30.08.2021 Справа№914/2204/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Н.Є. Березяк, розглянувши
заяву: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЛАН-ЗАХІД ПЛЮС»
про забезпечення позову
у справі №914/2204/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЛАН-ЗАХІД ПЛЮС»,с.Туря
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАГРОКОП», м. Київ
про: визнання недійсними договору поставки №Тр270220/03 від 27.02.2020 та договору застави від 11.06.2020
Представники сторін не викликались (не повідомлялись)
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЛАН-ЗАХІД ПЛЮС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАГРОКОП» про визнання недійсними договору поставки №Тр270220/03 від 27.02.2020 і додатків до нього та договору застави від 11.06.2020, посвідченого приватним нотаріусом Буського районного нотаріального округу Львівської області Тиндюк Г.В., зареєстрованого в реєстрі за № 577.
Ухвалою суду від 02.08.2021 (суддя М.В. Юркевич) позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.09.2021.
На адресу суду 28.08.2021 (вх. №3435/21) від позивача надійшла заява про забезпечення позову від 27.08.2021, в якій просить: вжити заходи забезпечення позову у справі № 914/2204/21 шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом №93, що виданий 15.02.2021 приватним нотаріусом Буського районного нотаріального округу Львівської області Тиндюк Г.В. щодо звернення стягнення на заставне майно позивача на підставі Договору застави від 11.06.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Буського районного нотаріального округу Львівської області Тиндюк Г.В., та зареєстрованого в реєстрі за № 577.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2021, у зв'язку з перебуванням судді М.В. Юркевича у відпустці, заяву про забезпечення позову у справі №914/2204/20 передано для розгляду судді Н.Є. Березяк.
Подана заява обґрунтована тим, що після отримання копії позовіної заяви з додатками, усвідомлюючи ризики визнання зазначених вище правочинів недійсними, зокрема Договору застави від 11.06.2020 року, відповідачем скеровано до приватного виконавця Пиць Андрія Андрійовича виконавчий напис №93, виданий 15.02.2021 року приватним нотаріусом Буського районного нотаріального округу Львівської області Тиндюк Г.В. щодо звернення стягнення на заставне майно:
Трактор колісний JOHN DEERE 6190R, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2012 року випуску, заводський номер НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 , який належить Товариству на підставі Свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_4 , виданого ГУ Держспоживслужби в Львівській області 13.05.2020, та обліковується за балансовою вартістю 1 620 000 грн;
Навантажувач телескопічний JCB 535-140, реєстраційний номер 34411BC, 2014 року випуску, заводський номер НОМЕР_5 , який належить Товариству на підставі Свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_6 , виданого ГУ Держспоживслужби в Львівській області 13.05.2020, та обліковується за балансовою вартістю 8 910 000 грн.
28 липня 2021 приватним виконавцем Пиць А.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №66315277 щодо звернення стягнення на заставне майно .
Як стверджує заявник, 13.08.2021 приватним виконавцем Пиць А.А. із залученням невідомих озброєних осіб, в присутності представників ТОВ «АГРОЛАН-ЗАХІД ПЛЮС» директора Микитина Миколи Володимировича та ОСОБА_1 в межах села Молохів Саранчуківської територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області було здійснено примусове вилучення майна товариства, серед якого знаходились транспортні засоби та сільськогосподарська техніка, що є предметом оскаржуваного Договору застави від 11.06.2020.
Під час здійснення виконавчих дій в межах в виконавчого провадження ВП №66315277 щодо звернення стягнення на заставне майно невстановленими особами було завдано представникам ТОВ «АГРОЛАН-ЗАХІД ПЛЮС» тілесних ушкоджень, що стало підставою звернення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 із відповідними заявами до поліції №1 Тернопільського РУП ГУ НП в Тернопільській області. За результатами розгляду поданих заяв того ж дня було внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст.125 КК України ( №120212016050000163 та № 120212016050000162), ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнано потерпілими.
На місці події працівниками поліції було встановлено, що приватний виконавець Пиць А.А. залучив до участі у виконавчому провадженні та вилученні техніки, яка належить заявнику на праві власності, представників ТОВ «УКРАГРОКОМ», а також охоронну фірму ТОВ «Підрозділ швидкого реагування «ТИГР-1».
Як стверджує заявник, після зазначених вище подій директор ТОВ «АГРОЛАН-ЗАХІД ПЛЮС» Микитин М.В. знаходиться на лікуванні в КНП «Буська ЦРЛ», а Микитин В.М. приймає участь у слідчих діях.
