Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"31" серпня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/499/21
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кравець С.Г.
секретар судового засідання: Гекалюк О.І.
за участю представників сторін:
від позивача: Москаленко О.С., адвокат, довіреність №2 від 19.05.2021 (приймає участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням програмного забезпечення "EasyCon", проведення якого забезпечує Подільський районний суд м.Києва)
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Державного підприємства "Димерське лісове господарство" (с.Катюжанка, Вишгородський район, Київська область)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Технолоджі" (с.Українка,
Малинський район, Житомирська область)
про стягнення 400000,00грн.
Державне підприємство "Димерське лісове господарство" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Технолоджі" про стягнення 400000,00грн заборгованості, а також судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №84 від 18.07.2019 купівлі-продажу лісопродукції.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 17.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 03.06.2021.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 03.06.2021 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 07.07.2021.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 07.07.2021 закрито підготовче провадження у справі №906/499/21 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 31.08.2021.
27.08.2021 на адресу суду від представника позивача надійшла довідка №01-758 від 26.08.2021 про стан заборгованості, відповідно до якої заборгованість відповідача перед позивачем станом на 26.08.2021 становить 350000,00грн.
Представник позивача під час судового засідання 31.08.2021 позовні вимоги підтримала в сумі 350000,00грн з підстав, викладених у позовній заяві та просила їх задовольнити (а.с.1-5). Зазначила, що відповідачем 26.05.2021 погашено суму боргу в розмірі 50000,00грн.
Відповідач свого представника в судові засідання 31.08.2021 не направив, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №1000232515930 (а.с.173).
У відзиві на позовну заяву №56 від 14.06.2021 відповідач наявність заборгованості не заперечував, зазначив, що 26.05.2021 відповідач сплатив 50000,00грн (а.с.113).
Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки представника відповідача в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.
З огляду на те, що неявка в засідання суду відповідача не перешкоджає розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, господарський суд,
З матеріалів справи вбачається, 18.07.2019 між Державним підприємством "Димерське лісове господарство" (продавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форест Технолоджі" (покупець/відповідач) було укладено договір купівлі-продажу лісопродукції №84 (далі - договір) (а.с.9-12).
Згідно п.1.1 договору, продавець зобов'язується передати у власність Покупця лісопродукцію, надалі по тексту "Товар", а Покупець зобов'язується прийняти цей Товар та оплатити його на умовах цього договору.
Відповідно до пункту 1.2 договору, товаром є лісопродукція, що заготовлюється Продавцем в ході здійснення власної господарської діяльності.
Згідно пункту 2.1 договору, найменування, кількість Товару, що має бути продана за даним Договором і загальна сума Договору складається із кількості і сум вартості всіх партій Товару , що будуть продаватися (поставлятися) протягом строку дії даного Договору і відображенні у товарно-супровідних документах.
Відповідно до пункту 2.3 договору, вартість договору на момент його укладання становить 1 168 140,00грн (Один мільйон сто шістдесят вісім тисяч сто сорок гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ 20 % - 194 690,00 грн. Загальна остаточна вартість договору складає суму всіх окремих партій продукції, що будуть поставлятися, протягом дії даного договору згідно цін діючого Прейскуранту в день відпуску лісопродукції.
До загальної вартості Договору входять вартість транспортних та сервісних послуг, що за узгодженням сторін, можуть бути надані Продавцем в ході поставки та відвантаження Товару. Дані послуги підлягають відображенню у відповідних документах (пункт 2.4 договору).
Пунктом 4.4 договору передбачено, що датою передачі Товару від Продавця та прийому його Покупцем вважається дата вказана у товаро-транспортній накладній.
Відповідно до 4.6 договору, після підписання товаро-транспортних накладних будь-які претензії стосовно кількості та якості Товару з боку Покупця заявлені бути не можуть.
Даний Договір діє з моменту підписання по 31.12.2019 року. Термін дії договору може бути продовжений (пролонгований) за взаємною згодою Сторін.
Договір вважається пролонгованим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодна з Сторін не повідомила письмово іншу Сторону про припинення його дії. Дострокове припинення Договору допускається лише при взаємній згоді Сторін з урахуванням виконання на момент такого всіх існуючих зобов'язань (пункт 7.2 договору).
До договору купівлі-продажу №84 від 18.07.2019 між сторонами було підписано:
- 18.07.2019 Специфікацію №1 з переліком лісопродукції на загальну суму 1168140,00грн;
- 12.08.2019 Специфікацію №2 з переліком лісопродукції на загальну суму 3003840,00грн (а.с.13-16).
У вказаних Специфікаціях сторони визначили назву товару, породу лісопродукції, клас її якості, групи діаметрів, довжину, кількість та ціну.
