Справа № 11-cc/824/4831/2021 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер: № 757/34164/21-к
17 серпня 2021 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора відділу особливих доручень управління правової допомоги Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27 липня 2021року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
представника власника майна - ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27.07.2021 рокувідмовлено в задоволенні клопотання прокурора відділу особливих доручень управління правової допомоги Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 62020100000000583 від 13.03.2020 року на майно, вилучене у ОСОБА_8 під час проведення обшуку 17.06.2021 року, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- ноутбук чорного кольору, марки «LENOVO» (ТР00050А), із підписом у лівому куті «ThinkPad»;
- ноутбук чорного кольору марки «LENOVO» (PCOBBDVZ), із підписом у лівому куті «ThinkPad», s/n DCOBBDVZ;
- жорсткий диск з персонального комп'ютеру, який поміщено до спецпакету GSU1000250.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27.07.2021 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора про накладення арешту на майно.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор зазначає, що слідчий суддя при постановленні оскаржуваної ухвали не врахувала, що вказані речі можуть містити інформацію про розробку, інсталювання та обслуговування Інтернет сайтів на яких розміщувалися відповідні торгові платформи, а також іншу інформацію щодо діяльності учасників злочинної організації, яка матиме доказове значення в даному кримінальному провадженні, а також те, що 17.06.2021 року вилучені під час обшуку у ОСОБА_8 речі визнано речовими доказами та арешт майна застосовується з метою збереження речових доказів.
У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України, є достатні підстави вважати, що тимчасово вилучені під час обшуку квартири АДРЕСА_2 речі відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України оскільки є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Власником вилучених речей є ОСОБА_8 , обраний захід забезпечення кримінального провадження є співмірним обставинам справи та не є занадто обтяжливим.
Таким чином, клопотання органу досудового розслідування було належним чином мотивованим та обґрунтованим, однак вказані обставини були проігноровані слідчим суддею.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення прокурора, яка просила задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі, пояснення представника власника майна, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62020100000000583 від 13.03.2020 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 4 ст. 28, ч.ч. 2, 3 ст. 209 (в редакції до змін, внесених згідно із Законом України від 16.12.2019 № 361- IX) КК України.
Досудовим розслідуванням зазначено, що у 2016 році громадяни України, перебуваючи ш її території створили стійке ієрархічне об'єднанням декількох осіб (п'ять і більше), члени якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації.
До складу вказаної злочинної організації увійшли ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інші невстановлені наразі особи які, починаючи з 2017 року вчинили у складі цієї організації заволодіння коштами іноземних громадян шляхом шахрайства, в особливо великих розмірах, з використанням електронно-обчислювальної техніки, з подальшою легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних внаслідок вчинення такого суспільно небезпечного протиправного діяння.
Залучення коштів відбувалося через спеціально створені Інтернет-сайти та трейдингові платформи під назвами: «Trade Capital», яка діяла на сайті www.tradecapital.com: «Fibonetix», яка діяла на сайті www.fibonetix.com: «Nobel Trade», яка діяла на сайті www.nobeltrade.com. «Forbslab», яка діяла на сайті www.forbslab.com: «Huludox», яка діяла на сайті www.huludox.com. які нібито дозволяли отримувати прибуток від начебто реальних торгів на фондовому ринку різними фінансовими інструментами. З метою введення інвесторів в оману, учасники злочинної організації, за допомогою програмного інтерфейсу сайтів імітували здійснення угод з купівлі - продажу активів та фіктивне значне зростання прибутку від вкладених коштів.
Після цього особам, які вклали кошти та подали заявку на виведення прибутку у готівку, телефонували працівники спеціально створених колл-центрів, які вдаючи з себе представників вказаних торгівельних платформ, обманним шляхом вимагали внесення додаткових коштів в сумі 15% від отриманого прибутку в якості збору за обслуговування та комісії за переведення в готівку.
В подальшому акаунти вкладників блокувались, а розміщені на них кошти привласнювались учасниками злочинної групи.
Таким чином, шляхом обману, який виразився у запевненні потерпілих про реальність торгівлі різними фінансовими інструментами та можливість отримання прибутку, зловживаючи довірою, яка виникла в результаті віртуального знайомства з потерпілими та тимчасових дружніх відносин, учасники злочинної організації, до складу якої входили ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інші невстановлені особи, розслідування стосовно яких здійснюється в інших країнах, достовірно знаючи про незаконність своїх дій та про те, що кошти, які потерпілі вносять під виглядом торгівлі фінансовими інструментами для отримання надуманого прибутку, останнім повернуті не будуть, починаючи приблизно з 08.04.2016 року, діючи умисно, систематично, в складі злочинної організації, з використанням електронно-обчислювальної техніки, в особливо великих розмірах, заволоділи чужим майном - грошовими коштами іноземних громадян (268 осіб) на загальну суму 9 364 532, 46 євро, що є особливо великим розміром.
В подальшому, після вчинення шахрайства, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інші невстановлені учасники організованої групи - громадяни України, отримавши злочинним шляхом кошти потерпілих, вчинили фінансові операції та правочини з ними, шляхом перерахування та придбання на своє ім'я, близьких родичів та осіб з кола свого оточення рухомого та нерухомого майна (житлові та нежитлові приміщення, паркомісця, транспортні засоби).
