Справа № 420/15391/21
31 серпня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Самойлюк Г.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Одеської міської ради, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Одеський міський центр зайнятості про визнання дійсним договору, визнання особою, яка надає послуги постійного нагляду, визнання незаконними дій та бездіяльності, визнання незаконним та скасування рішення, визнання повідомлення нікчемним документом, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди, притягнення до адміністративної відповідальності, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Одеської міської ради, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Одеський міський центр зайнятості, в якій позивачі просять:
поновити пропущений строк розгляду позовних вимог до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, щодо яких сплинув процесуальний строк на підставах, викладених у заяві про поновлення пропущеного процесуального строку від 26.08.2021р., яка подається разом з позовною заявою;
звільнити ОСОБА_1 (Позивач 1) та ОСОБА_2 (Позивач 2) від сплати судового збору на підставі п.13 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір»;
прийняти дану позовну заяву до розгляду та призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін у порядку спрощеного судового провадження;
звільнити Позивача 1 та Позивача 2 від зобов'язання відправки чи надання копій доказів, доданих до позовної заяви, іншим учасникам справи, згідно ст.79 КАС України, тому що обсяг цих доказів є надмірним;
витребувати докази від Одеської міської ради (Позивач 1) та від Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (Позивач 2) на підставах та за переліком, викладених у Клопотанні про витребування доказів від 25.08.2021р., яке подається разом з позовною заявою;
визнати дійсними Договір про надання соціальних та додаткових послуг від 01.01.2018р. Додатком до нього, укладений між ОСОБА_1 (Позивач 1) та ОСОБА_2 (Позивач 2) безстроково, Додаткову угоду від 01.01.2021р. до Договору про надання соціальних та додаткових послуг від 01.01.2018р., Акти прийому-передачі наданих послуг №№1-3 від 31.12.2018р., 31.12.2019р., 31.12.2020р. (за відповідністю) до Договору про надання соціальних та додаткових послуг від 01.01.2018р.;
визнати ОСОБА_2 (Позивач 2) особою, яка надає соціальні послуги та послуги постійного догляду ОСОБА_1 (Позивач 1) на законних підставах, починаючи з 01.01.2018р., згідно Договору про надання соціальних та додаткових послуг від 01.01.2018р.;
визнати незаконними дії та бездіяльність посадових осіб Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (Відповідач 2) та Управління соціального захисту населення Малиновського р-ну м.Одеси, як його структурного підрозділу, стосовно відмови прийняти та розглянути заяву ОСОБА_1 (Позивач 1) щодо надання їй безоплатних або з диференційованою оплатою державних соціальних послуг за її зверненням у 2017р.;
визнати незаконними дії та бездіяльність посадових осіб Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (Відповідач 2) та Управління соціальною захисту населення Малиновського р-ну м.Одеси, як його структурного підрозділу, стосовно ненадання копії рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 (Позивач 1) безоплатних або з диференційованою оплатою державних соціальних послуг із зазначенням підстав такого рішення у 2017р.;
визнати незаконними дії та бездіяльність посадових осіб Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (Відповідач 2) та Управління соціального захисту населення Малиновського р-ну м.Одеси, як його структурного підрозділу. стосовно самовільного та хибного визначення системи оподаткування господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 , як спрощеної системи оподаткування із реєстрацією його платником єдиного податку другої групи, відмови виправити власні помилки, ще вплинуло на невірне визначення щомісячного сукупного доходу у 2017р.4
визнати незаконними дії та бездіяльність посадових осіб Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради та Управління соціального захисту населення Малиновського р-ну м.Одеси, як його структурного підрозділу, стосовно приховування та ненадання ними інформації у 2017-2019рр. щодо наявності ОСОБА_1 (Позивач 1) законного права отримувати державні соціальні послуги з диференційованою оплатою;
визнати незаконними дії посадових осіб Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (Відповідач 2) та Управління соціального захисту населення Малиновського р-ну м.Одеси, як його структурного підрозділу, стосовно прийняття на себе повноважень контролюючих органів щодо надання дозволу, заборони або відмови у призначенні будь-яких виплат на підставі визначення подій, які ще не відбулися, при розгляді звернення Позивача 2 від 29.03.2019р., зареєстрованого за №1065;
