вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без розгляду
30.08.2021м. ДніпроСправа № 904/5120/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Михайлової К.В.
та представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Воронін І.О.;
Хрипунов Д.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку підготовчого провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вояж-Трейд Плюс" (м. Дніпро)
про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з організації перевезення відправлень № 143175 від 14.09.2017 у загальному розмірі 113 019 грн. 55 коп. Фещенко Ю.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вояж-Трейд Плюс" (далі - відповідач) заборгованість за договором про надання послуг з організації перевезення відправлень №143175 від 14.09.2017 у загальному розмірі 113 019 грн. 55 коп.
Ціна позову складається з наступних сум:
- 55 079 грн. 45 коп. - основний борг;
- 6 991 грн. 05 коп. - пеня;
- 8 983 грн. 38 коп. - інфляційні втрати;
- 41 965 грн. 67 коп. - 30% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг з організації перевезення відправлень № 143175 від 14.09.2017 в частині повного та своєчасного розрахунку за надані позивачем послуги з перевезення, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 55 079 грн. 45 коп. За прострочення виконання зобов'язання на підставі пункту 6.3.1. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 17.05.2020 по 17.05.2021 в сумі 6 991 грн. 05 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з листопада 2018 року по квітень 2021 року у сумі 8 983 грн. 38 коп., а також, відповідно до пункту 6.3.1. договору, 30% річних за період прострочення з 02.11.2018 по 17.05.2021 у сумі 41 965 грн. 67 коп.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 31.05.2021 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача надійшли заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (вх. суду № 29224/21 від 14.06.2021), яке обґрунтоване недоведеністю належними доказами правомірності позовних вимог, а також необхідність витребування додаткових доказів та надання пояснень у судовому засіданні. Так, відповідач зазначив таке:
- залучені позивачем до позовної заяви докази у своїй сукупності викликають сумнів щодо їх належності, допустимості і достатності для вирішення спору по суті справи;
- спірні акти наданих послуг та рахунки-фактури були надіслані відповідачу лише один раз - 24.10.2018, що вказує на прострочення позивача;
- із здійсненого позивачем розрахунку пені та відсотків за користування грошовими коштами не можливо встановити їх походження та належність до зазначених правовідносин, а також відповідність таких нарахувань;
- виникає обґрунтована необхідність у встановленні реальних обставин справи та щодо викладених позивачем у позовній заяві фактів, зокрема, шляхом надання сторонами пояснень у судовому засіданні, витребуванні доказів, проведення контррозрахунку тощо.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 29234/21 від 14.06.2021), в якому він просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на таке:
- факт замовлення відповідачем надання послуг, передбачених вказаним договором має бути підтверджений, в тому числі, але не виключно експрес-накладними. За відсутності експрес-накладних та/або інших документів, в яких містяться відомості про саме замовлення, тип послуги, інформація про відправника, інформація про одержувача, інформація про кількість вантажних місць, вага відправлення, оголошена вартість відправлення, опис вмісту відправлення, строк доставки відправлення, тощо - надання послуг та сам факт замовлення відповідачем позивачу надання послуг за договором у вказаний період часу не підтверджений належним чином;
- з підпункту 3.1.3. та 5.1. договору випливає, що для оплати наданих послуг позивач зобов'язаний надати відповідачу документи для оплати послуг, рахунок-фактуру, акти надання послуг;
- з наданих позивачем актів та рахунків-фактур не вбачається, які саме послуги надавалися відповідачу, а саме: не вказано номенклатуру товарів/послуг, номер відправлення, напрямок слідування відправлення тощо;
- з опису, конверту та фіскального чеку вбачається, що акти та рахунки були направлені відповідачу лише один раз - 24.10.2018;
- у сукупності надані позивачем документи вказують не тільки на прострочення позивача, а й на відсутність фактичного надання позивачем будь-яких послуг відповідачу, у зв'язку з тим, що відповідач взагалі не замовляв таких послуг;
- відповідач у вказаний позивачем період не замовляв надання послуг останнім;
- позивач не вчинив всіх можливих дій для своєчасного вручення актів та рахунків-фактур відповідачу, а отже відповідач не знав і не міг знати про існування вказаного зобов'язання та не міг його виконати, якщо навіть припустити існування зобов'язань і фактичне надання послуг;
- станом на день розгляду справи (2021 рік), загальний строк позовної давності в три роки - сплив, відповідно, звертаючись до суду позивач порушив строки позовної давності, отже існують підстави для застосування наслідків пропуску строків позовної давності, а саме відмови у задоволенні позову у повному обсязі.
