65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"26" серпня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1999/21
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" (67571, Одеська обл., Лиманський р-н., с. Фонтанка, багатофункціональний торгівельно-виставковий-офісний комплекс «РІВ'ЄРА», код ЄДРПОУ - 34980457, електронна адреса: office@riviera.com.ua, vadim717@ukr.net)
До відповідача: Кермана Миколи Івановича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення
Суддя Рога Н.В.
Секретар с/з Луцюк Р.П.
Представники сторін:
Від позивача: Швець В.А. - на підставі ордеру серії ОД №587164 від 05.07.2021р.;
Від відповідача: Керман М.І. - згідно паспорту.
В засіданні брали участь :
Від позивача: Швець В.А. - на підставі ордеру серії ОД №587164 від 05.07.2021р.;
Від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі- ТОВ) "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ", звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Кермана Миколи Івановича про стягнення заборгованості у розмірі 75 489 грн 28 коп., пені у розмірі 22 984 грн 31 коп., інфляційних втрат у розмірі 5 990 грн 13 коп., трьох відсотків річних у розмірі 2 367 грн.
Ухвалою суду від 15.07.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1999/21 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 20 жовтня 2020р.
Ухвалою суду від 20.10.2020р. відкладено підготовче засідання на 05.08.2021р.
Протокольною ухвалою від 05.08..2021р. відкладено судове засідання на 26.08.2021р..
Позивач - ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ", підтримує позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві., просить їх задовольнити .
Відповідач - Керман Микола Іванович відзиву на позовну заяву до суду не надав. У судовому засіданні 05.08.2021р. підтвердив наявність правовідносин з позивачем та наявність заборгованості.
Позивач у справі зазначає, Строк дії Договору оренди складав 12 місяців, починаючи з дати передачі майна Орендарю, але не пізніше 15.07.2019р.
На підтвердження передачі орендованого майна, 15.07.2019р. між ТОВ «НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ» та ФОП Керман М.І. було складено та підписано Акт прийняття-передачі (додаток №3 до Договору).
Позивач зазначив, що відповідно до п.3.1 Договору орендна плата за орендоване майно становить гривневий еквівалент 900 євро на місяць без ПДВ, пере перерахованого до найвищого міжбанківського курсу гривні до Євро за комерційний день, попередній до дати виставляння рахунку на оплату щомісячного орендного платежу.
Відповідно до п.3.3 Договору орендна плата щомісячно перераховується Орендарем Орендодавцю протягом 3-х банківських днів після отримання рахунків Орендодавця, які надсилаються Орендареві рекомендованим листом або кур'єром, але не пізніше 15 числа поточного місяця.
Позивач зазначив, що на виконання умов Договору він виставив ФОП Керман М.І. рахунки на оплату, а саме: за вересень 2019р. - рахунок -фактуру №050-09-1-19 від 02.09.2019р., за жовтень 2019р. - рахунок-фактуру №050-10-1-19 від 01.10.2019р., за листопад 2019р. - рахунок-фактуру №050-11-1-19 від 01.11.2019р., за грудень 2019р. - рахунок-фактуру №050-12-1-19 від 02.12.2019р., але зазначені рахунки Орендарем оплачено не було, що привело до виникнення у ФОП Кермана М.І. заборгованості за період вересень-грудень 2019р.
21.02.2020р. між ТОВ «НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ» та ФОП Керман М.І. було укладено додаткову угоду до Договору оренди від 15.07.2019р., відповідно до п.1 якої сторони погодили зменшити строк оренди за Договором та визначили 31.01.2020р. останнім днем строку оренди .
Відповідно до п.3 додаткової угоди станом на дату її підписання Орендар має заборгованість на загальну суму 127 684 грн 42 коп. (з ПДВ), яка складається з орендної плати за вересень 2019р. у сумі 15 000 грн, за жовтень 2019р. у сумі 28 702 грн 73 коп., за листопад 2019р. у сумі 26 810 грн 59 коп., за грудень 2019р. у сумі 28 500 грн 12 коп., за січень 2020р. у сумі 28 670 грн 98 коп. Зазначений розмір заборгованості Орендарем підтверджено.
Згідно абз.1,2 п.4 додаткової угоди станом на дату її укладення сума сплаченого Орендарем Гарантійного платежу становила 52 195 грн 14 коп., і за домовленістю сторін цей гарантійний платіж у повному обсязі використаний на погашення частини заборгованості Орендаря, що визначена п.3 додаткової угоди.
