Справа №212/4421/21
1-кп/212/588/21
31 серпня 2021 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ;
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі кримінальне провадження за № 12021041230000215 від 07.04.2021 року по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, розлученого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, має середню освіту, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, місця реєстрації та місця постійного мешкання не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -
за участі прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого ОСОБА_6 , -
02.04.2021 у денний час ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився в гостях у свого знайомого - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в приміщенні квартири АДРЕСА_1 , де разом з ним та їх спільним знайомим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в гостинній кімнаті даного помешкання вживали спиртні напої.
Під час вживання спиртного, між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на ґрунті побутового пияцтва відбулася сварка, в результаті якої у ОСОБА_3 виникло почуття гострої неприязні до ОСОБА_5 та умисел на спричинення останньому тілесних ушкоджень, за вказаних мотивів.
Діючи з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , ОСОБА_3 взяв зі столу, встановленого в гостинній кімнаті зазначеної квартири, кухонний ніж та таким чином підшукав собі знаряддя злочину.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщенні гостинної кімнати квартири АДРЕСА_1 , діючи умисно, з метою спричинення ОСОБА_5 , тяжких тілесних ушкоджень, з мотивів гострої неприязні до останнього, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, утримуючи підшуканий ним кухонний ніж у правій руці, приблизно о 17:00 годин 02.04.2021, умисно завдав потерпілому ОСОБА_5 одного удару клинком даного ножа в ділянку грудей, не переслідуючи за мету заподіяти потерпілому смерть. Після нанесення удару ножем в ділянку грудей потерпілому ОСОБА_5 , ОСОБА_3 припинив свої злочинні дії та з місця вчинення злочину пішов.
В результаті умисних та протиправних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_5 , згідно висновку судово-медичної експертизи, спричинені тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення передньої поверхні груді у 3-му міжребер'ї, ускладнене лівобічним гемотораксом, синцем передньої поверхні груді, яке за своїм характером відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 зазначив, що на початку квітня 2021 року, точної дати не пригадує, він перебував у свого знайомого ОСОБА_8 в квартирі, адреси не пригадує, де вживали спиртні напої. В подальшому між ним та обвинуваченим відбувся конфлікт, після якого обвинувачений ОСОБА_3 кухонним ножем наніс йому одного удару в груди. В результаті таких дій обвинуваченого йому було нанесено тілесні ушкодження. На даний час до обвинуваченого ОСОБА_3 в нього претензій не має, просить його суворо не карати.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення визнав повністю, погодившись з кваліфікацією вчинених ним діянь, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, що викладені в обвинувальному акті та пояснив, що дійсно, 02 квітня 2021 року він перебував в квартирі знайомого ОСОБА_9 за адресою АДРЕСА_2 з потерпілим Склярем, де вживали алкогольні напої. В якийсь момент він взяв зі столу кухонний ніж та завдав потерпілому ОСОБА_10 одного удару ножем в груди. Після цього він пішов з квартири. Чому наносив удар потерпілому та не надав після цього допомогу потерпілому, не викликав на місце події медичну допомогу не може пояснити.
Даючи оцінку показанням обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони послідовні, об'єктивно і досить повно відображають обстановку і обставини скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення (злочину), пояснюють мотив скоєного, підстав для самообмови судом не встановлено.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 , визнав вину в повному обсязі, зі згоди учасників судового провадження, а саме прокурора ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_6 , суд на підставі ч.3 ст.349 КПК України не досліджував всі докази, оскільки є переконання в тому, що обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин, які ним не оскаржуються, усвідомлює неможливість у подальшому оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, а тому відсутні сумніви відносно добровільності та істинності його позиції.
Дослідивши та аналізуючи вивчені в справі докази суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_3 , винуватий у вчиненні зазначених вище дій, та кваліфікує його дії за ч.1 ст.121 КК України за ознаками умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
Згідно з ч. 3 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших кримінальних правопорушень.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , згідно з вимогами ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відносяться до тяжких кримінальних правопорушень, вчиненого умисно; особу винного, який раніше був засуджений на вчинення кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи, судимість на даний час погашена у встановленому законом порядку, на обліку у лікаря психіатра не перебував та не перебуває, звертався за медичною допомогою до лікаря нарколога та перебував на обліку з листопада 1999 року по 2008 рік з приводу психічні поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, не працює, розлучений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого є щире каяття, відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Також суд бере до уваги позицію потерпілого ОСОБА_5 , який просив суворо не карати обвинуваченого ОСОБА_3 , а також обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального провадження, його поведінку до та після інкримінований йому дій, а саме те, що після нанесення удару потерпілому ОСОБА_5 кухонним ножем в груди, де знаходяться життєво важливі органи людини, обвинувачений ОСОБА_3 , усвідомлюючи наслідки таких протиправних дій, залишив місце події та не надавши допомоги потерпілому, а також не звернувся до оточуючих про надання такої допомоги потерпілому.
Крім цього суд враховує досудову доповідь про обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до якої ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий та зизик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як дуже високий. Орган пробації вважає, що застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.
З врахуванням вищевказаних обстави, суд прийшов до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 , слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, у виді позбавлення волі в мінімальному розміру, що передбачено санкцією ч.1 ст.121 КК України.
Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, на переконання суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов не заявлено.
На досудовому розслідуванні щодо обвинуваченого ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який слід продовжити до набрання вироку законної сили.
Питання про процесуальні витрати слід вирішити відповідно до ст. 122, 124 КПК України
На підставі ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Відтак, питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.368-371, 373-375 КПК України, суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України і призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою продовжити до набрання вироку законної сили.
Строк покарання рахувати з часу фактичного затримання 15.04.2021.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави витрати за залучення експертів в даному кримінальному провадженні (висновок експерта № СЕ-19/108-21/4999-БД від 21.05.2021) в розмірі 13 919,74 грн.
Речові докази: кухонний ніж, простирадло вилучені з місця події - квартири АДРЕСА_1 , що зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1