ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
31.08.2021Справа № 910/8179/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Е-Тендер"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свіжі сільськогосподарські продукти"
про стягнення 32931,62 грн
Суддя Усатенко І.В.
Представники сторін: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "Е-Тендер" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свіжі сільськогосподарські продукти" про стягнення 32931,62 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням відповідачем зобов'язань за договором приєднання про умови участі в електронних аукціонах на електронному майданчику "E-Tender".
Ухвалою суду від 31.05.2021 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
08.06.2021 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 31.05.2021 про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 14.06.2021 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву протягом 15 днів, з дати отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, процесуальні документи були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, 16.
Станом на дату розгляду справи поштове відправлення № 0105477672961, яким направлено відповідачу ухвалу від 14.06.2021 про відкриття провадження у справі не було вручене під час доставки, про що вказано у довідці форми 20: "за закінченням терміну зберігання".
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/8179/21 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідач не скористався своїм правом, забезпеченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив суду не надав.
Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Суд вбачає, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи по суті та з огляду на ту обставину, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву та доказів в спростування обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду (далі - Порядок передачі майна в оренду) визначається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, у тому числі електронних аукціонів, та здійснює контроль за її реалізацією.
Позивачем долучено до позовної заяви договір приєднання про умови участі в електронних аукціонах на електронному майданчику "E-Tender" (редакція від 31.07.2019) в преамбулі якого зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Е-Тендер», в особі директора Діхтяра Віталія Васильовича, який діє на підставі Статуту, в подальшому Оператор або Оператор електронного майданчика «е-tender», з однієї сторони, та особа, що приєдналась до зазначеного Договору, в подальшому Учасник аукціону, з іншої сторони, спільно іменовані як Сторони і окремо як Сторона, уклали цей Договір про умови участі в електронних аукціонах на електронному майданчику «Е-Tender» (далі - Договір), який є договором приєднання в розумінні ст. 634 Цивільного кодексу України і може бути укладений лише шляхом приєднання Учасника аукціону до всіх його умов в цілому та укладений в письмовій формі, в розумінні ст. 207 Цивільного кодексу України шляхом реєстрації Учасника аукціону на електронному майданчику «Е-Tender» та подачі заяви на участь в електронному аукціоні (закритої цінової пропозиції).
Відповідно до п. 1.1 договору Предметом цього Договору є регулювання відносин між Оператором та Учасником аукціону в процесі проведення електронних аукціонів в електронній торговій системі Prozorro.Продажі (надалі - ETC) щодо продажу майна, надання в оренду майна, передачі права, продажу об'єктів малої приватизації, продажу послуг та інше (надалі - Аукціон), а саме: Оператор забезпечує Учаснику аукціону доступ до ETC та технічну можливість прийняти участь в Аукціоні в якості Учасника, який виявив бажання придбати майно/прийняти в оренду майно/придбати право або послугу/інше (надалі - Лот), на умовах передбачених відповідним Регламентом роботи електронної торгової системи (надалі - Регламент ETC) та/або чинним законодавством України; Учасник аукціону приймає на себе права та обов'язки, передбачені відповідним Регламентом ETC та/або чинним законодавством України з метою участі в Аукціоні та реального придбання Лоту; Умови організації та порядок проведення Аукціонів в ETC здійснюються в залежності від виду Лоту, що виставляється на Аукціон та процедури Аукціону, які регулюються відповідним Регламентом ETC та/або чинним законодавством України, актуальна версія якого розміщується на веб - сайті Оператора за посиланням https://asset.e-tender.Ua/#/help або на веб-сайті Адміністратора за посиланням https://prozorro.sale/maidanchikam.
Згідно п. 1.2.2, 1.3 договору цей Договір укладається шляхом приєднання Учасника аукціону до нього в цілому під час реєстрації на електронному майданчику «е-tender» та під час подачі заяви на участь в конкретному Аукціоні/закритої цінової пропозиції, в порядку визначеному цим Договором та відповідним Регламентом ETC та/або чинним законодавством України.
Приєднуючись до Договору, Учасник аукціону підтверджує, що він ознайомлений з положеннями та вимогами відповідного Регламенту ETC та/або чинного законодавства України, яким регулюється проведення конкретного Аукціону, погоджується та визнає їх у повному обсязі.
Відповідно до п. 2.2.9 договору у випадку визнання Учасника аукціону переможцем, до дати укладення договору за результатами аукціону/автоматичного присвоєння Аукціону статусу «Аукціон завершено» сплатити Оператору плату за участь (винагороду) в розмірі, передбаченому розділом 3 цього Договору, щодо кожного Лота, придбаного на Аукціоні через електронний майданчик «e-tender».