визнати незаконними дії та бездіяльність посадових осіб Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (Відповідач 2) та Управління соціального захисту населення Малиновського р-ну м.Одеси, як його структурного підрозділу, стосовно прийняття рішення про відмову визнати ОСОБА_2 (Позивач 2) особою, яка надає соціальні послуги та послуги постійного догляду ОСОБА_1 (Позивач 1) з відмовою у призначенні виплати державної грошової компенсації за такі послуги, за його зверненням від 29.03.2019р., зареєстрованого за №1065;
визнати незаконним та скасувати Рішення про відмову в призначенні соціальної допомоги від 19.04.2019р., прийнятого Управлінням соціального захисту населення Малиновського р-ну Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (Відповідач 2) за зверненням Позивача 2 від 29.03.2019р., зареєстрованого за №1065;
зобов'язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради (Відповідач 2) прийняти нове рішення за зверненням ОСОБА_2 (Позивач 2) від 29.03.2019р., зареєстрованого за №1065, нарахувати та виплатити йому заборговану суму грошової компенсації за надання соціальних послуг та послуг постійного догляду ОСОБА_1 (Позивач 1) за період з березня 2019р. по червень 2021р., згідно чинного законодавства України;
визнати незаконними дії посадових осіб Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (Відповідач 2) та Управління соціального захисту населення Малиновського р-ну м.Одеси, як його структурного підрозділу, стосовно вимог щодо надання дозволу на відвідування квартири ОСОБА_1 (Позивач 1) за власними забаганками у будь-який день та час, коли заманеться, після реєстрації Управлінням соціального захисту населення Малиновського р-ну Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (Відповідач 2) звернення Позивача 2 від 29.07.2021р., зареєстрованого за № 1791;
визнати незаконними дії та бездіяльність посадових осіб Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (Відповідач 2) та Управління соціального захисту населення Малиновського р-ну м. Одеси, як його структурного підрозділу, стосовно прийняття рішення про відмову визнати ОСОБА_2 (Позивач 2) особою, яка надає соціальні послуги та послуги постійного догляду ОСОБА_1 (Позивач 1) з відмовою у призначенні виплати державної грошової компенсації за такі послуги, за його зверненням від 29.07.2021р., зареєстрованого за № 1791;
визнати Повідомлення на ім'я ОСОБА_2 (Позивач 2) «Про призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» за №5107 від 19.08.2021р. за підписом начальника УПСЗН Буяджи А.Г. нікчемним документом;
визнати незаконним та скасувати Рішення про відмову в призначенні соціальної допомоги, прийнятого Управлінням соціального захисту населення Малиновського р-ну Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (Відповідач 2), копія якого не була надана Позивачу 2, тому дата його прийняття невідома, за зверненням Позивача 2 від 29.07.2021р., зареєстрованого за № 1791;
зобов'язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради (Відповідач 2) прийняти нове рішення за зверненням ОСОБА_2 (Позивач 2) від від 29.07.2021р., зареєстрованого за № 1791, нараховувати та виплачувати йому грошову компенсацію за надання соціальних послуг та послуг постійного догляду ОСОБА_1 (Позивач 1, починаючи з липня 2021р., згідно чинного законодавства України;
зобов'язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради (Відповідач 2) нарахувати та сплатити єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування для зарахування періоду надання соціальних послуг та здійснення постійного догляду ОСОБА_1 (Позивач 1) з отриманням державної грошової компенсації за такі послуги до страхового стажу ОСОБА_2 (Позивач 2) для призначення йому пенсії, починаючи з березня 2019 року, згідно чинного законодавства України;
обов'язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради (Відповідач 2) надати ОСОБА_2 (Позивач 2) письмову довідку про те. що він має статус особи, яка надає соціальні послуги та послуги постійного догляду ОСОБА_1 (Позивач 1), починаючи з 01.01.2018 року;
визнати незаконними дії та бездіяльність керівництва та інших посадових осіб Одеської міської ради (Відповідач 1), Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (Відповідач 2) та Управління соціального захисту населення Малиновського р-ну м.Одеси, як його структурного підрозділу, такими що мають ознаки систематичного знущання, приниження честі та гідності ОСОБА_1 (Позивач 1). ОСОБА_2 (Позивач 2) та ОСОБА_3 (Дитина), доведення їх до зубожіння та здійснення інших дій, цілеспрямованих на фізичне знищення ОСОБА_1 (Позивач 1) шляхом доведення її до скорішого настання природної смерті;
стягнути солідарно з Одеської міської ради (Відповідач 1) Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (Відповідач 2) за рахунок державного або міського бюджету завдану матеріальну шкоду на користь ОСОБА_1 (Позивач 1) у розмірі 9980,00 грн.;
