просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
31 серпня 2021 року м.Харків Справа № 913/411/21
Провадження №33/913/411/21
Господарський суд Луганської області у складі судді Драгнєвіч О.В., розглянувши позовні матеріали в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін у справі
за позовом Комунального підприємства “Лисичанськтепломережа”, вул.Тепла, буд.17, м.Лисичанськ Луганської області, 92113
до відповідача Управління освіти Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, вул.Сєвєродонецька, буд.62, м.Лисичанськ, Луганська область, 93120
про стягнення 930 539 грн 96 коп.
Комунальне підприємство “Лисичанськтепломережа” звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Управління освіти Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з постачання теплової енергії за державні кошти №69 від 30.11.2020 в розмірі 930 539 грн 96 коп.
Свої вимоги позивач обґрунтовує посилаючись на неналежне виконання відповідачем як споживачем договору в частині своєчасної та повної оплати за поставлену теплову енергію за зобов'язаннями грудня 2020 року (школи), внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість у сумі 930 539 грн 96 коп.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2021 справа передана на розгляд судді Драгнєвіч О.В.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 02.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Від позивача на виконання ухвали суду від 02.07.2021 через канцелярію суду 19.07.2021 надійшли письмові пояснення за вих.№1119 від 13.07.2021, в яких останній зазначає, що 29.12.2020 відповідачем було здійснено оплату за спожиті послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 3 245 671,10 грн. а саме : 2 223 079, 87 грн. + 185,70 грн. = 2 223 265,27 грн. - оплата за спожиті послуги з постачання теплової енергії по об'єкту «Школи», 898 002, 74 грн. - оплата за спожиті послуги з постачання теплової енергії по об'єкту «Дошкільні заклади»; 124 403, 09 грн. - оплата за спожиті послуги з постачання теплової енергії по об'єкту «Позашкільні заклади». Таким чином, оплата у розмірі 185,70 грн. врахована позивачем в розрахунку заборгованості відповідача за послуги з постачання теплової енергії у сумі 2 223 265,27 грн (а.с.120).
Від відповідача через канцелярію суду 23.07.2021 надійшов відзив на позовну заяву за вих.№1119 від 13.07.2021, в якому відповідач не погоджується з позовними вимогами та вважає їх безпідставними, зазначаючи про наступне. Між сторонами укладено договір про надання послуги з постачання теплової енергії за державні кошти №69 від 30.11.2020 на суму 7 525 655, 85 грн. з очікуваним обсягом послуг для закладів дошкільної, загальної, позашкільної освіти, крім КЗ «НВК - школа І-ІІ ст. - ліцей «Гарант» в обсязі 3849,418 гКал: та КЗ «НВК - школа І-ІІ ст. ліцей «Гарант» в обсязі 126,572 гКал.
За договором за надані послуги відповідно до актів приймання-передавання послуги з постачання теплової енергії у грудні 2020 року сплачено: 08.12.2020 за актами №1,2,3 - 3 444 613,13 грн. за 1819,84931 гКал: 28.12.2020 за актами №1,2,3 - 3 245 671,10 грн. за 1714,7135 гКал; 31.12.2020 за актами №1,2,3 - 835 143,11 грн. за 439,82215 гКал.
Сума фактичної оплати за договором №69 від 30.11.2020 згідно наданих актів прийому-передачі становить 7 525 655,84 грн. з ПДВ. Згідно з проведеним аналізом зведених відомостей добових даних за грудень 2020, обсяг спожитої теплової енергії перевищив обсяг сплаченої теплової енергії за актами приймання-передавання послуги з постачання теплової енергії за договором на 492,805 гКал.
Відповідно до ст. 3 п. 1 Бюджетного Кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається з 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Згідно ч. 1 статті 23 Бюджетного Кодексу будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
Відповідач зазначає, що бюджетні зобов'язання за зазначеним договором виконані у повному обсязі відповідно до бюджетних асигнувань. У зв'зку з чим, відповідач зазначає, що в межах виділених бюджетних призначень та суми договору не має підстав здійснити оплату за отриману теплову енергію за межами обсягів, визначених договором, без наявності бюджетних призначень.
