номер провадження справи 15/114/21
25.08.2021 Справа № 908/1597/21
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром", 49000, м. Дніпро, вул. Гусенко, буд. 50
до відповідача Фізичної особи - підприємця Білоцерковського Леоніда Борисовича, АДРЕСА_1
про стягнення коштів
без повідомлення (виклику) учасників справи
суть спору
01.06.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром", м. Дніпро до відповідача Фізичної особи - підприємця Білоцерковського Леоніда Борисовича, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості у розмірі 72 832,39 грн, яка виникла на підставі договору оренди нерухомого майна б/н від 01.02.2021.
01.06.2021 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 03.06.2021 позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків, допущених позивачем.
17.06.2021 на адресу Господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром", м. Дніпро про усунення недоліків позовної заяви.
22.06.2021 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справи № 908/1597/21, постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Позов заявлено з тих підстав, що між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нерухомого майна. За час користування майном у відповідача виникла заборгованість з орендної плати у сумі 56 350,00 грн та комунальних послуг у сумі 12 333,14 грн.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.06.2021 у справі № 908/1597/21 відповідачу запропоновано у строк не пізніше 22.07.2021 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, позивачу запропоновано у строк не пізніше 28.07.2021 подати письмову відповідь щодо відзиву на позовну заяву, оформлену згідно з вимогами ст. 166 ГПК України, а також запропоновано відповідачу у строк не пізніше 05.08.2021 подати заперечення на відповідь на відзив, оформлені відповідно до ст. 167 ГПК України.
Відповідач відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрованим місцем знаходження Фізичної особи - підприємця Білоцерковського Леоніда Борисовича є: АДРЕСА_2 , що відповідає адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.
Статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
До суду повернулася ухвала про відкриття провадження у справі від 22.06.2021 з позначкою пошти: за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/1597/21.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.06.2021 про відкриття провадження у справі № 908/1597/21 відповідачу запропоновано подати відзив у строк не пізніше 22.07.2021.
Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України "Єдиний державний реєстр судових рішень"://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, свою позицію у спорі не повідомив, обґрунтованих заперечень проти позову не висловив.
Згідно з ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки судом належним чином виконано обов'язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 22.07.2021 сплив тридцяти денний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно з ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 25.08.2021.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд щодо заявлених вимог наводить наступну позицію.
01.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Цукорпром» (Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Білоцерковським Леонідом Борисовичем (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна.
Відповідно до п. 1.1 договору в порядку і на умовах, визначених договором. Орендодавець передав, а Орендар прийняв в платне користування майно - нежитлове приміщення (розмір частки у праві власності - 11/25), загальною площею 112,7 кв.м, яке знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, проспект Соборний буд. 86. приміщення 13 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна згідно відомостей Державного реєстр) речових прав на нерухоме майно 87842023101).
Відповідно до Акту приймання-передачі від 01.02.2021 відповідач прийняв у платне користування від позивача майно, передбачене Договором.
Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 31.03.2021 до договору. Сторони домовились розірвати договір оренди з 01.04.2021.
На підставі Акту приймання-передачі від 31.03.2021 відповідач повернув майно позивачу.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Оскільки між сторонами укладено договір оренди, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 2.2 договору Орендна плата підлягає сплаті щомісячно в строк до 20 числа поточного місяця за поточний місяць оренди (розрахунковий) без надання Орендодавцем рахунків із розрахунку 250,00 грн за 1 кв.м, а за всю орендовану площу на місяць - 28 175,00 грн.
Згідно з п. 2.3 Договору з метою забезпечення виконання своїх зобов'язань по сплаті орендної плати Орендар також сплачує в строк до 05.02.2021 (включно) авансовий платіж в розмірі 28 175,00 грн без надання Орендодавцем рахунку, що зараховуються за останній місяць оренди.
Пунктом 2.5 договору визначено, що Орендар щомісячно компенсує Орендодавцю понесені останнім витрати на оплату комунальних та інших послуг, пов'язаних з утриманням, експлуатацією та підтримання нормального стану майна. Компенсація здійснюється Орендарем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця в сумі, зазначеній в рахунку Орендодавця, не пізніше трьох банківських днів з дня отримання на електронну пошту Орендаря виставленого рахунку.
Згідно з вказаної Додаткової угоди сторонами установлено, що станом на дату підписання цієї Додаткової угоди, заборгованість з орендної плати складає 56 350,00 грн, а заборгованість з компенсації витрат на оплату комунальних послуг складає 6961,97 грн за лютий 2021 року та 5536,06 грн за березень 2021 року.
Після закінчення звітного періоду, комунальні послуги склали: Вартість електроенергії за березень 2021: 863,07 грн. Компенсація послуг утримання будинку за березень 2021: 450,92 грн. Послуги водопостачання за березень 2021: 24,17 грн. Опалення: 4033,01 грн. Загальний розмір компенсації комунальних послуг за березень 2021 за договором склав 5371,17 грн. 25.02.2021 за актом рахунком № 819315 сплачено 145,01 грн.
Таким чином позивачем заявлено до стягнення заборгованість з орендної плати у сумі 56 350,00 грн та 12 333,14 грн заборгованості з компенсації комунальних послуг.
