Справа № 758/694/21
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/9950/2021
25 серпня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Музичко С.Г., Олійника В.І.,
при секретарі Маштаковій Т.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Подільського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 09 квітня 2021 року, постановлену під головуванням судді Петрова Д.В.,-
встановив:
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом.
Просив зняти арешт та заборону відчуження з усього, належного на праві власності гр. ОСОБА_1 , майна, що накладені постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві від 24 жовтня 2014 року у виконавчому провадженні № 30684748, номер запису про обтяження (спеціальний розділ) - 7490615, та що накладені постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві від 22 жовтня 2012 року у виконавчому провадженні № 33813464, реєстраційний номер обтяження - 13148681.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 09 квітня 2021 року провадження у справі закрито.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та направити справу на розгляд до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи.
У судове засідання учасники справи не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що заявлені ОСОБА_1 вимоги не можуть розглядатись у позовному провадженні, оскільки його майно арештовано державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції на момент пред'явлення позову) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Положеннями ст. 19 ЦПК України передбачено, що спори про цивільне право, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України (Судовий контроль за виконанням судових рішень).
Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».
Враховуючи, що арешт накладено на майно боржника - ОСОБА_1 державним виконавцем під час проведення виконавчих дій, тому розгляд питання про скасування арешту повинен проводитися державним виконавцем, а в разі відмови в цьому, - судом, в порядку оскарження дій державного виконавця.
Доводи апеляційної скарги про те, що у позивача відсутні документи щодо виконавчого провадження, тому позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав, які безпідставно обмежені відповідачем, колегія суддів відхиляє, оскільки питання правомірності накладення арешту вирішується судом не в позовному порядку, а в порядку оскарження дій державного виконавця.
Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку, що судом при вирішенні спору були порушені норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 09 квітня 2021 року постановлена з додержанням норм процесуального права, відтак підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 09 квітня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 30 серпня 2021 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.Г. Музичко
В.І. Олійник