Суд розглянув подані сторонами документи та долучив їх до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
30.11.2020 між Комунальним підприємством “Лисичанськтепломережа” (виконавець/позивач) та Відділом освіти військово-цивільної адміністрації м.Лисичанськ Луганської області (споживач/відповідач) укладено договір №69 про надання послуг з постачання теплової енергії за державні кошти, за яким виконавець зобов'язався надавати споживачу послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення згідно ДК 021:2015:09320000-8 «Пара, гаряча вода та пов'язана продукція» відповідної якості, а споживач злбов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором (п. 1 договору) (а.с.8-17).
На підставі розпорядження керівника Лисичанської міської ВЦА Сєвєродонецького району Луганської області №18 від 10.03.2021 змінено найменування юридичної особи з Відділу освіти військово-цивільної адміністрації м.Лисичанська Луганської області на управління освіти Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (а.с.23).
В п.10 договору сторони погодили очікуваний обсяг послуги становить:
- для закладів дошкільної, загальної, позашкільної освіти, крім КЗ «Навчально-виховний комплекс школа І-ІІ ст.- ліцей «Гарант» - 3 849,418 Гкал;
- для КЗ «Навчально-виховний комплекс школа І-ІІ ст.- ліцей «Гарант» -126,572 Гкал.
В п.20 договору сторони визначили очікувану ціну цього договору, що становить 7 525 655 грн 84 коп., з урахуванням ПДВ - 1254275 грн 97 коп.
Відповідно до п.22 договору розрахунки проводяться у безготівковій формі у національній грошовій одиниці споживачем за послугу після пред'явлення виконавцем рахунків та актів приймання-передавання послуги з постачання теплової енергії для здійснення платежу, які направляються споживачу поштою або вручаються під підпис, по тарифу, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
З 01.10.2020 тариф на послугу складає:
одноставковий тариф на послугу, виробництво якої здійснюється на установках з використанням альтернативних джерел енергії, для потреб установ та організацій, що фінансуються з місцевого бюджету, зокрема КЗ «Навчально-виховний комплекс школа І-ІІ ст.- ліцей «Гарант», в розмірі 1 424,115 грн/Гкал без ПДВ (1708,94/Гкал. з ПДВ) за такими складовими: тариф на виробництво теплової енергії - 1033,875 грн/Гкал без ПДВ (1240,65 грн/Гкал з ПДВ); триф на транспортування теплової енергії - 353,11 грн/Гкал без ПДВ (423,73 грн/Гкал з ПДВ); тариф на постачання теплової енергії - 37,13 грн/Гкал без ПДВ (44,56/Гкал з ПДВ);
одноставковий тариф на послугу для бюджетних установ, крім КЗ «Навчально-виховний комплекс школа І-ІІ ст.- ліцей «Гарант», в розмір 1582,25 грн/Гкал без ПДВ (1898,82 грн/Гкал з ПДВ) за такими складовими: тариф на виробництво теплової енергії - 192,11 грн/Гкал без ПДВ (1430,53 грн/Гкал з ПДВ); триф на транспортування теплової енергії - 353,11 грн/Гкал без ПДВ (423,73 грн/Гкал з ПДВ); тариф на постачання теплової енергії - 37,13 грн/Гкал без ПДВ (44,56/Гкал з ПДВ).
Сторони погодили, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу шляхом публікації на сайті Комунального підприємства “Лисичанськтепломережа”.
Розрахунковим періодом визначення обсягу спожитої послуги є календаний місяць (п.23 договору).
Виконавець формує та не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, надає на паперовому носії рахунок та акт примання-передавання послуги з постачання теплової енергії на оплату наданої послуги. Рахунок та акт приймання-передавання послуги з постачання теплової енергії на оплату наданої послуги надається не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту теплову енергію (п.24 договору).
Відповідно до п.25 договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за надану послугу.