Від відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності (вх. суду №29225/21 від 14.06.2021), в якій він просить суд застосувати строки позовної давності до позовних вимог у справі та відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з наступним:
- позивачем додані до позовної заяви такі документи:
- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НП/3-0037062 від 31.03.2018 та рахунок-фактуру до нього;
- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НП/3-0041153 від 10.04.2018 та рахунок-фактуру до нього;
- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НП/3-0044323 від 20.04.2018 та рахунок-фактуру до нього;
- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НП/3-0048029 від 30.04.2018 та рахунок-фактуру до нього;
- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НП/3-00052640 від 10.05.2018 та рахунок-фактуру до нього;
- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НП/3-0058101 від 31.05.2018 та рахунок-фактуру до нього;
- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НП/3-0065636 від 10.06.2018 та рахунок-фактуру до нього;
- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НП/3-0069579 від 20.06.2018 та рахунок-фактуру до нього;
- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НП/3-000360971 від 10.07.2018 та рахунок-фактуру до нього;
- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НП/3-000397423 від 20.07.2018 та рахунок-фактуру до нього;
- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НП/3-0000642244 від 10.09.2018 та рахунок-фактуру до нього;
- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НП/3-000873085 від 20.09.2018 та рахунок-фактуру до нього;
- копію фіскального чеку, опису та конверту від 2018 року;
- із долучених позивачем до позовної заяви актів та рахунків-фактур вбачається, що позивач дізнався про заявлене ним порушення його права в період з 31.03.2018 по 20.09.2018, у зв'язку з чим, враховуючи положення статей 257, 261, 267 Цивільного кодексу України, станом на день розгляду справи (2021 рік), загальний строк позовної давності у три роки є таким, що сплив.
Від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів (вх. суду № 29235/21 від 14.06.2021), в якому він просить суд витребувати у позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" письмові докази (документи), а саме експрес-накладні до таких актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №№: НП/3-0037062, НП/3-0041153 НП/3-0044323, НП/3-0048029, НП/3-00052640, НП/3-0058101, НП/3-0065636, НП/3-0069579, НП/3-000360971, НП/3-000397423, НП/3-0000642244, НП/3-000873085. В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на положення пункту 2.5. укладеного між сторонами договору про надання послуг з організації перевезення відправлень №143175 від 14.09.2017, відповідно до яких прийняття позивачем відправлення для надання послуг оформлюється експрес-накладною, в якій зазначаються відомості, передбачені вказаним договором. Експрес-накладні у сукупності спростовують твердження позивача про користування послугами за спірним договором та спростовують наявність заборгованості у відповідача. Відповідач зазначає, що не має можливості отримати вказані вище докази самостійно, так як позивач не отримує поштову кореспонденцію та не направляє будь-які відомості у відповідь.
Проаналізувавши подані сторонами заяви по суті справи та наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, ухвалою суду від 16.06.2021 було задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вояж-Трейд Плюс" про перехід до розгляду справи від спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження, здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи розпочато зі стадії відкриття провадження у справі, справу призначено до розгляду у підготовче засідання на 06.07.2021.
Від позивача надійшло клопотання (вх. суду № 30626/21 від 22.06.2021), в якому він просить суд відкласти розгляд справи, у зв'язку з перебуванням його представника у щорічній основній відпустці.
У підготовче засідання 06.07.2021 з'явився представник відповідача, представник позивача у вказане засідання не з'явився, при цьому судом враховано наявність клопотання останнього про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.
У вказаному засіданні, з метою економії процесуального часу, судом розглянуто клопотання відповідача про витребування доказів, яке було задоволено судом, оскільки зазначені докази та інформація має суттєве значення для всебічного розгляду справи. Крім того, додатково суд вважав за необхідне витребувати у позивача якісно виготовлену копію спірного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень № 143175 від 14.09.2017 та оригінал вказаного договору для огляду у судовому засіданні, оскільки в матеріалах справи була наявна неякісна та нечитаєма його копія.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 06.07.2021 підготовче засідання було відкладено на 21.07.2021, а також, витребувано у позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта": експрес-накладні до таких актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №№: НП/3-0037062, НП/3-0041153 НП/3-0044323, НП/3-0048029, НП/3-00052640, НП/3-0058101, НП/3-0065636, НП/3-0069579, НП/3-000360971, НП/3-000397423, НП/3-0000642244, НП/3-000873085; якісно виготовлену копію спірного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень № 143175 від 14.09.2017; оригінал договору про надання послуг з організації перевезення відправлень №143175 від 14.09.2017 для огляду у судовому засіданні.
