1[1]
11 серпня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_10 на вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 05 лютого 2021 року, -
Вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 05.02.2021
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Довжанська Луганської області, громадянина України, українця, з повною середньою освітою, ФОП, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев'ять) років з конфіскацією майна; запобіжний захід ОСОБА_10 - тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» - до набрання вироком законної сили залишено без зміни; строк відбування покарання ОСОБА_10 відраховувати з 05.02.2021, зараховано у строк відбування покарання строк затримання з 05.02.2018 по 07.02.2018. Стягнуто з ОСОБА_10 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 6 292 (шість тисяч двісті дев'яноста дві) грн.
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_10 05.02.2018 близько 11.30 год, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , діючи за попередньою змовою з невстановленою особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, здійснив переказ грошових коштів у розмірі 6 800 грн. як плату за придбання психотропної речовини «PVP». Невстановлена особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження,повідомила, що замовлена обвинуваченим психотропна речовина буде знаходитися за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 32.
Увечері того ж дня ОСОБА_10 прибув до місця, вказаногойому невстановленою особою, за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 32, де отримав від невідомої особи психотропну речовину «PVP», частина якої знаходилася у поліетиленовому пакеті, інша частина була розфасована у сімдесят поліетиленових пакетиків з пазовими замками.
Вказану психотропну речовину обвинувачений почав зберігати з метою збуту.
У подальшому 06.02.2018 о 00.35 год, під час огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, ОСОБА_10 добровільно видав працівникам поліції психотропну речовину «PVP», яка знаходилася у поліетиленовому пакеті.
Відповідно до висновків судового експерта вилучена у обвинуваченого кристалоподібна речовина, масою 34,36 г, містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, «PVP», маса якої становить 20,27 г, та розфасовану до 70 пакетиків порошкоподібну речовину, у якій міститься психотропна речовина «PVP», маса якої становить 18, 033 г. Загальна маса психотропної речовини «PVP» становить 38,303 г.
Своїми умисними діями ОСОБА_10 незаконно придбав та почав зберігати при собі з метою збуту особливо небезпечну психотропну речовину «PVP».
В аналогічних за змістом апеляційних скаргах захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_10 порушується питання про скасування вироку Шевченківського районного суду міста Києва від 05.02.2021 та ухвалення нового вироку; зміну кваліфікації інкримінованого ОСОБА_10 злочину зі ст. 307 КК України на ст. 309 КК України та закриття кримінального провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Аналогічні за змістом доводи апеляційних скарг захисників в інтересах ОСОБА_10 зводяться по суті до того, що у ОСОБА_10 умислу на придбання психотропної речовини у особливо великих розмірах не було, оскільки він перерахував 6 800 грн і замовив психотропну речовину лише для власного вживання без мети збуту; про те, що отримає більшу кількість, - не знав, а великий розмір психотропної речовини сам по собі не може свідчити про мету збуту, а тому дії ОСОБА_10 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 309 КК України; огляд місця події проведено з порушенням конституційних прав людини, а тому протокол огляду місця події від 06.02.2018 з додатком до нього - диском є недопустимим доказом, який за принципом «плодів отруєного дерева» тягне за собою визнання недопустимими інших доказів, що є підставою для закриття провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_10 , його захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , які підтримали вимоги поданої апеляційної скарги; пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг захисників; вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційних скарг захисника, провівши судові дебати та вислухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів уважає, що апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_10 задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Згідност. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, за обставин, встановлених судом, є правильним, ґрунтується на зібраних та належним чином перевірених у суді доказах.
Так, на підтвердження встановлених фактичних обставин справи суд першої інстанції обґрунтовано послався на показання свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 щодо обставин події, які узгоджуються між собою та об'єктивно підтверджуються даними протоколу огляду місця події від 06.02.2018, згідно якого у ОСОБА_10 виявлений поліетиленовий пакет, в якому знаходилися обладнані пазовими замками 70 пакетиків з порошкоподібною речовиною білого кольору; поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною сірого кольору; записом процесу огляду місця події, з якого убачається, як обвинувачений добровільно надає пояснення та коментарі щодо вилучених у нього речовин; даними висновку судового експерта КНДЕКЦ МВС України ОСОБА_15 від 14.02.2018 № 11-2/858 про те, що надані на дослідження порошкоподібні речовини з грудками, що містились у сімдесяти пакетах з полімерного матеріалу чорного кольору з пазовими застібками, містять у своєму складі психотропну речовину, обіг якої заборонено «PVP», маса якої становить 18,033 г; даними висновку судового експерта КНДЕКЦ МВС України ОСОБА_16 від 06.02.2018 № 11-2/848 про те, що у наданій на дослідження кристалоподібній речовині бежевого кольору, масою 34,36 г, виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - «PVP» (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), маса якої у речовині становить 20, 27 г.; даними постанови слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_17 від 07.02.2018 та 20.02.2018 про те, що психотропні речовини визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та відповідно до квитанції № 08282 передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві.
Проаналізувавши наведенні докази, колегія суддів уважає доводи захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про недоведеність винності ОСОБА_10 у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 307 КК України такими, що не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, оскільки суд першої інстанції всебічно, повно й неупереджено дослідив всі докази кримінального провадження в їх сукупності, визнав їх належними та допустимими та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, належним чином вмотивувавши свої рішення.
