26.08.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/634/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В.,
секретар судового засідання Дідик М. Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Івано-Франківського обласного центру зайнятості
до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області
про стягнення 3 066, 50 грн шкоди, завданої неправомірними діями, внаслідок виплати допомоги з безробіття,
за участю представників:
від позивача ОСОБА_1 ,
від відповідача ОСОБА_2 ,
ухвалив таке рішення.
1. Предмет позову.
1.1. Івано-Франківський обласний центр зайнятості заявив позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про стягнення 3 066, 50 грн шкоди, завданої неправомірними діями, внаслідок виплати допомоги з безробіття.
2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
2.1. Згідно з ухвалою від 20.07.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. За клопотанням позивача розгляд справи призначено в судовому засіданні з повідомленням сторін.
2.2. Відповідно до ч. 2 ст. 216 ГПК України в судовому засіданні 09.08.2021 оголошувалась перерва до 26.08.2021.
3. Зміст позовних вимог та заперечень на позов, пояснення учасників справи.
3.1. Позовна заява від 29.06.2021 № 1855-13/28-21 (вх.№ 10657/21 від 02.07.2021).
Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 22, ч. 1 ст. 23 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” позивач з 22.11.2019 надав статус безробітного ОСОБА_3 , як особі працездатного віку до призначення пенсії, і виплатив йому за період з 29.11.2019 до 22.12.2019 допомогу по безробіттю в сумі 3 066, 50 грн. Водночас ОСОБА_3 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним рішення про відмову у призначенні пенсії за віком, зобов'язання зарахувати до страхового стажу періоди роботи на території Російської Федерації і призначення пенсії за віком з 02.11.2019. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.06.2020, яке набрало законної сили 29.09.2020, позов задоволено (справа № 300/1113/20), і Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначило ОСОБА_3 пенсію за віком з 02.11.2019.
Внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_3 своєчасно не отримав пенсійного забезпечення, що надало йому можливість набути статус безробітного та отримати допомогу по безробіттю. Це завдало позивачу шкоди у сумі виплаченої допомоги по безробіттю. З цього приводу позивач видав наказ від 03.02.2021 № 48 «Про повернення коштів» і звернувся до відповідача з вимогою повернути здійснені виплати. Проте в добровільному порядку відповідач ці кошти не повернув. Позовні вимоги обґрунтовує приписами ст. 1166 ЦК України, ст. 1, 13, 43, 45 ЗУ “Про зайнятість населення”, ст. 1, 8, 10, 22, 23, 31, 34 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.
3.2. Відзив на позов від 04.08.2021 № 0900-0802-8/28265 (вх. № 12426/21 від 09.08.2021).
Позов не визнає, оскільки ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії 16.01.2020, і йому було відмовлено у призначенні пенсії рішенням відповідача від 29.01.2020 №185. На виконання вказаного рішення суду у справі №300/1113/20 відповідач 19.11.2020 призначив ОСОБА_3 пенсію за віком з 12.11.2019. Тобто, на момент виплати спірної допомоги по безробіттю (з 29.11.2019 до 22.12.2019) рішення про відмову у виплаті ОСОБА_3 пенсії за віком не приймалось, оскільки він не подав відповідних документів. Вважає, що ОСОБА_3 не виконав вимог ч. 2 ст. 36 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” щодо обов'язку своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області є неналежним відповідачем у справі.
Аналізуючи правові підстави покладення на особу відповідальності за завдану майнову шкоду, стверджує, що позивач не довів наявності всіх елементів, необхідних для застосування деліктної відповідальності за ст. 1166 ЦК України. Вважає, що позивач відповідно до своїх повноважень не був позбавлений можливості перевірити обґрунтованість прийняття рішення про виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_3 , проте таких заходів не вжив.
3.3. Відповідь на відзив від 16.08.2021 №2386-13/28-21 (вх. №12997/21 від 19.08.2021).
Вказує на преюдиційність обставин, встановлених при вирішенні справи №300/1113/20 (ч. 4 ст. 75 ГПК України). Відмічає, що жодним законом, який регулює спірні правовідносини, не передбачено право відмовити у призначенні допомоги по безробіттю з підстав наявності спору з органом Пенсійного Фонду України щодо призначення пенсії. А до ухвалення рішення суду у відповідній справі фізична особа не може знати результат вирішення спору. На думку позивача, всі елементи складу цивільного правопорушення є доведеними. Посилається на судову практику вирішення аналогічних спорів.
4. Обставини справи, оцінка доказів.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.
4.1. В Надвірнянську районну філію Івано-Франківського обласного центру зайнятості 22.11.2019 звернувся ОСОБА_3 , якому 22.11.2019 надано статус безробітного.
