ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
31.08.2021Справа № 910/10243/21
Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/10243/21
за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Архімагір»
про стягнення грошових коштів
Без виклику учасників судового процесу.
24 червня 2021 року до Господарського суду міста Києва від Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (позивач) надійшла позовна заява № 78/6-1156 від 23.06.2021 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Архімагір» (відповідач) про стягнення пені за порушення строків поставки товару за договором № 23/В33-2020 від 26.05.2020 року в розмірі 19 007,94 грн. (дев'ятнадцять тисяч сім гривень 94 копійки).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов договору своєчасно не поставив товар, у зв'язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню за порушення строків поставки товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10243/21, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105478375537 ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.07.2021 року у справі № 910/10243/21 вручено уповноваженому представнику відповідача - 06.07.2021 року.
Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 21.07.2021 року (включно).
23.07.2021 року через відділ діловодства суд від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 16/07-001.2 від 16.07.2021 року, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Заперечення мотивує тим, що відповідач поставив якісний товар в обумовлений строк зі всіма супровідними документами, які передбачені п. 6.4. договору, відтак у позивача відсутні підстави для нарахування пені.
Відзив на позовну заяву № 16/07-001.2 від 16.07.2021 року ТОВ «Архімагір» не приймається судом до розгляду з огляду на таке.
Відповідно до частини 5 статті 165 Господарського процесуального кодексу України копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 165 Господарського процесуального кодексу України до відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Пунктом 2 частиною 1 статті 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.
Судом встановлено, що доказів на підтвердження надсилання відзиву на позовну заяву на адресу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відзив на позовну заяву № 16/07-001.2 від 16.07.2021 року ТОВ «Архімагір» поданий без додержання вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим не приймається судом до розгляду.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
26.05.2020 року між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (надалі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Архімагір" (надалі - відповідач, учасник) укладено договір № 23/ВЗЗ-2020 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, учасник зобов'язувався у визначені договором строки поставити замовникові якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору (додаток № 1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари.
У п. 1.2. договору визначено, що найменування (номенклатура, асортимент) товару - Рибні консерви та інші рибні страви і пресерви - за кодом СРV за ДК 021:2015-15240000-2 (консерви рибні (сардина атлантична натуральна з додаванням олії) (товар).
Ціна договору складає 1 728 000,00 грн. (п. 4.1. договору).
Згідно з п. 6.1. договору строк поставки товару за цим договором складає 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту отримання учасником письмової заявки замовником, але не пізніше дати вказаної в ній. Не пізніше 7 (сьомого) числа кожного місяця учасник (представник учасника) прибуває до замовника для отримання письмової заявки.
Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2020 року, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного виконання (п. 11.1. договору).
Додатковою угодою № 1 від 02.09.2020 року до договору сторони визначили, що ціна договору складає 1 727 993,09 грн.
Згідно специфікації ціна товару складає 1 727 993,09 грн.
Відповідно до заявки від 24.07.2020 року (вих. № 78/5/7-1536) строк поставки товару (консерви рибні (Сардина атлантична в олії) 05.08.2020 року. Доставка товару здійснюється на склад замовника (в/ч 3078 НГУ м. Київ, Нижньоюрківська, 8-А).
Вказана заявка була отримана уповноваженою особою відповідача нарочно 27.07.2020 року на підставі довіреності № 21/07-1 від 21.07.2020 року.
На виконання умов договору № 23/В33-2020 від 26.05.2020 року відповідач поставив, а позивач прийняв товар на загальну суму 1 727 993,09 грн., що підтверджується видатковими накладними № 7 від 18.08.2020 року на суму 431 993,09 грн. та № 8 від 18.08.2020 року на суму 1 296 000,00 грн., які підписані представниками сторін без заперечень.
Як стверджує позивач, поставка товару була здійснена з порушенням строків, встановлених у заявці від 24.07.2020 року (вих. № 78/5/7-1536).
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів та є підставою для їх захисту шляхом стягнення пені, нарахованої за порушення строків поставки.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується що відповідач, в порушення умов договору, у визначені заявкою строк зобов'язання щодо поставки товару не здійснив, та є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.
При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, передбачених абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК, можливе за наявності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу (постанова Верховного Суду України від 20 грудня 2010 року у справі № 3-41гс10; постанова Верховного Суду України від 28 лютого 2011 року у справі № 3-11гс11).
Пунктом 8.3 договору передбачено, що за порушення строку поставки товару зазначеного у заявці, учасник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, за прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки замовник має право відмовитися від цього договору у повному обсязі або частково.
Судом встановлено, що відповідачем було допущено прострочення строків поставки визначеного у заявці товару, а позивач є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, відповідно в даному випадку наявні підстави для застосування до відповідача відповідальності визначеної ч. 2 ст. 231 ГК України та п. 8.3. договору.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, в межах визначеного позивачем періоду, суд встановив, що загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить суму більшу, ніж заявлена позивачем до стягнення, яка становить 20 735,92 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Втім, зважаючи на те, що суд обмежений в праві вийти за межі позовних вимог в частині стягнення пені, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню за розрахунком позивача в сумі 19 007,94 грн.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Архімагір” (ідентифікаційний код 42851240, адреса: 03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 31) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) грошові кошти: пені за порушення строків поставки товару за договором № 23/В33-2020 від 26.05.2020 року - 19 007,94 грн. (дев'ятнадцять тисяч сім гривень 94 копійки) та судовий збір - 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 31.08.2021р.
Суддя О.В. Котков