Київський апеляційний суд
24 лютого 2021 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Тютюн Т.М. за участю захисника Железняк Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Железняк Н.М. на постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 15 січня 2021 року в справі про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Каприччо" (ЄДРПОУ 42057782), що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
Постановою судді Подільського районного суду м. Києва від 15.01.2021 провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.1631 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Як встановив суд, з посиланням на протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 порушила порядок ведення податкового обліку, а саме, вимоги п.п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період, що перевірявся, з липня 2018 року по лютий 2020 року на загальну суму 369 761 гривня, та встановлено факт відсутності реєстрації податкових накладних на суму обсягу постачання без ПДВ 1 848 800 гривень, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.1631 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Железняк Н.М. просить постанову судді місцевого суду скасувати і закрити провадження в справі щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, зазначає, що всупереч вимогам ст.268 КУпАП суддя розглянув справу під час відсутності ОСОБА_1 , яка не була належним чином сповіщена про місце і час судового засідання, чим позбавив її можливості висловити свою позицію. З огляду на положення ч.2 ст.251 КУпАП, згідно з якою обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, захисник стверджує, що протокол не доводить винуватість ОСОБА_1 , оскільки з його змісту неможливо встановити, яким чином остання порушила порядок ведення податкового обліку. Що ж стосується дій контролюючого органу, пов'язаних з донарахуванням податку на додану вартість, то вони є самостійним предметом оскарження, і ТОВ "Каприччо" подало адміністративний позов про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих ГУ ДПС у м. Києві на підставі акта позапланової перевірки № 45/26-15-07-01-01/42057782 від 30.09.2020. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження в адміністративній справі. На даний час рішення у справі не прийнято і у відповідності з вимогами п.56.15, 56.17 ст.56 Податкового кодексу України грошове зобов'язання є неузгодженим, а відтак, акт перевірки не породжує правових наслідків для платника податків і не може бути належним доказом винуватості особи.
До апеляційного суду ОСОБА_1 , яка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з'явилася і не повідомила про поважні причини неявки. А тому згідно з ч.6 ст.294 КУпАП її неявка не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши пояснення захисника Железняк Н.М., яка підтримала апеляційну скаргу і просила їх задовольнити, вивчивши матеріали справи, дослідивши нові докази та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що її належить задовольнити, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 252, 280 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно і об'єктивно в їх сукупності.
При цьому суд при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і винести постанову, зміст якої має відповідати вимогам ст.283 КУпАП.
Цих вимог закону суддею місцевого суду під час розгляду справи та при винесенні постанови дотримано не було.
Обґрунтовуючи свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, суд у постанові послався на протокол про адміністративне правопорушення та акт перевірки.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Каприччо" (код 42057782) за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, встановлено ведення ліквідатором ОСОБА_1 податкового обліку з порушенням встановленого порядку, зокрема, вимог п.п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період, що перевірявся, з липня 2018 року по лютий 2020 року на загальну суму 369 761 гривня, та встановлено факт відсутності реєстрації податкових накладних на суму обсягу постачання без ПДВ 1 848 800 гривень згідно з актом № 45/26-15-07-01-01/42057782 від 30.09.2020, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.1631 КУпАП.
Акт про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Каприччо" № 45/26-15-07-01-01/42057782 від 30.09.2020, який слугував підставою для складання протоколу, містить аналогічні відомості.
Згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно з п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У відповідності з п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Долученими до апеляційної скарги документами доведено, що ТОВ "Каприччо" подавало заперечення на акт перевірки до Головного управління ДПС у м. Києві, з якими контролюючий орган не погодився.
В подальшому ТОВ "Каприччо" звернулося з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акта перевірки, тобто скористалося правом на оскарження в судовому порядку рішення контролюючого органу. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
Отже, на даний час грошове зобов'язання за рішенням контролюючого органу залишається неузгодженим.
Враховуючи викладені обставини, підстави вважати безспірно доведеним факт допущених порушень з боку ОСОБА_1 відсутні. Твердження податкового органу відображає лише позицію однієї із сторін спору, а тому робити висновок про наявність у діях посадової особи платника податків вини у порушенні встановленого порядку ведення податкового обліку за відсутності будь-яких інших доказів немає підстав.
Таким чином жодні дані, які б на час винесення постанови та апеляційного розгляду свідчили про порушення ОСОБА_1 вимог податкового обліку і доводили її винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1631 КУпАП, у справі відсутні.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суддя допустив неповноту з'ясування обставин правопорушення, адже не встановив подію і склад адміністративного правопорушення, його суть та обставини вчинення, не дав належну оцінку наявним у справі доказам, а також всупереч вимогам ст.268 КУпАП розглянув справу під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка не була сповіщена про місце і час судового засідання, чим позбавив ОСОБА_1 можливості реалізувати свої права.
Оскільки при постановленні рішення суддею місцевого суду було неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова - скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу захисника Железняк Наталії Михайлівни задовольнити.
Постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 15 січня 2021 року, якою провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.1631 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду Т.М. Тютюн