31 серпня 2021 року Справа 215/4778/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Криворізької міської ради (пл. Молодіжна, 1, м.Кривий Ріг, 50083, код ЄДРПОУ 04052169) про визнання протиправною бездіяльності, -
27.08.2021 р., а виконання вимог ухвали Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 28.07.2021 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Криворізької міської ради в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Криворізької міської ради за результатом розгляду заяви від 13.05.21 р вх. С-636-П у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, яка виявилася у не забезпеченні для мене рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму до правового порядку ст. 46,92 Конституції України, ст. 1 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”;
- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Криворізької міської ради за результатом розгляду заяви від 13.05.21 р вх. С-636 П у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, яка виявилася у відмові вирішувати питання місцевого значення в межах ст. 21,22,140 Конституції України, ст. 1 Закону України “Про державні соціальні стандарте та державні соціальні гарантії” та зобов'язати прийняти рішення в розумінні ст. 140,144 Конституції України, правового порядку п 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників;
- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Криворізької міської ради за результатом розгляду заяви від 13.05.21 р. вх. С-636-П у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, яка виявилася у відмові оформити трудові відносин відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 29 липня 1993 р. № 58 Про затвердженню Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, п 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, встановити особу з наявністю у неї такої компетенції (повноважень) оформити трудову книжку, як позаштатному працівнику та встановити наявність у нього такої компетенції (повноважень).
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали справи №215/4778/21 передані судді Віхровій В.С. 30.08.2021 р.
Згідно зі ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши їх зміст, суд виходить з наступного.
Пунктом 5 ч.1 вищевказаної статті також передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно ч.1 ст.160 КАС України, вказано, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
В позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору та відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (ч.9 ст.160 КАС України).
Статтею 167 КАС України, визначено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Так, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
З аналізу статті 5 КАС України вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому звернення до суду із позовом щодо захисту порушеного права має індивідуальний характер.
Судом встановлено, що зміст позовної заяви не містить чітких вимог та їх обґрунтування з посиланнями на відповідні докази, не зазначені докази, якими позов обґрунтовано, зміст позовної заяви не містить послідовний розбірливий виклад обставин, що зумовили звернення до суду та на підставі яких позивач звертає до захисту своєї порушені права та законні інтереси.
З огляду на що визначення предмету дослідження у даній справі є ускладненим та потребує уточнень з боку позивача для належного розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 КАС України, позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Відповідно до ч. 2 ст. 43 КАС України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Судом встановлено, що позивачем не надано до позовної заяви належним чином завірену копію паспорту громадянина України або іншого посвідчення особи позивача, що суперечить приписам п.1 ч.1 ст. 171 КАС України, оскільки матеріали справи не містять підтверджень адміністративної процесуальної дієздатності особи, яким подано (підписано) позов.
Крім того, суд додатково зазначає, що стаття 161 КАС України, містить вимоги щодо документів, що додаються до позовної заяви.
Так, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У відповідності до положень ст.94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до п.5.27 «Національного стандарту України. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 року, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 (підпису).
Судом встановлено, що в якості додатків до позову позивачем наведено лише копію позову для відповідача, інші письмові докази, в тому числі на які робить посилання позивач у тексті позову та заявах, не вказані, копії означених додатків для відповідача до матеріалів справи не долучені.
На зворотному боці усіх інших документів справи викладені інші за змістом документи, в тому числі які даної справи не стосуються.
Суд наголошує на тому, що нормами КАС України, встановлені вимоги щодо заяв і клопотань, які надсилаються суду, порядок їх розгляду та особливості (ст.ст. 166-169 загальні вимоги), які в свою чергу залежать від обумовленого заявою/клопотанням питання та стадії судового розгляду справи та/або матеріалів справи, на якій здійснюється її розгляд.
Відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Таким чином, повноваження кожного органу законодавчої, виконавчої та судової влади не є безмежними, а визначаються Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Перевіривши матеріали справи, яка надійшла, судом встановлені недоліки позовної заяви, які унеможливлюють відкриття провадження у справі, та недоліки поданих разом із позовом додатків у вигляді окремих процесуальних документів (заяв) та доказів в обґрунтування позову.
За наведених обставин у сукупності, суд дійшов висновку, що подані відомості недостатні для відкриття провадження у справі, а відтак позовна заява має бути залишена без руху для усунення зазначених судом недоліків з урахуванням висновків суду.
Одночасно суд роз'яснює, що виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху не має породжувати нових підстав для залишення позовної заяви без руху.
З огляду на що, судом наводиться спосіб виконання даної ухвали з урахуванням виявлених недоліків поданих разом з позовом заяв і клопотань, які не були розглянуті судом, оскільки провадження у даній справі не є відкритим, а також роз'яснені/зазначені норми закону, якими встановлені умови для подання відповідних документів до суду, для нівелювання виникнення спірних питань за наслідками усунення недоліків згідно цієї ухвали.
Таке рішення, на переконання суду, матиме наслідком дотримання основних принципів здійснення судочинства.
Керуючись ст.ст.5, 72-79, 121-123, 132, 133, 160, 161, 167, 169, 171, 248, 256 КАС України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Криворізької міської ради про визнання протиправною бездіяльності, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду:
- позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, а саме виклавши зміст позовних вимог і виклад обставин, якими обґрунтовує свої вимоги, зазначивши докази, що підтверджують вказані обставини та перелік документів, інших доказів, що додаються до заяви, в тому числі процесуальних заяв/клопотань (у разі їх наявності) з дотриманням порядку їх подання та оформлення; зазначивши докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначивши відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору та відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- додання та/або зазначення доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги у відповідній кількості та оформлені, засвідчені належним чином;
- документу (належно засвідченої копії), що посвідчує особу позивача та підтверджує його адміністративну процесуальну дієздатність позивача.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя В.С. Віхрова