4.2. За період з 29.11.2019 до 22.12.2019 позивач виплатив ОСОБА_3 допомогу по безробіттю в сумі 3 066,50 грн.
4.3. ОСОБА_3 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним рішення про відмову у призначенні пенсії за віком, зобов'язання зарахувати до страхового стажу періоди роботи на території Російської Федерації і призначення йому пенсії за віком з 02.11.2019.
Згідно з рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 у справі № 300/1113/20 позов задоволено - визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову у призначенні ОСОБА_3 пенсії за віком, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_3 пенсію за віком з 02.11.2019 та виплатити недоотримані суми пенсії.
Вказане рішення суду набрало законної сили 29.09.2020.
4.4. В цьому рішенні суду встановлені такі обставини.
ОСОБА_3 у зв'язку з досягненням 55-річного віку звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". За результатом розгляду цієї заяви та поданих документів на підтвердження трудового стажу Головним управлінням Пенсійного фонду України в області 29.01.2020 прийнято рішення №185 про відмову у призначенні пенсії.
Суд встановив наявність у ОСОБА_3 необхідного страхового стажу для призначення пенсії за віком з 02.11.2019.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
4.5. Твердження відповідача про те, що ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії 16.01.2020 жодним доказом не підтверджено. Проте за вимогами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Водночас, вказаним рішенням суду встановлено наявність у ОСОБА_3 необхідного страхового стажу для призначення пенсії за віком з 02.11.2019.
4.6. Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомило позивача про вказане рішення суду (лист за вх. №104/23-21 від 20.01.2021).
4.7. Івано-Франківський центр зайнятості видав наказ №48 від 03.02.2021 “Про повернення коштів” і направив відповідачу вимогу від 05.02.2021 №364-13/28-21 (поштове відправлення 76018 6772265 2). В добровільному порядку спірні кошти повернуті не були.
5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
5.1. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 43 ЗУ “Про зайнятість населення” (в редакції, чинній на час виплати спірної заборгованості) статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи. Статус безробітного надається особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (ч. 2 ст. 43 ЗУ “Про зайнятість населення”).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 44 ЗУ “Про зайнятість населення” зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону. Одним із видів забезпечення є допомога по безробіттю (ч.1 ст. 7 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").
Відповідно до наведених приписів позивач правомірно призначив і виплатив ОСОБА_3 спірну допомогу по безробіттю.
Проте визнання в судовому порядку протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову у призначенні ОСОБА_3 пенсії за віком і зобов'язання призначити та виплатити таку пенсію з 02.11.2019 вплинуло на підставність вказаної виплати. У разі належного призначення пенсії допомога по безробіттю не підлягла б виплаті, оскільки ОСОБА_3 не підпадав би під визначення особи, яка може набути статус безробітного.
Тому спірні виплати є шкодою, яка завдана позивачу.
5.2. Як передбачено ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Спірні правовідносини є деліктними, а тому позивачу належить доводити неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою. При цьому відповідно до принципів застосування норм закону в деліктних правовідносинах вина відповідача, як заподіювача шкоди, презюмується.
Встановлені судом обставини справи свідчать про те, що неправомірна поведінка відповідача встановлена при вирішенні справи № 300/1113/20, ця поведінка обумовила безпідставність виплати позивачем спірної допомоги по безробіттю і заподіяння йому шкоди. Відсутність вини відповідач не довів. А тому суд вважає доведеними всі елементи складу цивільного правопорушення.
5.3. Суд відхиляє твердження відповідача про те, що ОСОБА_3 не виконав вимог ч. 2 ст. 36 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, а тому належним відповідачем у справі має бути саме він.
Як передбачено вказаною нормою закону, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Оскільки призначення за рішенням суду пенсії ОСОБА_3 мало місце вже після проведення спірних виплат, то ці обставини не могли вплинути на зазначені виплати. А тому відсутні підстави стверджувати, що ОСОБА_3 не виконав наведеним вимог закону.
6. Висновки суду.
6.1. Враховуючи викладене, позов належить до задоволення.
7. Судові витрати.
7.1. Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 2 270 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 06.07.2021 № 3514.
7.2. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 2, 86, 129, 145, 233, 236-238, 240, 241, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018,ідентифікаційний код 20551088) на користь Івано-Франківського обласного центру зайнятості (вул. Деповська, 89А, м. Івано-Франківськ, 76007, ідентифікаційний код 03491062, р/р UA238201720355429300700706348, код 03491062, банк: Державна казначейська служба України, м. Київ ГУДКСУ в Івано-Франківській області) 3 066, 50 грн (три тисячі шістдесят шість гривень п'ятдесят копійок) шкоди, завданої неправомірними діями, внаслідок виплати допомоги з безробіття, а також судовий збір в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят гривень) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 31.08.2021.
Суддя О. В. Малєєва