стягнути солідарно з Одеської міської ради (Відповідач 1) та Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (Відповідач 2) за рахунок державного або міського бюджету завдану моральну шкоду на користь ОСОБА_1 (Позивач 1) у розмірі 47880,00 грн.;
стягнути солідарно з Одеської міської ради (Відповідач 1) та Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (Відповідач 2) за рахунок державного або міського бюджету завдану моральну шкоду на користь ОСОБА_2 (Позивач 2) у розмірі 31920,00 грн.;
зобов'язати Одеського міського голову ОСОБА_4 , як голову виконавчого комітету Одеської міської ради, створити комісію для проведення службового розслідування з метою оцінки фактів, викладених у даній позовній заяві, виявлення кола посадових осіб, причетних до вказаних порушень норм законодавства України, притягнення цих посадових осіб до дисциплінарної відповідальності, визначення відповідності директора Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради ОСОБА_5 , директора Департаменту з питань звернень громадян Одеської міської ради ОСОБА_6 , начальника Управління соціального захисту населення в Малиновському районі м. Одеси ОСОБА_7 , інших посадових осіб вищезазначених департаментів та управління їх займаним посадам;
притягнути за рішенням суду до адміністративної відповідальності директора Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради ОСОБА_5 , директора Департаменту з питань звернень громадян Одеської міської ряди ОСОБА_6 , начальника Управління соціального захисту населення в Малиновському районі м. Одеси ОСОБА_7 , інших посадових осіб Одеської міської ради, підпорядкованих їй департаментів та управлінь, які мають бути встановлені за результатами службового розслідування, за вчинення незаконних дій та бездіяльності, порушення норм Закону України «Про соціальний захист», Закону України «Про звернення громадян», інших нормативно-правових актів, викладених у даній позовній заяві;
зобов'язати Одеський міський центр зайнятості (третя особа) надати пояснення стосовно відмови у скасуванні рішення про призначення Позивачу 2 державної допомоги на випадок безробіття (виплат по безробіттю) за його письмовою заявою від 15.05.2019р.;
судові витрати покласти на Відповідачів.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно з ч. 1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Змістом статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950 передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" (рішення у справі "Занд проти Австрії"). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися "судом, встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що у порядку адміністративного судочинства захисту підлягають права та охоронювані законом інтереси осіб у сфері публічно-правових відносин, які є складовою частиною правових відносин, що виникають у суспільстві.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 (справа №823/359/18).
Згідно з ч. 1 ст.172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні вимоги.
Проте, з аналіз змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що підстави даного позову є різними. Предметом даної позовної заяви є об'єднані вимоги, які мають самостійні обсяги доказування та підтверджуються різними доказами. При цьому, для з'ясування правомірності вимог до кожного з відповідачів, є необхідним з'ясування значного обсягу обставин.
Позивач, серед іншого заявляє вимоги про визнання дійсними договору, додаткової угоди, актів прийому-передачі, визнання документа нікчемним, визнання особи такою, що надає соціальні послуги.
Згідно ч.1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
З урахуванням суті спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що спір в частині вимог щодо визнання дійсними договору, визнання документа нікчемним не є публічно-правовим і не належить до юрисдикції адміністративних судів, а стосується цивільно-правових відносин і має вирішуватись судом за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.6 ст. 21 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ч. 4 ст. 172 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Згідно п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Враховуючи наведене, приймаючи до уваги порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, суддя дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 55, 169, 248, 256 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Одеської міської ради, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Одеський міський центр зайнятості про визнання дійсним договору, визнання особою, яка надає послуги постійного нагляду, визнання незаконними дій та бездіяльності, визнання незаконним та скасування рішення, визнання повідомлення нікчемним документом, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди, притягнення до адміністративної відповідальності, - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 цього Кодексу з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення" цього ж Кодексу.
Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Г.П. Самойлюк