У підготовче засідання 21.07.2021 з'явився представник відповідача, представник позивача у вказане засідання не з'явився, причини нез'явлення суду не повідомив. При цьому, судом здійснено відстеження поштового відправлення на адресу позивача, в якому містилася ухвала суду про відкладення підготовчого засідання від 06.07.2021, через офіційний сайт Акціонерного товариства "Укрпошта" та з'ясовано, що ухвала суду отримана позивачем лише 21.07.2021 (а.с.89-90), отже було недостатньо часу для надання витребуваних судом документів та явки у судове засідання.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 21.07.2021 підготовче засідання було відкладено на 11.08.2021, а також повторно витребувано у позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" в строк до 11.08.2021: експрес-накладні до таких актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №№: НП/3-0037062, НП/3-0041153 НП/3-0044323, НП/3-0048029, НП/3-00052640, НП/3-0058101, НП/3-0065636, НП/3-0069579, НП/3-000360971, НП/3-000397423, НП/3-0000642244, НП/3-000873085; якісно виготовлену копію спірного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень № 143175 від 14.09.2017; оригінал договору про надання послуг з організації перевезення відправлень №143175 від 14.09.2017 для огляду у судовому засіданні.
Від позивача надійшли письмові пояснення (вх. суду № 36662/21 від 26.07.2021), в яких він вказав про відсутність у нього оригіналів витребуваних судом експрес-накладних, а також зазначив про те, що оскільки відповідач не скористався правом надання письмової мотивованої відмови від підписання актів, послуги за спірними актами у відповідності з умовами пункту 5.3. договору вважаються прийнятими відповідачем.
У підготовче засідання 11.08.2021 з'явилися представники позивача та відповідача.
У вказаному засіданні представником позивача було підтверджено відсутність оригіналів експрес-накладні до спірних актів здачі-приймання робіт (надання послуг), але зазначено про наявність їх електронних копій та можливість долучення їх до матеріалів справи для повного та всебічного розгляду справи.
У зв'язку з необхідністю надання часу позивачу для долучення до матеріалів справи копій електронних експрес-накладних, витребуваних ухвалою суду від 06.07..2021 та від 21.07.2021, у підготовчому засіданні протокольно було оголошено перерву до 30.08.2021.
У підготовче засідання 30.08.2021 з'явилися представник відповідача, представник позивача у вказане засідання не з'явився, причин нез'явлення суду не повідомив.
При цьому, позивач був належним чином повідомлений про день, час та місце підготовчого засідання 30.08.2021, що підтверджується участю його представника у попередньому судовому засіданні, яке відбулося 11.08.2021 (протокол судового засідання від 11.08.2021, а.с.107 та розписка, а.с.108).
Отже, позивач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
В даному випадку явка у підготовче засідання 30.08.2021 була визнана обов'язковою.
В той же час, в даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 183 та 202 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.
До вказаного висновку суд прийшов з огляду на наступне:
- відповідно до частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:
1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Більше того, 30.08.2020 закінчується строк підготовчого провадження, з урахуванням його продовження на 30 днів, отже в даному випадку суд позбавлений можливості відкласти підготовче засідання, при цьому, завдання підготовчого провадження станом на 30.08.2021 не є виконаним, оскільки існує потреба у долученні до матеріалів справи додаткових доказів, які були витребувані судом та про можливість надання копії яких повідомив представник позивача у підготовчому засіданні 11.08.2021.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
Частинами 1 та 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Так, 14.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (далі - експедитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вояж-Трейд Плюс" (далі - замовник, відповідач) було укладено договір про надання послуг з організації перевезення відправлень № 143175 (далі - договір, а.с.17-9), відповідно до умов якого експедитор зобов'язався за плату та за рахунок замовника організувати перевезення відправлення та надання комплексу послуг, пов'язаних із перевезенням відправлення (далі - послуги), а замовник зобов'язався їх прийняти й оплатити на умовах, визначених договором (пункт 2.1. договору).
У пункті 8.1. договору сторони погодили, що договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє протягом 1 року з дати підписання, але в будь-якому випадку - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань згідно з договором. У разі, якщо жодна зі сторін договору письмово за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору не повідомить іншу сторону про припинення дії договору, строк дії договору пролонгується (продовжується) на один рік на тих же самих умовах.