На підтвердження наявності заборгованості з компенсації комунальних послуг позивачем надано: рахунок на оплату № 222 від 28.02.2021 на суму 6961,97 грн (відшкодування вартості електроенергії за лютий 2817,46 грн, компенсація послуг утримання будинку за лютий 2021 року у сумі 450,92 грн, відшкодування за послуги водопостачання за лютий 2021 у сумі 145,01 грн, відшкодування вартості опалення за лютий 2021 року у сумі 3548,58 грн), акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 816 від 28.02.2021 на суму 450,92 грн (управління багатоквартирним будинком), акт прийняття-передавання продукції на суму 3773,17 грн (постачання електричної енергії), акт приймання - передачі послуг опалення за лютий 2021 року на суму 2957,15 грн, рахунок на оплату № 284 від 31.03.2021 на суму 5536,06 грн (відшкодування вартості електроенергії за березень 2021 року на суму 863,07 грн, компенсація послуг утримання будинку за березень 2021 року на суму 450,92 грн, відшкодування за послуги водопостачання за березень 2021 року на суму 26,17 грн, відшкодування вартості опалення за березень 2021 року на суму 4195,90 грн), акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1247 від 31.03.2021 послуга з управління багатоквартирним будинком нас уму 450,92 грн; акт приймання-передачі послуг за березень 2021 року опалення на суму 3360,84 грн, акт прийняття-передавання товарної продукції постачання електричної енергії постачальником 2305,10 грн, акт - рахунок № 826655 про сплату коштів 24,17 грн.
Доказів оплати відповідачем заявлених до стягнення коштів не надано.
З урахуванням наведеного, суд вважає позов в частині стягнення заборгованість з орендної плати та компенсації комунальних послуг підлягає задоволенню.
Також позивачем заявлено до стягнення пеню у сумі 2047,12 грн, 3% річних у сумі 453,89 грн, інфляційні збитки у сумі 1648,24 грн.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. 6.3 договору, у випадку заборгованості по виплаті орендної плати орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки національного банку України, яка діяла в період за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу.
Позивачем нарахована пеня у сумі 930,93 грн за період з 23.02.2021 по 21.05.2021 на суму заборгованості з орендної плати за лютий 2021 року на суму 28 175,00 грн.
Перевіривши наданий розрахунок пені, суд вважає, що обґрунтованим розміром пені становить 875,35 грн.
Позивачем пеня нарахована у сумі 1116,19 грн за період з 03.02.2021 по 21.05.2021 на суму заборгованості з орендної плати за березень 2021 року на суму 28 175,00 грн.
Суд вважає, що позивачем помилково визначено початком перебігу нарахування пені - 03.02.2021, оскільки за березень 2021 року кошти повинні бути сплачені в строк до 20 числа поточного місяця за поточний місяць оренди (розрахунковий), тобто до 20.03.2021, з урахуванням вихідних по 22.03.2021 включно.
З урахуванням періоду нарахування пені за прострочення сплати оренди за березень 2021 року визначеного судом, а саме з 23.03.2021 по 21.05.2021 розмір пені становить 602,10 грн.
Таким чином, суд позов в частині стягнення пені задовольняє частково, а саме у розмірі 1477,45 грн.
Відповідно до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши нарахування 3% річних з урахуванням періоду з 23.03.2021 по 21.05.2021 щодо простроченої заборгованості за березень 202 року, обґрунтованим розміром трьох процентів річних, які підлягають присудженню з відповідача на користь позивача становить 342,74 грн.
Інфляційні нарахування позивачем проведено з урахуванням того, що при зменшенні суми боргу, внаслідок часткового виконання зобов'язання боржником, сума погашення має відніматися не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці).
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 1648,24 грн окремо за кожним місяцем прострочення, а саме: за лютий 2021 року на суму 28 175,00 грн за березень - квітень 2021 року у сумі 679,02 грн та за березень 2021 року за період з лютого по квітень 2021 року у сумі 969,22 грн.
Перевіривши наведений розрахунок, суд вважає його частково виконаним правильно, а саме в частині нарахування інфляційних втрат на заборгованість за лютий 2021 року.
Щодо нарахування інфляційних втрат на заборгованість за березень 2021 року, початком періоду нарахування інфляційних втрат є квітень 2021 року, оскільки орендну плату за березень 2021 року відповідач повинен був перерахувати до 23.03.2021 включно.
Розмір інфляційних втрат на заборгованість з орендної плати за березень 2021 року становить 197,23 грн.
Загальний розмір інфляційних втрат, який правомірно заявлено до стягнення з відповідача становить 876,25 грн.
Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 569,67 грн, 3% річних у сумі 111,15 грн, інфляційних втрат у сумі 771,99 грн.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідачем доказів оплати суми основного боргу не надано, неправомірність її нарахування та заявлені до стягнення, у зв'язку з простроченням оплати орендної плати та компенсації комунальних послуг не спростовано.
З урахуванням наданих доказів, які досліджені судом, обставин наведених в обґрунтування позову, вимог чинного законодавства України, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Білоцерковського Леоніда Борисовича ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукорпром» (вул. Гусенко буд. 50, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000, ідентифікаційний код юридичної особи 32737762) заборгованість з орендної плати у сумі 56 350,00 грн (п'ятдесят шість тисяч триста п'ятдесят гривень 00 коп.), заборгованість з компенсації комунальних послуг у сумі 12 333,14 грн (дванадцять тисяч триста тридцять три гривні 14 коп.), пеню у розмірі 1477,45 грн (одна тисяча чотириста сімдесят сім гривень 45 коп.), 3% річних у сумі 342,74 грн (триста сорок дві гривні 74 коп.), інфляційні втрати у розмірі 876,25 грн (вісімсот сімдесят шість гривень 25 коп.). Видати наказ.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Білоцерковського Леоніда Борисовича ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукорпром» (вул. Гусенко буд. 50, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000, ідентифікаційний код юридичної особи 32737762) судовий збір у сумі 2224,72 грн (дві тисячі двісті двадцять чотири гривні 72 коп.). Видати наказ.
У задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 569,67 грн, 3% річних у сумі 111,15 грн, інфляційних втрат у сумі 771,99 грн, відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 30 серпня 2021 року.
Суддя І. С. Горохов