Доводи захисників про перекваліфікацію дій ОСОБА_10 з ч. 3 ст. 307 КК України на ч. 1 ст. 309 КК України є безпідставними, оскількисудом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_10 мав на меті саме збут психотропної речовини, що підтверджується кількістю вилученої речовини, розфасованої у 70 пакетів певною вагою, яка є надмірним розміром для вживання однією особою, враховано, що засуджений не перебував на обліку у лікаря-нарколога та не був особою, яка постійно вживає наркотичні або психотропні речовини.
Відповідно до Таблиці 2 невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу (в ред. Наказу Міністерства охорони здоров'я № 634 від 29.07.2010), особливо великим розміром психотропної речовини PVP є її кількість, що дорівнює або перевищує 1,5 г.
При цьому суд першої інстанції врахував, що згідно з вищенаведеним нормативним актом розміри психотропних речовин визначені на підставі існуючої практики боротьби з незаконним обігом психотропних речовин та з урахуванням існуючої міжнародної практики, що базується на визначеній добовій дозі (далі - ВДД) за даними Міжнародного комітету з контролю за наркотиками ООН, особливо великі розміри перевищують 1000 ВДД.
Маса виявленої у ОСОБА_10 психотропної речовини у понад 25 разів перевищує найнижчу межу, від якої відміряється особливо великий розмір, тобто більше ніж у 25 000 разів перевищує розмір визначеної добової дози.
Згідно з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 N 4 «Про судову практику в справах про злочини у сфері обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» про умисел на збут, зокрема, психотропних речовин, може свідчити з-поміж іншого великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб'єкта злочину; тощо.
Тобто, обсяг придбаної ОСОБА_10 психотропної речовини та розфасування її у 70 окремих поліетиленових пакетиків - свідчить про наявність у обвинуваченого мети збуту психотропних речовин.
У даному конкретному випадку обставини, за яких ОСОБА_10 придбав психотропну речовину, виключають те, що від його волі не залежало, яка маса психотропної речовини опиниться у його володінні, зокрема будь-яку «випадковість», оскільки ОСОБА_10 діяв за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження, замовив психотропну речовину, перерахував кошти і прибув для її отримання на місце, вказане йому особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження.
Виходячи із фактичних обставин справи, сукупності доказів, досліджених судом, твердження ОСОБА_10 та його захисників про відсутність умислу на збут, колегія суддів розцінює як намагання уникнути відповідальності за придбання і зберігання психотропної речовини з метою збуту з огляду на санкцію ч. 3 ст. 307 КК України.
Також є безпідставними доводи захисників щодо недопустимості як доказу протоколу огляду місця події з додатком до нього, а також похідних від нього доказів: 70 поліетиленових пакетиків чорного кольорів; пакет з особливо небезпечною речовиною PVP; висновок експерта № 11-2/848 від 06.02.2018; висновок експерта № 11-2/858 від 14.02.2018, оскільки огляд місця події проведено до внесення відомостей до ЄРДР.
Так, ч. 3 ст. 214 КПК України передбачено, що огляд місця події може проводитися до внесення відомостей до ЄРДР і вимагає негайного внесення відомостей до ЄРДР після його завершення.
Огляд місця події - це слідча дія, яка має на меті безпосереднє сприйняття, дослідження обстановки на місці події, виявлення, фіксацію речових доказів, з'ясування характеру події та інших обставин, що підлягають доказуванню. Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі.
Отже, огляд місця події є єдиною слідчою дією, що в невідкладних випадках може проводитися до початку внесення даних про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
На переконання колегії суддів огляд місця події - про що складено протокол і зафіксовано за допомогою технічних засобів - проведено у межах положень КПК України і порушень, на які посилаються захисники як на підстави визнання протоколу огляду місця події недопустимим доказом, колегією суддів не встановлено.
Також не знайшли свого підтвердження доводи захисників про те, що на час огляду місця події ОСОБА_10 був уже затриманий і його було допитано з порушенням його конституційних прав, оскільки згідно матеріалів кримінального провадження спочатку проведено слідчу дію - огляд місця події, а потім затримано ОСОБА_10 у порядку ст. 208 КПК України.
Водночас слід зазначити, що при огляді місця події ОСОБА_10 добровільно видав психотропну речовину, надав пояснення та коментарі щодо вилучених у нього речовин, що зафіксовано за допомогою технічних засобів.
Суд першої інстанції, дотримуючись положень ст. 65 КК України, призначив ОСОБА_10 мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 3 ст. 307 КК України, яке, на думку колегії суддів, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Отже, при перегляді апеляційним судом вироку суду першої інстанції істотних порушень КПК України, що унеможливлювали би прийняття законного та обґрунтованого рішення, не встановлено; інші порушення, на які посилаються у своїх апеляційних скаргах захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , не впливають на доведеність винності ОСОБА_10 , кваліфікацію його дій та призначення йому покарання.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що вирок суду щодо ОСОБА_10 є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування, передбачених ст. 409 КПК України, колегією суддів не встановлено, а тому апеляційні скарги захисників задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418 КПК України колегія суддів,-
Апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_10 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 05 лютого 2021 року щодо ОСОБА_10 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, - без зміни.
Касаційна скарга на дану ухвалу суду може бути подана до Верховного суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той же строк з дня вручення копії судового рішення.
Судді: _______________ ______________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-кп/824/2115/2021 Категорія: ч. 3 ст. 307 КК України
Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_18
Доповідач: ОСОБА_1