В березні 2021 року ОСОБА_9 та ОСОБА_12 повідомлено про підозру в учиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України.
В подальшому ОСОБА_9 та ОСОБА_12 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
17.06.2021 року ОСОБА_11 повідомлено про підозру в учиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 209 КК України.
Місце знаходження ОСОБА_11 в Україні встановлюється.
Досудовим розслідуванням зазначено ряд довірених осіб ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , які були залучені до вказаних дій, зокрема встановлено ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Псевдонім « ОСОБА_15 ».
17.06.2021 року на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва проведено обшук квартири за місцем проживання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами проведення якого вилучено речі та документи ОСОБА_8 .
Крім цього, в ході проведення обшуку виявлено та вилучено майно, що не входить у перелік майна, дозвіл на вилучення якого надано Печерським районним судом м. Києва, а саме: - ноутбук чорного кольору, марки «LENOVO» (ТР00050А), із підписом у лівому куті «ThinkPad»; - ноутбук чорного кольору марки «LENOVO» (PCOBBDVZ), із підписом у лівому куті «ThinkPad», s/n DCOBBDVZ; - жорсткий диск з персонального комп'ютеру, який поміщено до спецпакету GSU1000250.
29.06.2021 року прокурор відділу особливих доручень управління правової допомоги Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернулася до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні № 62020100000000583 від 13.03.2020 року на майно, вилучене у ОСОБА_8 під час проведення обшуку 17.06.2021 року, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- ноутбук чорного кольору, марки «LENOVO» (ТР00050А), із підписом у лівому куті «ThinkPad»;
- ноутбук чорного кольору марки «LENOVO» (PCOBBDVZ), із підписом у лівому куті «ThinkPad», s/n DCOBBDVZ;
- жорсткий диск з персонального комп'ютеру, який поміщено до спецпакету GSU1000250.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27.07.2021 року відмовлено в задоволенні клопотання прокурора відділу особливих доручень управління правової допомоги Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 62020100000000583 від 13.03.2020 року на майно.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні органу досудового розслідування, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 цього Кодексу речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Приймаючи рішення, слідчим суддею місцевого суду зазначених вимог дотримано не було.
Відмовляючи в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку про те, що ОСОБА_8 в даному кримінальному провадженні не має процесуального статусу, з яким закон пов'язує можливість накладення арешту на його майно.
Разом з тим, звертаючись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, прокурор вказав метою забезпечення збереження речових доказів, а також зазначив, що незастосування арешту на тимчасово вилучене майно може призвести до його повного або часткового знищення, перетворення, відчуження, тощо, що може перешкоджати кримінальному провадженні та подальшому судовому розгляду.
Відповідно до матеріалів провадження, прокурор, звернувшись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою забезпечити збереження його як речового доказу, долучив до матеріалів провадження постанову слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_16 від 17.06.2021 року про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні, шляхом винесення про це постанови, в якій зазначено підстави для визнання майна речовим доказом, з огляду на положення ст. 98 КПК України.
Крім того, посилання слідчого судді на відсутність процесуального статусу ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні як підставу у відмові накладення арешту на його майно, колегія суддів вважає безпідставною, оскільки прокурор звертався з клопотанням зазначивши мету накладення арешту - збереження речових доказів, а не конфіскацію майна.
Додатково слід зазначити, що арешт майна з підстав, передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
З огляду на обставини вчинених кримінальних правопорушень, матеріали провадження, додані до клопотання прокурора, які обґрунтовують необхідність накладення арешту на майно, колегія суддів приходить до висновку, що незастосування арешту на вищевказане майно, може призвести до його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження.
Також, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ'єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора - задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення клопотання прокурора, оскільки останнім в повній мірі доведено необхідність накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення його збереження, як речових доказів у кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора відділу особливих доручень управління правової допомоги Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27 липня 2021 року, якоювідмовлено в задоволенні клопотання прокурора відділу особливих доручень управління правової допомоги Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 62020100000000583 від 13.03.2020 року на майно, вилучене у ОСОБА_8 під час проведення обшуку 17.06.2021 року, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- ноутбук чорного кольору, марки «LENOVO» (ТР00050А), із підписом у лівому куті «ThinkPad»;
- ноутбук чорного кольору марки «LENOVO» (PCOBBDVZ), із підписом у лівому куті «ThinkPad», s/n DCOBBDVZ;
- жорсткий диск з персонального комп'ютеру, який поміщено до спецпакету GSU1000250, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у клопотання прокурора відділу особливих доручень управління правової допомоги Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 62020100000000583 від 13.03.2020 року, - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене у ОСОБА_8 під час проведення обшуку 17.06.2021 року, за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме:
- ноутбук чорного кольору, марки «LENOVO» (ТР00050А), із підписом у лівому куті «ThinkPad»;
- ноутбук чорного кольору марки «LENOVO» (PCOBBDVZ), із підписом у лівому куті «ThinkPad», s/n DCOBBDVZ;
жорсткий диск з персонального комп'ютеру, який поміщено до спецпакету GSU1000250.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
__________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3