Договір та специфікації підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.
Позивач посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу лісопродукції №84 від 18.07.2019 в частині оплати одержаного товару та просить стягнути з відповідача 400000,00грн заборгованості за несвоєчасне виконання зобов'язань по проведенню розрахунків.
Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як встановлено судом, позивачем на виконання умов договору купівлі-продажу лісопродукції №84 від 18.07.2019 та відповідно до Специфікацій №1 та №2 до договору, було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1348320,43грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними: №КВІ 025886 від 29.07.2019 на суму 56394,28грн, №КВА 486196 від 30.07.2019 на суму 54066,12грн, №КВГ 014063 від 31.07.2019 на суму 52433,26грн, №КВГ 322566 від 02.08.2019 на суму 54546,35грн, №КВА 486215 від 06.08.2019 на суму 52164,76грн, №КВА 486231 від 12.08.2019 на суму 35234,18грн, №КВІ 322589 від 12.08.2019 на суму 14157,12грн, №КВІ 322625 від 21.08.2019 на суму 48712,06грн, №КВА 486250 від 23.08.2019 на суму 49061,65грн, №КВА 486256 від 27.08.2019 на суму 47784,10грн, №КВД 420574 від 28.08.2019 на суму 45332,38грн, №КВГ 322631 від 28.08.2019 на суму 49043,64грн, №КВА 476542 від 04.09.2019 на суму 48378,05грн, №КВГ 026073 від 04.09.2019 на суму 49903,74грн, №КВА 514447 від 05.09.2019 на суму 48161,03грн, №КВГ 026076 від 05.09.2019 на суму 49207,64грн, №КВА 514470 від 11.09.2019 на суму 47114,54грн, №КВГ 026111 від 11.09.2019 на суму 52955,99грн, №КВГ 026131 від 12.09.2019 на суму 49858,60грн, №КВГ 026136 від 13.09.2019 на суму 49696,12грн, №КВА 514489 від 17.09.2019 на суму 46310,63грн, №КВГ 026165 від 17.09.2019 на суму 49119,58грн, №КВГ 026257 від 30.09.2019 на суму 49279,27грн, №КВІ 014202 від 11.10.2019 на суму 49010,18грн, №КВГ 026344 від 16.10.2019 на суму 51070,64грн, №КВВ 363897 від 17.10.2019 на суму 45953,82грн, №КВГ 026350 від 17.10.2019 на суму 53160,41грн, №КВГ 025366 від 21.10.2019 на суму 50210,29грн (а.с.17-44). Зазначені товарно-транспортні накладні підписані покупцем без будь-яких зауважень, в них вказано кількість вантажу та маршрут перевезення, найменування сторін, тобто відповідач прийняв від продавця товар у повному обсязі. Відповідно, вказані документи є належними первинним документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що фіксують факт здійснення господарських операцій і встановлення договірних відносин та є підставою для здійснення розрахунків.
08.09.2020 позивач направив на адресу відповідача претензію №01-565 від 08.09.2020 з вимогою про сплату заборгованості за договором в загальному розмірі 406000,00грн (а.с.47-48, докази надіслання - а.с.49). Однак, зазначену претензію було залишено відповідачем без відповіді та задоволення.
У відповідності із ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За умовами пункту 3.1 договору, Покупець здійснює безготівковий переказ грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця на умовах після оплати на протязі 10 (десяти) банківських днів з дати поставки Товару Покупцю відповідно до рахунку-фактури.
Отже, відповідно до положень ч.1 ст.530 ЦК України, узгоджених в п.3.1 договору умов щодо строків оплати, відповідач зобов'язаний був оплатити переданий позивачем товар за товарно-транспортними накладними: №КВІ 025886 від 29.07.2019 - в строк до 12.08.2019, №КВА 486196 від 30.07.2019 - в строк до 13.08.2019, №КВГ 014053 від 31.07.2019 - в строк до 14.08.2019, №КВГ 322566 від 02.08.2019 - в строк до 16.08.2019, №КВА 486215 від 06.08.2019 - в строк до 20.08.2019, №КВА 486231 від 12.08.2019 - в строк до 28.08.2019, №КВІ 322589 від 12.08.2019 - в строк до 28.08.2019, №КВІ322625 від 21.08.2019 - в строк до 05.09.2019, №КВА 486250 від 23.08.2019 - в строк до 09.09.2019, №КВА 486256 від 27.08.2019 - в строк до 10.09.2019, №КВД 420574 від 28.08.2019 - в строк до 11.09.2019, №КВГ 322631 від 28.08.2019 - в строк до 11.09.2019, №КВА 476542 від 04.09.2019 - в строк до 18.09.2019, №КВГ 026073 від 04.09.2019 - в строк до 18.09.2019, №КВА 514447 від 05.09.2019 - в строк до 19.09.2019, №КВГ 026076 від 05.09.2019 - в строк до 19.09.2019, №КВА 514470 від 11.09.2019 - в строк до 25.09.2019, №КВГ 026111 від 11.09.2019 - в строк до 25.09.2019, №КВГ 026131 від 12.09.2019 - в строк до 26.09.2019, №КВГ 026136 від 13.09.2019 - в строк до 27.09.2019, №КВА 514489 від 17.09.2019 - в строк до 01.10.2019, №КВГ 026165 від 17.09.2019 - в строк до 01.10.2019, №КВГ 026257 від 30.09.2019 - в строк до 15.10.2019, №КВІ 014202 від 11.10.2019 - в строк до 28.10.2019, №КВГ 026344 від 16.10.2019 - в строк до 30.10.2019, №КВВ 363897 від 17.10.2019 - в строк до 31.10.2019, №КВГ 026350 від 17.10.2019 - в строк до 31.10.2019, №КВГ 025366 від 21.10.2019 - в строк до 04.11.2019.
В матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2019 в якому відображено операції по продажу товару та по проведенню оплат (а.с.45-46, 161-162). В зазначеному акті окрім операцій з продажу лісопродукції у період з 29.07.2019 по 21.10.2019 на суму 1348320,43грн зазначено, в тому числі, початкове сальдо з операцій продажу на суму 421828,42грн, а також вказано про проведення оплат у період з 03.05.2019 по 08.11.2019 на загальну суму 1318976,31грн. Загальне кінцеве сальдо по дебету складає 451172,54грн (1348320,43 + 421828,42 - 1318976,31). Даний акт підписано представниками сторін та їх підписи скріплено печатками підприємств.
З наведеного слідує, що за товар поставлений позивачем у період з 29.07.2019 по 21.10.2019 на суму 1348320,43грн відповідач станом на 31.12.2019 провів розрахунки на суму 897147,89грн.
Судом також встановлено, що у період з 03.02.2020 по 08.10.2020 на виконання умов договору купівлі-продажу лісопродукції №84 від 18.07.2019, відповідачем було частково проведено оплату за отриманий товар на загальну суму 51172,54грн, а саме: 03.02.2020 на суму 20000,00грн, 07.02.2020 на суму 11172,54грн, 12.03.2020 на суму 5000,00грн, 02.06.2020 на суму 5000,00грн, 30.06.2020 на суму 2000,00грн, 21.07.2020 на суму 2000,00грн, 18.09.2020 на суму 1000,00грн, 08.10.2020 на суму 5000,00грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №246 від 03.02.2020, №285 від 07.02.2020, №581 від 12.03.2020, №1274 від 02.06.2020, №1500 від 30.06.2020, №1734 від 21.07.2020, № 2397 від 18.09.2020, №2672 від 08.10.2020 (а.с.54-61, 123-130).
Отже, станом на час звернення позивача з позовом неоплаченим відповідачем залишився товар на суму 400000,00грн.
Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач у відзиві на позов наявність заборгованості перед позивачем в сумі 400000,00грн не заперечив, водночас повідомив про часткову сплату 26.05.2021 боргу на суму 50000,00грн.
З наданого представником відповідача платіжного доручення №1324 від 26.05.2021 вбачається, що після звернення позивача з позовом до суду, відповідачем було здійснено погашення заборгованості в сумі 50000,00грн (а.с.131).
Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи викладене, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 50000,00грн заборгованості підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.
Станом на час розгляду справи, відповідач зобов'язання щодо проведення розрахунків з позивачем за отриманий товар у встановлений строк не виконав, доказів сплати заборгованості в сумі 350000,00грн суду не надав, що підтверджується довідкою позивача №01-758 від 26.08.2021 (а.с.180). В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують протилежне.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 350000,00грн основного боргу є правомірними, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 350000,00грн є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 50000,00грн підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, п.2 ч.1 ст.231, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення заборговності в сумі 50000,00грн.
2. Позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Технолоджі" (11633, Житомирська область, Малинський район, с.Українка, вул.Лугова, буд. 2А; ідентифікаційний код 39748644) на користь Державного підприємства "Димерське лісове господарство" (07313, Київська область, Вишгородський район, с.Катюжанка, вул.Шевченка, буд. 1; ідентифікаційний код 00992036):
- 350000,00грн основного боргу,
- 6000,00грн витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 31.08.21
Суддя Кравець С.Г.
Друк:
1 - до справи,
2,3 - сторонам (рек. з пов.),
та на електронні адреси: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2