Відповідно до п.26 договору за бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів. Споживач має право вносити виконавцю попередню оплату на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 при наявності дозволу головного розпорядника. До 23.12.2020 споживач здійснює оплату за грудень 2020 року на суму в межах кошторису (зазначається бюджетною організацією). На зазначену суму, виконавець надає споживачу рахунок та акт приймання-передавання послуги з постачання теплової енергії для оплати. Остаточний розрахунок за фактичну спожиту послугу в грудні 2020 року споживач здійснює в січні 2021 року. При цьому споживач зобов'язаний у січні 2021 року підписати та повернути виконавцю акт приймання-передавання послуги з постачання теплової енергії на фактично спожиту послугу протягом грудня 2020 року.
Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 21.12.2020 включно. В частині постачання теплової енергії, відповідно до ст.631 ЦК України - з моменту її надання з 01.11.2020, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно з умовами даного договору (п.40 договору).
В додатку №1 до договору про надання послуг з постачання теплової енергії за державні кошти №69 від 30.11.2020 сторони визначили перелік об'єктів за якими надаються послуги з постачання теплової енергії (а.с.18-22).
На виконання вказаних умов договору позивачем належним чином виконувалися зобов'язання за договором. Зокрема, матеріали справи свідчать про те, що позивачем були надані відповідачу послуги з постачання теплової енергії в листопаді та грудні 2020 року, а відповідачем прийняті відповідні послуги, отримана теплова енергія на загальну суму 8 455 967 грн 30 коп.
Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів на включення опалення за об'єктами відповідача (а.с.28-59), актами приймання-передавання послуг з постачання теплової енергії на об'єкти відповідача:
за листопад 2020 на суму 2 284 599 грн 54 коп. за поставлену теплову енергію в обсязі 1208,85248 Гкал;
за листопад 2020 року на суму 134 576 грн 06 коп. за 540,03937 Гкал,
за листопад 2020 року на суму 1 025 437 грн 53 коп. за 70,87356 Гкал,
за грудень 2020 року від 31.12.2020 на суму 3 441 259,95 за 1820,45793 Гкал,
за грудень 2020 від 21.12.2020 на суму 1 380 444,59 за 727,00129 Гкал,
за грудень 2020 року від 21.12.2020 на суму 189 649,63 за 99,87763 Гкал (а.с.76-97) та виставленими рахунками на оплату послуг (а.с.60-75).
Як вбачається вказані акти приймання-передавання послуг підписані сторонами без зауважень.
Натомість відповідач в порушення п.25 договору не повністю провів розрахунок з позивачем за поставлену йому в листопаді - грудні 2020 року теплову енергію, здійснивши часткові оплати на загальну суму 7 525 427 грн 34 коп., що підтверджується даними банківської виписки з рахунку позивача, копія якої наявна в справі (а.с.99-107), у зв'язку з чим у відповідача утворилася заборгованість за зобов'язаннями грудня 2020 року (школи), у сумі 930 539 грн 96 коп.
Оскільки відповідач не погасив заборгованість перед позивачем в сумі 930 539 грн 96 коп. за грудень 2020 року, зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з відповідними позовними вимогами.
Наразі відповідач не заперечує факт постачання позивачем йому теплової енергії в листопаді та грудні 2020 року на його об'єкти на загальну суму 8 455 967 грн 30 коп. Однак зазначає про те, що ним було спожито теплову енергію в більшому обсязі, ніж первісно було передбачено умовами договору, фактично на 492,805 Гкал; розрахунок з позивачем було проведено згідно наявного бюджетного фінансування щодо виділених бюджетних призначень, які визначалися із очікуваного обсягу споживання за договором (п.10 договору) та очікуваної ціни договору (п.20 договору); за відсутності виділених бюджетних призначень в розмірі перевищеного обсягу споживання, який не був визначений договором, відповідач вважає відсутніми підстави для здійснення розрахунку із позивачем.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам сторін, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними ресурсами.
Частиною першою ст.714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
В силу п.30 договору споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, що визначені встановленими відповідно до законодавства України строки, встановлені цим договором.
Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, положеннями п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України визначено, що однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).
За приписами ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).
У відповідності до ч. 6 та ч. 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Відповідно до п.22 договору розрахунки проводяться у безготівковій формі у національній грошовій одиниці споживачем за послугу пред'явлення виконавцем рахунків та актів приймання-передавання послуги з постачання теплової енергії для здійснення платежу, які направляються споживачу поштою або вручаються під підпис, по тарифу, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
В п.25 договору сторони визначили строк проведення розрахунків, встановивши, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за надану послугу.
Як вже зазначалося вище, матеріалами справи підтверджується здійснення постачання відповідачу в листопаді та грудні 2020 року теплової енергії на загальну суму 8 455 967 грн 30 коп., та здійснення оплат відповідачем на загальну суму 7 525 427 грн 34 коп., що відповідає очікуваній ціні (7 525 655, 84 грн), визначеній сторонами в договорі (п.20).
Дійсно, підписані сторонами акти приймання-передавання послуг з постачання теплової енергії на об'єкти відповідача за вказаний період свідчать про здійснення постачання та споживання відповідачем вказаної послуги у більшому обсязі, ніж первісно було визначено умовами договору.
За вказаних обставин у відповідача, з урахуванням здійснених оплат, обліковується заборгованість за зобов'язаннями грудня 2020 року (по закладам відповідача - школи), у сумі 930 539 грн 96 коп., що підтверджується матеріалами справи.
Суд не може погодитися із доводами відповідача, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України “Про теплопостачання”, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману тепловуенергію.
Наразі суд зауважує про те, що сторонами в п.10 договору, на який посилається відповідач, передбачили очікуваний обсяг послуги, а в п.20 договору - очікувану ціну договору.
Натомість матеріалами справи підтверджено, що також не заперечує сам відповідач, що у вказаний період ним було спожито послугу у більшому обсязі, ніж передбачений очікуваний обсяг у договорі.
А тому, з урахуванням здійснених оплат, за відповідачем обліковується заборгованість за грудень 2020 року (школи) в сумі 930 539 грн 96 коп.
У відповідності до положень п.25 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 у договорі зазначається максимальне теплове годинне навантаження за кожним видом і параметром теплоносія на опалення, вентиляцію, кондиціювання, максимальне, середньогодинне і
середньодобове теплове навантаження на гаряче водопостачання, а також місячний, квартальний та річний обсяг постачання теплової енергії.
В п. 26 Правил зокрема визначено, що споживач сплачує теплопостачальній організації вартість теплової енергії, спожитої понад обсяг, передбачений на відповідний (розрахунковий) період, згідно з умовами договору.
У разі несплати за спожиту теплову енергію теплопостачальна організація має право обмежити або припинити постачання теплової енергії споживачеві та нарахувати штрафні санкції.
У разі виникнення у споживача заборгованості за спожиту
теплову енергію сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством, можуть укладати угоду про реструктуризацію заборгованості.
Враховуючи вищевикладене, відсутність бюджетного фінансування наразі не звільняє відповідача від обов'язку провести повний розрахунок з позивачем за фактично спожиту теплову енергію у спірний період.
Під час розгляду спору відповідачем позовних вимог не спростовано; не надано доказів здійснення погашення вказаної заборгованості.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати за подання позову в сумі 13 958 грн 08 коп. у відповідності до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Комунального підприємства “Лисичанськтепломережа” до Управління освіти Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про стягнення 930 539 грн 96 коп. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління освіти Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, вул.Сєвєродонецька, буд.62, м.Лисичанськ, Луганська область, 93120, ідентифікаційний код 02141928, на користь Комунального підприємства “Лисичанськтепломережа”, вул.Тепла, буд.17, м.Лисичанськ Луганської області, 92113, ідентифікаційний код 13401321, основний борг у сумі 930 539 грн 96 коп., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 13 958 грн 08 коп.
Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів (з урахуванням положень п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Рішення складено та підписано 31.08.2021.
.
Суддя О.В. Драгнєвіч