Доказів визнання недійсним, зміни або розірвання договору сторонами суду не надано.
Судом встановлено, що між сторонами, внаслідок укладання договору про надання послуг з організації перевезення відправлень № 143175 від 14.09.2017, виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України, а вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань (майново-господарських зобов'язань) згідно статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України.
Так, у відповідно до умов пунктів 2.2., 2.3., 2.4., 2.5. та 2.6. договору:
- експедитор надає замовнику послуги на умовах договору та згідно з умовами, затвердженими експедитором;
- за надані експедитором послуги замовник сплачує експедитору винагороду згідно з чинними тарифами експедитора, розміщеними на офіційному сайті експедитора novaposhta.ua;
- тарифи можуть змінюватися експедитором в односторонньому порядку шляхом розміщення змінених тарифів на офіційному стані.
- прийняття експедитором відправлення для надання послуг, визначених договором, оформляється експрес-накладною, у якій зазначаються такі відомості: тип послуги, інформація про відправника, інформація про одержувача, кількість вантажних місць, вага відправлення, оголошена вартість відправлення, опис вмісту відправлення, платник послуг, форма розрахунку, інформація про додаткові послуги (пункт 2.5. договору);
- шляхом підписання договору замовник підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з умовами, чинними на момент укладення договору та розміщеними на офіційному сайті експедитора novaposhta.ua і зобов'язується їх виконувати.
У пунктах 5.2. та 5.3. договору сторони погодили, що експедитор складає акти наданих послуг на підставі фактично наданих послуг і надсилає замовнику підписані та скріплені печаткою акти наданих послуг у двох примірниках для підписання замовником. Замовник упродовж 2 робочих днів з дати отримання актів наданих послуг від експедитора підписує надані експедитором 2 примірники актів наданих послуг (далі - акт) та повертає експедитору 1 примірник підписаного акта або в той самий строк надає експедитору письмову мотивовану відмову від підписання актів. Не підписання замовником актів упродовж 2 робочих днів з дати отримання актів від експедитора без надання відповідних письмових пояснень є фактом визнання замовником повного виконання експедитором своїх зобов'язань за договором. У такому разі вважається, що акти погоджено, послуги експедитора надано в повному обсязі та відповідно до умов договору, претензії замовника відсутні й замовник зобов'язаний здійснити оплату послуг згідно з отриманим рахунком та актами наданих послуг.
Так, звертаючись із даним позовом до суду, позивач посилається на те, що відповідачем були порушені зобов'язання за договором про надання послуг з організації перевезення відправлень № 143175 від 14.09.2017 в частині повного та своєчасного розрахунку за надані позивачем послуги з перевезення, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 55 079 грн. 45 коп. За прострочення виконання зобов'язання на підставі пункту 6.3.1. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 17.05.2020 по 17.05.2021 в сумі 6 991 грн. 05 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з листопада 2018 року по квітень 2021 року у сумі 8 983 грн. 38 коп., а також, відповідно до пункту 6.3.1. договору, 30% річних за період прострочення з 02.11.2018 по 17.05.2021 у сумі 41 965 грн. 67 коп.
Відповідач факт надання позивачем послуг на заявлену до стягнення суду заперечує, посилається на те, що такі послуги у позивача не замовляв та не приймав, актів щодо надання таких послуг не підписував, неодноразово звертався до позивача із претензіями щодо направлення позивачем актів з переліком послуг, які фактично відповідачу не надавались. Так, до матеріалів справи були долучені претензії щодо спірних актів; у судовому засіданні 30.08.2021 представник відповідача пояснив, що кожну з претензій він направляв неодноразово на електронну пошту позивача, а також новою поштою, але доказів направлення надати не має можливості, оскільки така відправка здійснювалась у 2018 році.
Враховуючи правову позицію відповідача у даній справі, а також відсутність первинних документів (актів приймання-передачі наданих послуг), підписаних обома сторонами, а також положення пункту 2.5. договору, ухвалами суду від 06.07.2021 та від 21.07.2021 було витребувано у позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта", зокрема: експрес-накладні до таких актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №№: НП/3-0037062, НП/3-0041153 НП/3-0044323, НП/3-0048029, НП/3-00052640, НП/3-0058101, НП/3-0065636, НП/3-0069579, НП/3-000360971, НП/3-000397423, НП/3-0000642244, НП/3-000873085.