21.08.2021 на адресу ТОВ «АГРОЛАН-ЗАХІД ПЛЮС» надійшла постанова про призначення суб'єкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні ВП №66315277 від 17.08.2021 щодо звернення стягнення на заставне майно.
Як стверджує заявник, такі дії свідчать про намір реалізації заставного майна ТОВ «АГРОЛАН-ЗАХІД ПЛЮС» в найкоротші строки, тоді, як у випадку прийняття рішення у даному спорі на користь позивача, підстави для такої реалізації майна будуть відсутні.
ТОВ «АГРОЛАН-ЗАХІД ПЛЮС» надано докази, на підтвердження викладених вище обставин і просить вжити заходи забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів унеможливить виконання рішення суду .
Відповідно до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд виходить із наступного.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, рішення, яким суд забезпечує позов, як ефективний засіб юридичного захисту повинне бути реальним (тобто таким, яке забезпечує дієвий правовий захист від свавілля контрагента) та своєчасним. Беручи до уваги оцінку достатності обґрунтування доводів заявником щодо забезпечення позову, суд констатує, що заходи, які міг вжити суд будуть ефективними та своєчасними з огляду на дату звернення із заявою до суду та дату винесення цієї ухвали.
Обґрунтовуючи необхідність забезпечити позов шляхом заборони вчинення перешкод у виконанні умов відповідних договорів, заявник покликається на незаконність дій контрагентів.
Оцінивши подані заявником докази та матеріально-правові норми законодавства, суд виходить з наступного.
Сутність забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом №93, виданим 15.02.2021 приватним нотаріусом Буського районного нотаріального округу Львівської області Тиндюк Г.В. щодо звернення стягнення на заставлене майно позивача згідно Договору застави від 11.06.2020, недійсність якого є предметом спору у даній справі, покликана захистити заявника від дій осіб, якщо крім усього такі дії носять непередбачувані, швидкі та невідворотні насмлідки. Таким чином, у цьому провадженні суд встановлює обґрунтованість заходів забезпечення з урахуванням розумності та адекватності вимог заявника, його доводів, відповідності наведених в приписах підстав із положеннями закону.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
Разом з тим, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову (позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в п.6.4 постанови від 25.02.2019р. у справі №908/685/18, п.14 постанови від 15.01.2019р. у справі №915/870/18).
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю до вимог, для забезпечення яких він вживається. Оцінку такої відповідності здійснює господарський суд, зокрема, враховуючи співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладена постанові від 05.09.2019р. у справі №911/527/19).
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст.137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладена постанові від 23.10.2019 у справі №927/432/19).
Згідно з ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Отже, зупиненням стягнення на заставне майно на підставі виконавчого напису нотаріуса є одним із визначених законом способів забезпечення позову.
Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018р. у справі №910/1040/18, у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.79 ГПК України).
Враховуючи наведене, а також те, що відповідно до змісту заяви про забезпечення та поданих доказів, суд дійшов висновку, що реалізація заставного майна на підставі виконавчого напису нотаріуса, призведе до незворотних наслідків, в результаті чого заявник буде позбавлений можливості застосувати наслідки недійсності правочину - зокрема Договору застави, у випадку задоволення позовних вимог, тобто, наведені обставини можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у цій справі та унеможливити ефективний захист оспорюваних прав або інтересів заявника, а тому суд вважає підставним вжиття заходів забезпечення позову у вигляді:
- зупинення стягнення за виконавчим написом №93, виданим 15.02.2021 приватним нотаріусом Буського районного нотаріального округу Львівської області Тиндюк Г.В. щодо звернення стягнення на заставлене майно позивача на підставі Договору застави від 11.06.2020, посвідченого приватним нотаріусом Буського районного нотаріального округу Львівської області Тиндюк Г.В., та зареєстрованого в реєстрі за № 577.
На переконання суду, виходячи із змісту заяви про забезпечення, поданих доказів, викладених обставин, заява ТОВ «АГРОЛАН-ЗАХІД ПЛЮС» про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЛАН-ЗАХІД ПЛЮС» про забезпечення позову у справі № 914/2201/21 задовольнити.
2. Вжити заходів до забезпечення позову, а саме: зупинити стягнення за виконавчим написом №93, виданим 15.02.2021 приватним нотаріусом Буського районного нотаріального округу Львівської області Тиндюк Г.В. щодо звернення стягнення на заставлене майно позивача на підставі Договору застави від 11.06.2020, посвідченого приватним нотаріусом Буського районного нотаріального округу Львівської області Тиндюк Г.В., та зареєстрованого в реєстрі за № 577.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 30.08.2021.
Суддя Н.Є. Березяк