Пунктами 3.3-3.7, 3.11 договору передбачено, що учасник аукціону, якого визнано переможцем сплачує Оператору плату за участь (винагороду), розмір якої вказано на сайті https://e-tender.ua/rates-prozorro-prodagy в залежності від виду Лоту, який придбано на Аукціоні. Плата за участь в аукціоні (винагорода) утримується Оператором з гарантійного внеску переможця Аукціону. Якщо суми гарантійного внеску недостатньо для утримання плати за участь (винагороди) в аукціоні або умовами Аукціону передбачено інший порядок перерахування плати за участь (винагороди), Оператор виставляє Учаснику аукціону, якого визнано переможцем, рахунок на суму доплати до повного розміру плати за участь (винагороди). Підставою для отримання Оператором плати за участь (винагороди) є протокол про результати електронного аукціону, в якому зазначається розмір плати за участь (винагорода) оператора, через електронний майданчик якого подано найвищу цінову пропозицію. Учасник, якого визнано переможцем аукціону, здійснює доплату або повну оплату плати за участь (винагороду) на рахунок Оператора протягом 3 робочих днів, з дати формування протоколу електронного аукціону, але до моменту публікації договору купівлі-продажу/оренди (договору, на підставі якого буде передане право) в ETC. Підтвердженням надання Оператором послуг Учаснику торгів у відповідному розрахунковому періоді є рахунок-акт. Рахунок-акт зберігається в Учасника торгів та, за необхідності, може бути скріплений підписом та/або підписом і печаткою Учасника торгів. Рахунок-акт одночасно є актом наданих послуг та є підставою для проведення взаєморозрахунків і платежів між сторонами. У випадку не надходження на адресу Оператора у встановлені в Договорі порядок та строки письмових заперечень (претензій) від Учасника торгів щодо наданих за Рахунком-актом послуг, такі послуги вважаються такими, що надані Оператором належним чином та прийняті Учасником торгів без будь-яких претензій у повному обсязі. Письмові заперечення-претензії щодо наданих за Рахунком-актом послуг надсилаються на поштову та електронну адресу Оператора протягом 1 робочого дня з моменту формування Рахунка-акта.
До матеріалів справи долучено протокол електронного аукціону № UA-PS-2019-10-22-000020-3, з якого вбачається наступне: - найменування оператора через електронний майданчик якого надано найвищу цінову пропозицію: Товариство з обмеженою відповідальністю "Е-Тендер"; -організатор аукціону: КП "Київтранспарксервіс"; - статус електронного аукціону: аукціон відбувся; - дата та час електронного аукціону: 05.11.2019; - найменування права лоту: право на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, проспект Науки, 49, в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва; - розмір гарантійного внеску: 40000,00 грн; - учасники електронного аукціону: ТОВ "Партнер-Парксервіс"; ТОВ "Еллант"; ТОВ "Свіжі сільськогосподарські продукти"; - переможець аукціону: Товариство з обмеженою відповідальністю "Свіжі сільськогосподарські продукти"; - винагорода оператора, через електронний майданчик якого подано найвищу цінову пропозицію: 45738,88 грн; - сума, що підлягає перерахуванню переможцем електронного аукціону оператору, через електронний майданчик якого подано найвищу цінову пропозиція: 5738,88 грн; - протокол електронного аукціону сформовано: 05.11.2019.
За результатами проведеного аукціону між відповідачем та КП "Київтранспарксервіс" укладено договір № ДНП-2019-11/06 від 19.11.2019 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування.
Позивач долучив до матеріалів справи рахунок-акт наданих послуг № 72156 від 11.11.2019 на суму 5738,88 грн.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що за участь та перемогу в аукціоні від 05.11.2019 відповідач мав сплатити позивачу винагороду у розмірі 5738,88 грн.
Також до матеріалів справи долучено протокол електронного аукціону № UA-PS-2019-10-24-000026-2, з якого вбачається наступне: - найменування оператора через електронний майданчик якого надано найвищу цінову пропозицію: Товариство з обмеженою відповідальністю "Е-Тендер"; - організатор аукціону: КП "Київтранспарксервіс"; - статус електронного аукціону: аукціон відбувся; - дата та час електронного аукціону: 07.11.2019; - найменування права лоту: право на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, проспект Глушкова, 12-а, в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва; - розмір гарантійного внеску: 40000,00 грн; - учасники електронного аукціону: ФОП Жеребко Сергій Леонідович ; ТОВ "Еллант"; ТОВ "Свіжі сільськогосподарські продукти"; - переможець аукціону: Товариство з обмеженою відповідальністю "Свіжі сільськогосподарські продукти"; - винагорода оператора, через електронний майданчик якого подано найвищу цінову пропозицію: 60476,74 грн; - сума, що підлягає перерахуванню переможцем електронного аукціону оператору, через електронний майданчик якого подано найвищу цінову пропозиція: 20476,74 грн; - протокол електронного аукціону сформовано: 07.11.2019.
