79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
26.08.2021 справа № 914/1482/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Андрусика В.Д., розглянув матеріали позовної заяви
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРИБА ЛТД», м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛДПРО», с. Суховоля, Львівська область
про стягнення 194 416,45 грн
за участю представників:
від позивача: Гарасим'як Р.М. - представник;
від відповідача: не з'явився
Обставини розгляду справи.
27.05.2021 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРИБА ЛТД», м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛДПРО», с. Суховоля, Львівська область про стягнення 194 416,45 грн.
Ухвалою суду від 01.06.2021 позовну заяву було залишено без руху.
15.06.2021 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРИБА ЛТД» надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. №13999/21 від 15.06.2021).
Ухвалою від 18.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 08.07.2021.
02.07.2021 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРИБА ЛТД» надійшло клопотання про допуск до справи представника за довіреністю (вх. №15356/21 від 02.07.2021).
Ухвалою суду від 08.07.2021 судове засідання відкладено на 26.08.2021.
20.08.2021 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРИБА ЛТД» надійшла заява про вирішення питання розподілу судових витрат при ухваленні рішення суду (вх. №19434/21 від 20.08.2021).
Заяв про відвід суду не поступало.
Суть спору та правова позиція сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 17.11.2020 між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №112, на виконання умов якого відповідачу згідно накладних було передано у власність товар на загальну суму 239 985,70 грн. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару виконав частково, заборгованість становить 162 985,70 грн. У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати, позивачем нараховано пеню в сумі 7 204,85 грн, штраф в сумі 16 147,47 грн, 3% річних в сумі 1 710,08 грн, інфляційні в сумі 6 368,35 грн. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, становить 194 416,45 грн.
Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, відзив на позовну заяву не надав, доказів погашення заборгованості не представив, вимог ухвал суду не виконав, виклики у судове засідання надсилалися за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказана ухвала також була розміщені на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади України.
Відповідно до вимог ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
У процесі розгляду справи суд встановив наступне.
17.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРРИБА ЛТД» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОЛДПРО» (покупець) було укладено договір поставки №112.
За цим договором продавець (позивач) зобов'язувався передати у власність покупця (відповідача) товар в узгодженій кількості, номенклатурі та асортименті, а покупець зобов'язувався прийняти цей товар і оплатити його в порядку і строки, встановлені сторонами цього договору.
На виконання умов вищевказаного договору, позивач поставив відповідачу згідно видаткових накладних №5532 від 01.12.2020, №5341 від 01.12.2020, №5374 від 02.12.2020, №5410 від 04.12.2020, №5470 від 08.12.2020, №5493 від 09.12.2020, №5504 від 10.12.2020, №5546 від 14.12.2020, №5619 від 16.12.2020, №1 від 04.01.2021, №90 від 15.01.2021 товар на загальну суму 239 985,70 грн.
Відповідно до п. 4.2. договору оплата ціни (вартості) товарів (м'ясопродуктів та риби) здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок продавця протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару, а оплата за охолоджену продукцію здійснюється по факту оплати в день поставки.
Відповідач частково оплатив вартість товару в сумі 77 000,00 грн, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача .
23.03.2021 позивач надіслав відповідачу претензію про оплату заборгованості у розмірі 164 985,26 грн. Відповідачем вказана претензія залишена без розгляду та задоволення.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо оплати вартості товару, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 162 985,70 грн основного боргу, 7 204,85 грн пені, 16 147,47 грн штрафу, 1 710,08 грн 3% річних, 6 368,35 грн інфляційних.
Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною другою статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Згідно п. 8.2. договору у випадку несвоєчасного виконання покупцем грошових зобов'язань за цим договором покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 8.3. договору у випадку порушення строків оплати партії товару більш ніж на 30 календарних днів, покупець оплачує продавцю штраф у розмірі 10% від вартості поставленого товару.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нараховано та заявлено 7 204,85 грн пені, 16 147,47 грн штрафу, 1 710,08 грн 3% річних, 6 368,35 грн інфляційних.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною 2 ст. 231 ГК України.
В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Судом перевірено розрахунок пені, штрафу, 3% річних, інфляційних та встановлено, що такі нараховано правильно.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 162 985,70 грн основного боргу, 7 204,85 грн пені, 16 147,47 грн штрафу, 1 710,08 грн 3% річних, 6 368,35 грн інфляційних.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 126 ГПК України).
Згідно ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивачем на підтвердження його витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 3 960,00 грн надано копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №001016 від 06.06.2018, ордеру №1073219 від 28.04.2021, договору №31/01 про надання правової допомоги від 31.01.2020, рахунку №18/08-6 від 18.08.2021 на суму 3 960,00 грн, акту прийняття виконаних робіт (послуг) від 18.08.2021 на суму 3 960,00 грн, виписки з банківського рахунку про оплату 3 960,00 грн.
Згідно відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України (https://erau.unba.org.ua) Галайський О.В. має право здійснювати адвокатську діяльність відповідно до свідоцтва №001016 від 06.06.2018, виданого Радою адвокатів Львівської області.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Ознайомившись з вищезазначеними документами, оцінивши наявні матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 960,00 грн є співмірними із складністю справи та виконаною адвокатом роботою.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛДПРО», с. Суховоля, вул. Окружна, 5, Городоцький район, Львівська область (ідентифікаційний код 38008210) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРИБА ЛТД», м. Львів, вул. Городоцька, 355Г (ідентифікаційний код 40705452) 162 985,70 грн основного боргу, 7 204,85 грн пені, 16 147,47 грн штрафу, 1 710,08 грн 3% річних, 6 368,35 грн інфляційних, 2 916,25 грн судового збору, 3 960,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
В судовому засіданні 26.08.2021 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 31.08.2021.
Суддя А.Б. Мазовіта