Від позивача надійшли письмові пояснення, в яких він вказав про відсутність у нього оригіналів витребуваних судом експрес-накладних, однак у підготовчому засіданні 11.08.2021 представником позивача було зазначено про наявність їх електронних копій та можливість долучення їх до матеріалів справи для повного та всебічного розгляду справи.
У зв'язку з необхідністю надання часу позивачу для долучення до матеріалів справи копій електронних експрес-накладних, витребуваних ухвалою суду від 06.07..2021 та від 21.07.2021, у підготовчому засіданні протокольно було оголошено перерву до 30.08.2021.
Однак станом на 30.08.2021 вказані докази позивачем до матеріалів справи не долучені, причини їх ненадання суду не повідомлені, будь-яких клопотань від позивача також не надходило.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
В той же час, в даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 183 та 202 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.
До вказаного висновку суд прийшов з огляду на наступне:
- відповідно до частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:
1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до частин 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Відповідно до частини 1 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Відповідно до статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Господарський суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
При цьому, суд наголошує, що відповідно до частини 1 статті 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Під час аналізу обставин у даній справі, суд застосовує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 по справі № 910/8816/19, в якій наведено такий аналіз норм статті 226 Господарського процесуального кодексу України, а також механізм її застосування:
Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За приписами пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Водночас частиною 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Згідно з вимогами статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 ГПК України.
Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Разом з тим частиною 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з такої підстави: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він повинен повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи.
Разом з тим частина 4 статті 202, пункт 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.
В даному випадку (як і справі № 910/8816/19, що розглядалась Верховним Судом за аналогічних обставин) судом встановлено, що позивач не забезпечив явку уповноваженого представника 11.05.2021. Про причини неявки позивач суд не повідомив, а також не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, тому суд приходить до висновку про наявність підстав, передбачених частиною 4 статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, для залишення позову без розгляду.
Аналогічних правових висновків дійшла об'єднана палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, у якій відійшла від правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 № 904/11194/15.
Так, Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 виклала висновок щодо застосування норми пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, вказавши, зокрема, що правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи, навіть, у тих випадках, коли його явка визнана судом необов'язковою і наслідки неявки не роз'яснювалися.
Окрім того, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 16.03.2021 по справі №910/10593/20, від 23.03.2021 по справі № 916/1873/20, від 21.07.2021 по справі №915/617/20.
При цьому, суд відзначає, що Верховним Судом (у складі Касаційного цивільного суду та Касаційного адміністративного суду) щодо питань застосування норм Цивільного процесуального кодексу України та сформовано правову позицію щодо неможливості залишення позову без розгляду, у зв'язку з неявкою представника позивача у судове засідання на стадії підготовчого провадження.
В той же час, у зв'язку з різною практикою застосування Верховним Судом положень процесуальних кодексів щодо можливості залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження (з причин, зокрема, неявки позивача у судове засідання), справу №757/54510/17-ц було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Однак, в ухвалі суду від 13.07.2021 по справі № 757/54510/17-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд. Ухвала мотивована, зокрема, наступним:
- під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожими є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин;
- порядок здійснення цивільного та господарського судочинства встановлений різними процесуальними кодексами;
- вказані в ухвалі про передачу до Великої Палати Верховного Суду висновки щодо застосування норм процесуального права при залишенні позову без розгляду залежно від стадії судового розгляду регулюються різними процесуальними кодексами, що не тільки виключає можливість визнання таких правовідносин подібними, але і спростовує наведені колегією суддів Касаційного цивільного суду твердження щодо необхідності та можливості відповідної уніфікації вказаних висновків різних судів щодо застосування різних норм процесуального права.
Враховуючи вказані вище правові висновки Великої Палати Верховного Суду, господарський суд у даній справі керується саме правовими висновками Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду (щодо питань застосування Господарського процесуального кодексу України) щодо можливості залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження (з причин, зокрема, неявки позивача у судове засідання).
На підставі викладеного, керуючись 2, 3, 20, 46, 73 - 79, 86, 91, 129, 130, 182, 226, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вояж-Трейд Плюс" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з організації перевезення відправлень № 143175 від 14.09.2017 у загальному розмірі 113 019 грн. 55 коп. - залишити без розгляду.
Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Нова пошта", що після усунення обставин, що зумовили залишення позовної заяви без розгляду, позивач має право знову звернутися з нею до господарського суду в загальному порядку.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 30.08.2021.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали підписаний 30.08.2021.
Суддя Ю.В. Фещенко