За результатами проведеного аукціону між відповідачем та КП "Київтранспарксервіс" укладено договір № ДНП-2019-11/05 від 19.11.2019 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування.
Позивач долучив до матеріалів справи рахунок-акт наданих послуг № 27394 від 04.11.2020 на суму 20476,74 грн.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що за участь та перемогу в аукціоні від 07.11.2019 відповідач мав сплатити позивачу винагороду у розмірі 20476,74 грн.
Загальна сума винагороди, що мала бути сплачена відповідачем на користь позивача складає 26215,62 грн.
Позивач звернувся до відповідача з претензією № 20/08-28ПР від 12.08.2020 на суму 26215,62 грн.
Відповідач відповіді на претензію не надав, суму боргу не сплатив.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3.6 договору учасник, якого визнано переможцем аукціону, здійснює доплату або повну оплату плати за участь (винагороду) на рахунок Оператора протягом 3 робочих днів, з дати формування протоколу електронного аукціону, але до моменту публікації договору купівлі-продажу/оренди (договору, на підставі якого буде передане право) в ETC.
Отже, оскільки, протоколи були сформовані 05.11.2019 та 07.11.2019, у відповідача виник обов'язок оплатити послуги у строк до 08.11.2019 та до 12.11.2019 відповідно. Отже, відповідач прострочив свої грошові зобов'язання на суму 5738,88 грн з 09.11.2019 та на суму 20476,74 грн з 13.11.2019.
Матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав зобов'язання по сплаті наданих послуг у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, розмір якої не оспорений відповідачем, що складає 26215,62 грн.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів того, що відповідачем виконано зобов'язання по сплаті наданих послуг не подано.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості наданих послуг в розмірі 26215,62 грн.
Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 3009,55 грн за період з 21.11.2019 по 13.05.2021 з суми боргу 5738,88 грн та за період з 04.12.2019 по 13.05.2021 з суми боргу у розмірі 20476,74 грн.
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується що відповідач, в порушення умов договору, у визначений строк зобов'язання щодо оплати наданих послуг не здійснив, та є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Між тим, частина шоста ст. 231 ГК України, на яку посилається позивач в обґрунтування розміру нарахованої пені, не встановлює розмір штрафної санкції за порушення грошового зобов'язання, а визначає певний спосіб її формування (у відсотковому відношенні, розмір відсотків визначається через облікову ставку Національного банку України), а відтак не може бути застосована у даному випадку як законна підстава для визначення розміру стягуваної пені.
Умовами договору не встановлений розмір пені за порушення виконання грошового зобов'язання, а частина шоста ст. 231 ГК України також не встановлює конкретного розміру (відсотку) належної до стягнення пені, а лише встановлює порядок його визначення у договорі виходячи з облікової ставки Національного банку України та період, протягом якого може бути застосовано таку санкцію.
Отже відсутні підстав для застосування такої міри відповідальності як договірна санкція за відсутності конкретно визначеного її розміру в договорі та законі, а відтак в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 № 904/4156/18.
Також позивач просить стягнути 3% річних у розмірі 1139,51 грн та втрати від інфляції у розмірі 2566,94 грн за період з 21.11.2019 по 13.05.2021 з суми боргу 5738,88 грн та за період з 04.12.2019 по 13.05.2021 з суми боргу у розмірі 20476,74 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив розрахунок позивача в межах визначених ним періодів та вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, а суму 3% річних у розмірі 1139,51 грн та втрат від інфляції у розмірі 2566,94 грн такими, що підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ст. 74, 75 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву. Про наслідки, був повідомлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Свіжі сільськогосподарські продукти" (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 16, код ЄДРПОУ 42063969) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Е-Тендер" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, літ "А", код ЄДРПОУ 39484263) суму основного боргу у розмірі 26215 (двадцять шість тисяч двісті п'ятнадцять) грн 62 коп., 3% річних у розмірі 1139 (одна тисяча сто тридцять дев'ять) грн 51 коп., втрати від інфляції у розмірі 2566 (дві тисячі п'ятсот шістдесят шість) грн 94 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2062 (дві тисячі шістдесят дві ) грн 55 коп.
3. В частині позовних вимог про стягнення пені у розмірі 3009,55 грн - відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя І.В.Усатенко