провадження, включаючи й стадію виконання судового рішення.
На таких висновках наголосив Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду по справі №916/617/17.
Враховуючи наведені висновки Верховного Суду, а також з огляду на позицію ТОВ "Шевченківський Девелопмент" щодо неможливості здійснення заміни стягувача з огляду на відсутність правовідносин, щодо яких виник спір, суд зазначає наступне.
В рамках даної справи Верховним Судом у постанові від 09.04.2019 встановлено укладання 17.04.2009 між Національним банком України (кредитор) та АТ "Імексбанк" (позичальник) договору про надання стабілізаційного кредиту шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії № 48, відповідно до пункту 1.1. якого кредитор надав позичальнику стабілізаційний кредит в сумі 800 000 000 грн на строк з 17.04.2009 до 16.04.2010 за ставкою 16,5 % річних.
В забезпечення виконання зобов'язань АТ "Імексбанк" за кредитним договором № 48 між Національним банком України (іпотекодержатель) та АТ "Імексбанк" (іпотекодавець) був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 1784.
Відповідно до пункту 1.3. іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно: нежила будівля бізнес-центру, що складається з: нежилої 16-ти поверхової будівлі, загальною площею 12 101,4 кв.м., розташована за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, будинок 12-А, на земельній ділянці, площею 12 426 кв.м., яка знаходиться в оренді згідно з договором оренди землі, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 04.08.2008 за реєстровим № 3449. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві приватної власності:
- 91/100 частина - на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 02.02.2005, справа № 25/32-05-847, право власності на яку зареєстровано 28.02.2005 КП "ОМБТІ та РОН" в книзі 42неж-84 номер запису 3671;
- 6/100 частин - на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 11.03.2005 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. за реєстровим № У-58, право власності на яку зареєстровано 16.03.2005 КП "ОМБТІ та РОН" в книзі 42-неж-125, номер запису 3611;
- 3/100 частини - на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 11.03.2005 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. за реєстровим № У-59, право власності на яку зареєстровано 16.03.2005 КП "ОМБТІ та РОН" в книзі 42-неж-126, номер запису 3611.
Відповідно до п. 6.1 іпотечного договору даний пункт цього договору є застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, яке надає право Іпотекодержателю звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі цього договору одним із шляхів: продажу від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі у порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку"; прийняття предмету іпотеки у власність, в порядку визначеному ст. 37 Закону України "Про іпотеку".
Згідно ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно ч. 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.
Як свідчать відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, власником нежилої будівлі бізнес-центру, загальною площею 12101,4 кв.м., яка розташована за адресою: м.Одеса, розпекти Гагаріна, буд. 12-а, є Національний Банк України. Право власності зареєстровано на підставі договору про задоволення вимог іпотеко держателя №2080 від 19.07.2021.
Враховуючи положення ч.5 ст.12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" суд зазначає про відсутність сумнівів щодо реєстрації за Національним банком України права власності на спірні об'єкти нерухомого майна, тобто щодо зміни фактично власника спірного нерухомого майна з АТ "Імексбанк" на Національний банку України, а отже про наявність підстав для висновку про заміну особи у правовідносинах, щодо яких виник спір.
Щодо доводів відповідача стосовно відсутності правовідносин оренди, щодо яких виник спір у справі №916/368/18, суд зазначає наступне.
Суд апеляційної інстанції, приймаючи постанову від 11.01.2019, виходив з того, що позовна вимога про визнання недійсним договору оренди від 31.07.2015 є законною, доведеною та підлягає задоволенню. За висновком суду, спірний договір порушує права позивача, порушення яких полягає в тому, що укладання договору оренди всупереч вимог Закону України "Про іпотеку" та умов іпотечного договору від 06.11.2009 може мати наслідком позбавлення позивача прав на належне йому на праві власності майно, оскільки за умовами іпотечного договору вчинення іпотекодавцем правочинів щодо передачі предмету іпотеки в оренду чи користування без письмової згоди іпотекодержателя є підставою для виникнення у Національного банку України права вимагати від боржника незалежно від настання строку погашення кредиту дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором, а при незадоволені його вимоги - звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до закону та цього договору.
Суд також дійшов висновку, що спірний договір є недійсним (нікчемним) в силу вимог закону, оскільки в матеріалах справи відсутні докази наявності згоди Національного банку України, як іпотекодержателя за іпотечним договором від 02.06.2009 на передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Шевченківський девелопмент" частини предмету іпотеки в оренду на підставі спірного договору оренди. У зв'язку із визнанням договору оренди від 31.07.2015 недійсним суд також визнав обґрунтованою позовну вимогу про застосування наслідків недійсності договору у вигляді повернення об'єкту оренди позивачу, а також шляхом виселення відповідача із належних позивачу на праві власності приміщень. Суд дійшов висновку про необхідність виселення відповідача з орендованих приміщень з підстав, передбачених статтею 391 Цивільного кодексу України, оскільки позивач є власником орендованого відповідачем майна, а у відповідача (орендаря) відсутні правові підстави для використання майна з огляду на нікчемність спірного договору оренди,
Верховний Суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що спірний договір оренди від 31.07.2015, укладений між сторонами у справі, порушує права позивача, оскільки за умовами іпотечного договору вчинення іпотекодавцем правочинів щодо передачі предмету іпотеки в оренду чи користування без письмової згоди іпотекодержателя є підставою для виникнення у Національного банку України права вимагати від боржника незалежно від настання строку погашення кредиту дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором, а при незадоволені його вимоги - звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до закону та цього договору. Тобто, укладання договору оренди всупереч вимог Закону України "Про іпотеку" та умов іпотечного договору від 06.11.2009 може мати наслідком позбавлення позивача прав на належне йому на праві власності майно.