За умовами п.5 додаткової угоди сторони домовилися, що Орендар має погасити заборгованість за Договором оренди у сумі 75 489 грн 28 коп. (з ПДВ) у наступному порядку: до 29.02.2020р. Орендар повинен сплатити Орендодавцю суму у розмірі 12 581 грн 54 коп. (з ПДВ); до 31.03.2020р. Орендар повинен сплатити Орендодавцю суму у розмірі 12 581 грн 54 коп. (з ПДВ); до 30.04.2020р. Орендар повинен сплатити Орендодавцю суму у розмірі 12 581 грн 54 коп. (з ПДВ); до 31.05.2020р. Орендар повинен сплатити Орендодавцю суму у розмірі 12 581 грн 54 коп. (з ПДВ); до 30.06.2020р. Орендар повинен сплатити Орендодавцю суму у розмірі 12 581 грн 54 коп. (з ПДВ); до 31.07.2020р. Орендар повинен сплатити Орендодавцю суму у розмірі 12 581 грн 58 коп. (з ПДВ).
Позивач зазначає, що ФОП Керман М.І. взяті на себе зобов'язання зі сплати заборгованості не виконав, заборгованість у сумі 75 489 грн 28 коп. не сплатив, у зв'язку із чим позивач був вимушений звернутися до суду з позовом про стягнення зазначеної суми заборгованості на підставі ст.ст.526, 530, 610, 629 Цивільного кодексу України .
Також, позивач зауважив, що відповідно до ч.2 ст.343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
За приписами ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи зазначені норми законодавства позивач вважає, що наявні підстави для нарахування відповідачу пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, визначеного у п.5 додаткової угоди від 21.02.2020р. за період з 01.06.2020р. 01.02.2021р., розмір якої за розрахунком позивача становить 2 294 грн 31 коп.
Позивач також зазначив, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
На підставі ст.625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 2 367 грн та інфляційні втрати у розмірі 5 990 грн 13 коп., які також просить стягнути на свою користь .
Відповідач у судовому засіданні визнає факт укладення між ним та ТОВ «НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ» Договору оренди 17.07.2019р., а також наявність заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 75 489 грн 28 коп. Відзив на позовну заяву відповідач до суду не надав.
Розглянув матеріали справи, керуючись положеннями чинного законодавства України, судом встановлено, що 15.07.2019року між ТОВ «НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ» (Орендодавець) та ФОП Керман Миколою Івановичем (Орендар) укладено Договір оренди, згідно п.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у користування за плату на певний строк окремий торгівельний майданчик - об'єкт №050, загальною площею 6 кв.м., розташований за адресою: Торгівельно-виставково-офісний комплекс «Рів'єра»., Одеська обл., Лиманський район, село Фонтанка, комплекс будівель та споруд №1 .
За приписами ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Отже, виходячи з зазначених положень законодавства, правовідносини, що виникли між сторонами за Договором є орендними.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як вбачається з положень ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.627 Цивільного кодексу України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За приписами ч.1 ст.629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За таких обставин, уклавши Договір оренди від 15.07.2019р., ТОВ «НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ» та ФОП Керман М.І. прийняли на себе певні права та обов'язки, які мали виконувати.
На підтвердження передачі орендованого майна, 15.07.2019р. між ТОВ «НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ» та ФОП Керман М.І. було складено та підписано Акт прийняття-передачі (додаток №3 до Договору).
За умовами п.3.1 Договору орендна плата за орендоване майно становить гривневий еквівалент 900 євро на місяць без ПДВ, пере перерахованого до найвищого міжбанківського курсу гривні до Євро за комерційний день, попередній до дати виставляння рахунку на оплату щомісячного орендного платежу.
Відповідно до п.3.3 Договору орендна плата щомісячно перераховується Орендарем Орендодавцю протягом 3-х банківських днів після отримання рахунків Орендодавця, які надсилаються Орендареві рекомендованим листом або кур'єром, але не пізніше 15 числа поточного місяця.
На виконання умов Договору оренди Орендодавець виставив ФОП Керман М.І. рахунки на оплату, а саме: за вересень 2019р. - рахунок -фактуру №050-09-1-19 від 02.09.2019р., за жовтень 2019р. - рахунок-фактуру №050-10-1-19 від 01.10.2019р., за листопад 2019р. - рахунок-фактуру №050-11-1-19 від 01.11.2019р., за грудень 2019р. - рахунок-фактуру №050-12-1-19 від 02.12.2019р., але зазначені рахунки Орендарем оплачено не було, що привело до виникнення у ФОП Кермана М.І. заборгованості за період вересень-грудень 2019р.
З матеріалів справи вбачається, що 21.02.2020р. між ТОВ «НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ» та ФОП Керман М.І. було укладено додаткову угоду до Договору оренди від 15.07.2019р., відповідно до п.1 якої сторони погодили зменшити строк оренди за Договором та визначили 31.01.2020р. останнім днем строку оренди .
