Справа № 420/15285/21
30 серпня 2021 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Самойлюк Г.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління державної Казначейської служби України у Білгород-Дністровському районі Одеської області, Державної казначейської служби України, Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання протиправними дій щодо невиконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020 р. по справі № 420/4997/19, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управліннгя державної Казначейської служби України у Білгород-Дністровському районі Одеської області, Державної казначейської служби України, Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, в якому позивач просить:
визнати протиправними дії Державної казначейської служби України, Управління державної Казначейської служби України у Білгород-Дністровському районі Одеської області, Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області щодо невиконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020 року у справі № 420/4997/19 про стягнення з Мологівської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 278278,56 грн.;
зобов'язати Державну казначейську службу України, Управління державної Казначейської служби України у Білгород-Дністровському районі Одеської області, Мологівську сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області виконати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020 року у справі №420/4997/19 та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 278278,56 грн.;
зобов'язати Державну казначейську службу України, Управління державної Казначейської служби України у Білгород-Дністровському районі Одеської області, Мологівську сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області виплатити компенсацію за несвоєчасне перерахування коштів у розмірі трьох відсотків річних у сумі 6 424,34 грн. та інфляційні втрати за весь час прострочення виплати середнього заробітку у розмірі 20647,24 грн.;
встановити судовий контроль по виконанню рішення суду у справі № 420/4997/19, шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень - Управління державної Казначейської служби України у Білгород-Дністровському районі Одеської області подати звіт по виконанню постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020 року у справі № 420/4997/19, протягом 10 днів з моменту набрання цим рішенням законної сили.
Відповідно до положень ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вивчивши матеріали позову, суддя дійшов висновку, що дана справа не підлягає розгляду в порядку позовного провадження, з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, предметом спору у цій справі є незгода позивача з затримкою у виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.02.2021 р. по адміністративній справі №420/7407/20.
В свою чергу, суд звертає увагу позивача на положення ст. 383 КАС України, зокрема ч. 1 ст. 383 КАС України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Аналіз відповідних норм процесуального закону свідчить, що є такі види судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України (ст.ст. 382, 383 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання нового позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється у порядку, передбаченому в КАС, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
На цій підставі Верховний Суд дійшов висновку, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Вказана позиція узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2021 року по справі № 420/5234/19, від 17 квітня 2018 р. у справі № 819/1430/17, від 12 листопада 2018 р. у справі № 806/3099/17 та від 21 листопада 2019 р. у справі № 802/1933/18-а.
Частиною 5 ст. 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, заявлені у даній справі позовні вимоги щодо затримки у виконанні рішення П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020 року у адміністративній справі № 420/4997/19 не можуть бути предметом розгляду в порядку позовного провадження.
Відповідно до п.23 ст.1 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Таким чином, похідні вимоги позивача також є такими, що не можуть бути предметом розгляду в порядку позовного провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З урахуванням наведених обставин, позовна заява ОСОБА_1 не може розглядатися в порядку позовного провадження, а відтак суд дійшов висновку про необхідність відмовити позивачу у відкритті адміністративного провадження.
Частиною 6 ст. 171 КАС України встановлено, що в разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Суддя роз'яснює позивачу, що з даними вимогами він може звернутись в порядку, встановленому ст. 383 КАС України в межах справи № 420/4997/19.
Керуючись ст.ст. 2, 19, п.1 ч.1 ст.170, ст.ст. 243, 248, 256, КАС України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної Казначейської служби України у Білгород-Дністровському районі Одеської області, Державної казначейської служби України, Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання протиправними дій щодо невиконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020 р. по справі № 420/4997/19, зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 256 КАС України.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст. 293, 295 КАС України.
Суддя Г.П. Самойлюк