Касаційний господарський суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що позивач довів порушення його прав спірним договором.
Також суд касаційної інстанції зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що договір оренди від 31.07.2015, укладений між сторонами у справі, є нікчемним в силу прямої вказівки закону, а саме: в силу ч. 3 ст.12 Закону України "Про іпотеку".
Крім того Верховний Суду зазначив, що апеляційний господарський суд, встановивши нікчемність спірного договору та обставини порушення спірним договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача, правильно задовольнив позовну вимогу про визнання недійсним спірного договору оренди від 31.07.2015, як таку, що є законною, обґрунтованою та доведеною.
З огляду на положення статті 216 ЦК України та у зв'язку із визнанням договору оренди від 31.07.2015 недійсним Касаційний господарський суд також вважає, що суд апеляційної інстанції правильно визнав обґрунтованою позовну вимогу про застосування наслідків недійсності договору у вигляді повернення об'єкту оренди позивачу.
Крім того, Касаційний господарський суд також погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовної вимоги про виселення відповідача зі спірних приміщень, які є об'єктом оренди за спірним договором, заявленої позивачем на підставі статті 391 Цивільного кодексу України.
Підсумовуючи суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційний господарський суд правильно задовольнив позовну вимогу про виселення відповідача з орендованих приміщень з підстав, передбачених статтею 391 Цивільного кодексу України, оскільки позивач у справі є власником орендованого відповідачем нежитлового приміщення та у відповідача (орендаря) відсутні правові підстави для використання майна з огляду на нікчемність спірного договору оренди.
При цьому необхідно відмітити, що постанова суду апеляційної інстанції від 11.01.2019 в частині задоволення позовної вимоги про зобов'язання ТОВ "Шевченківський девелопмент" передати АТ "Імексбанк" за актом приймання - передачі частину нежитлових приміщень була скасована з підстав несплати судового збору за звернення до суду з відповідною вимогою та не визначення розміру судового збору, який підлягає сплаті за такою вимогою майнового характеру.
Відповідні висновки Верховного Суду спростовують доводи відповідача щодо припинення правовідносин, щодо яких виник спір, оскільки, фактично, відповідний спір виник не з правовідносин оренди, а з приводу захисту права власності АТ "Імексбанк".
За таких обставин, проаналізувавши означені судом норми закону, взявши до уваги, що заміна стягувача, тобто позивача у справі, його правонаступником в порядку ст.52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового провадження, незважаючи на наявність постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, суд дійшов висновку про необхідність заміни АТ "Імексбанк" його правонаступником Національним банком України.
Те, що заявник, крім норм ст.52 ГПК, посилається також на норми ст.334 ГПК України, не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви з огляду на принцип jura novit curia («суд знає закони»), який визначає, що неправильна юридична кваліфікація учасниками справи спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. Оскільки заявник у своїй заяві, зазначаючи про необхідність заміни сторони у справі, здійснює посилання на норми ст.52 ГПК України, які і підлягають застосуванню у даному випадку, суд вважає заяву обґрунтованою, у зв'язку з чим відповідні заперечення ТОВ "Шевченківський девелопмент" також не можуть бути взяті до уваги.
Щодо вимоги Національного банку України про видачу судових наказів, суд зауважує, що положеннями чинного процесуального законодавства не передбачена можливість повторної видачі судових наказів у разі заміни сторони правонаступником, крім того, матеріалами справи спростовуються доводи заявника щодо неотримання АТ "Імексбанк" відповідних наказів, у зв'язку з чим в цій частині подана заява задоволенню не підлягає.
При цьому, суд зауважує, що Національний банку України не позбавлений можливості звернутися до суду з вимогою про видачу дублікатів наказів у порядку, передбаченому Перехідними положеннями Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 52, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Національного банку України про заміну сторони у справі №916/368/18 шляхом заміни стягувача його правонаступником та видачу судових наказів (2-1044/21 від 13.08.2021) по справі № 916/368/18 задовольнити частково.
2. Здійснити процесуальне правонаступництво, замінивши у судових наказах №916/368/18 позивача (вибулого стягувача) Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" на його правонаступника Національний банк України (01601, місто Київ, вул. Інститутська, буд. 9, код ЄДРПОУ 00032106).
3. У задоволенні заяви Національного банку України в частині видачі судових наказів - відмовити.
Ухвала набирає чинності 30.08.2021 та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Повний текст ухвали складено 30.08.2021.
Суддя Ю.М. Щавинська