Відповідно до п.3 додаткової угоди станом на дату її підписання Орендар має заборгованість на загальну суму 127 684 грн 42 коп. (з ПДВ), яка складається з орендної плати за вересень 2019р. у сумі 15 000 грн, за жовтень 2019р. у сумі 28 702 грн 73 коп., за листопад 2019р. у сумі 26 810 грн 59 коп., за грудень 2019р. у сумі 28 500 грн 12 коп., за січень 2020р. у сумі 28 670 грн 98 коп. Зазначений розмір заборгованості Орендарем підтверджено.
Згідно абз.1,2 п.4 додаткової угоди станом на дату її укладення сума сплаченого Орендарем Гарантійного платежу становила 52 195 грн 14 коп., і за домовленістю сторін цей гарантійний платіж у повному обсязі використаний на погашення частини заборгованості Орендаря, що визначена п.3 додаткової угоди.
За умовами п.5 додаткової угоди сторони домовилися, що Орендар має погасити заборгованість за Договором оренди у сумі 75 489 грн 28 коп. (з ПДВ) у наступному порядку: до 29.02.2020р. Орендар повинен сплатити Орендодавцю суму у розмірі 12 581 грн 54 коп. (з ПДВ); до 31.03.2020р. Орендар повинен сплатити Орендодавцю суму у розмірі 12 581 грн 54 коп. (з ПДВ); до 30.04.2020р. Орендар повинен сплатити Орендодавцю суму у розмірі 12 581 грн 54 коп. (з ПДВ); до 31.05.2020р. Орендар повинен сплатити Орендодавцю суму у розмірі 12 581 грн 54 коп. (з ПДВ); до 30.06.2020р. Орендар повинен сплатити Орендодавцю суму у розмірі 12 581 грн 54 коп. (з ПДВ); до 31.07.2020р. Орендар повинен сплатити Орендодавцю суму у розмірі 12 581 грн 58 коп. (з ПДВ).
Статтею 193 Господарського Кодексу України та ст. 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Але, ФОП Керман М.І. свої зобов'язання щодо погашення заборгованості у встановлений у додатковій угоді строк не виконав, що є підставою для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 75 489 грн 28 коп.
Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.
Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом та договором.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Відповідно до матеріалів справи, відповідачем неодноразово порушувалися строки сплати платежів за Договором. Більше того, відповідач у справі визнає факт наявності заборгованості за Договором, тобто, відповідач визнає факт порушення ним умов Договору, та, в свою чергу, факт виконання позивачем своїх обов'язків за Договором.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що він є вірним, у зв'язку із чим вимоги позивача щодо стягнення з Керман М.І. 3% річних у розмірі 2 367 грн та інфляційних втрат у розмірі 5 990 грн 13 коп. підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст.343 Господарського кодексу України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені суд дійшов висновку про те, що він є вірним, у зв'язку із чим вимога ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 294 грн 31 коп. також підлягає задоволенню.
За умовами статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд також звертає увагу на те, що відповідно до матеріалів справи 25.03.2021р. Керман М.І. припинив підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця, про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.10.2019р. у справі №127/23144/18 зазначила, що однією з ознак господарського договору, що дозволяє відокремити його від інших видів договорів (у тому числі цивільних), є особливий суб'єктний склад. Зокрема, договір, у якому сторонами є суб'єкти господарювання (наприклад, юридична особа та громадянин, зареєстрований на час його укладення як підприємець), є господарським, відтак і зобов'язання, що з нього виникають, є господарськими.
Зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю (ст. 609 Цивільного кодексу України).
Проте до підприємницької діяльності фізичних осіб згідно зі ст.51 Цивільного кодексу України застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Частиною 9 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань » (у редакції, чинній на час припинення ФОП Керман М.І.) передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Відповідно до ст. 52 Цивільного кодексу України ФОП відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
За змістом ст.ст. 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, ст.ст. 202-208 Господарського України, ст.4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Таким чином, виходячи із суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились, спір підлягає розгляду у суді господарської юрисдикції.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача у відповідності до положень ст.129 ГПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 231, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" до Кермана Миколи Івановича про стягнення - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Кермана Миколи Івановича ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" (67571, Одеська обл., Лиманський р-н, с. Фонтанка, багатофункціональний торгівельно-виставковий-офісний комплекс "Рів'єра", код ЄДРПОУ - 34980457) заборгованість у розмірі 75 489 грн 28 коп., 3% річних у розмірі 2 367 грн, інфляційні втрати у розмірі 5 990 грн 13 коп., пеню у розмірі 2 294 грн 31 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 31 серпня 2021 р.
Суддя Н.В. Рога