30 серпня 2021 року Справа № 215/2571/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіна О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною, -
08.06.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 29.07.2020 р. вх. № 445, яка виявилася у порушенні встановленого порядку ст. ст. 3, 22, 144 Конституції України, п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників та зобов'язати прийняти законне рішення;
- визнати протиправною діяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 29.07.2020 р. вх. № 445, яка виявилася у порушенні встановленого порядку ст. ст. 19. 22, 48 Конституції України та встановити наявність у нього компетенції (повноважень) видати трудову книжку, як позаштатному працівнику з 01.12.2014 р.;
- визнати протиправною діяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 29.07.2020 р. вх. № 445, яка виявилася у відмові вказати відрахований консолідований страховий внесок, збір до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі за 2014-2020 р. помісячно та встановити наявність у нього компетенції (повноважень) надати таку довідку».
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.05.20201 року адміністративну справу № 215/2571/21 передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2021 року адміністративна справа №215/2571/21 передана для розгляду судді Серьогіній О.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 було залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали суду для усунення недоліків, а саме: надати до канцелярії суду оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн.
Копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 року на адресу ОСОБА_1 було направлено засобами поштового зв'язку за адресою зазначеною позивачем у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 та отримано ним 23.07.2021 року, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу суду.
03.08.2021 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про поновлення провадження у справі після усунення недоліків.
Згідно з довідкою начальника відділу управління персоналом Шевченко А.В. від 16.07.2021 року за №137 суддя Серьогіна О.В. 30.07.2021 року; з 02.08.2021 року по 06.08.2021 року; з 09.08.2021 року по 13.08.2021 року; з 16.08.2021 року по 20.08.2021 року та з 25.08.2021 року по 28.08.2021 року перебувала у щорічній відпустці.
Дослідивши надані документи суддя доходить висновку про те, що недоліки зазначені в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 року не усунуті, а саме всупереч вимогам зазначеної ухвали, позивачем не надано оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн.
Відповідно до частини 5 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі необхідності до позовної заяви додаються, зокрема, клопотання про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.
В заяві про поновлення провадження у справі після усунення недоліків, яка надійшла до суду 03.08.2021 року позивач просить звільнити його від сплати судового збору у зв'язку з доходами 2026,49 грн., який менше рівня прожиткового мінімуму 2270,00 грн. і з захистом соціальних прав на державні соціальні стандарти та соціальні гарантії ст. 46, 48 Конституції України.
Вирішуючи клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суддя виходить з наступного.
Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною другою статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Слід зауважити, що Законом України “Про судовий збір” визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж статті 8 Закону України “Про судовий збір” чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію “суд, враховуючи майновий стан сторони, може…”, тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Отже, частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України “Про судовий збір” конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
З урахуванням наведених норм права підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору на підставі ч.1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, є врахування судом майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 133 КАС України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір" повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
На підтвердження свого матеріального стану, позивачем долучено до вказаної заяви відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.
Так, згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2020 року по 4 квартал 2020 року отримав дохід в зазальному розмірі 24324,00 грн.
Таким чином, суддею встановлено, що дохід позивача за попередній календарний рік, що передує року звернення до суду з позовом, становить 24324,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Абзацом 4 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" № 1082-IX від 15.12.2020 року, визначено, що у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2021 року становить 2 270,00 грн.
Розміри ставок судового збору визначені у ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який сплачується фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908,00 грн.
Отже, позивач мав сплатити судовий збір за похідні вимоги немайнового характеру у розмірі 908,00 грн.
Враховуючи викладене, дохід позивача за попередній календарний рік, який встановлено із матеріалів позовної заяви, у сумі 24324,00 не підтверджує скрутного майнового стану позивача, оскільки розмір судового збору не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік (24324,00 х 5% = 1216,20 грн.).
Отже, ненадання позивачем достатніх доказів на підтвердження свого скрутного фінансового становища, зумовлює відсутність підстав для звільнення його від сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція була викладена в ухвалах Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду за результатами розгляду касаційних скарг (разом із клопотанням про звільнення від сплати судового збору) ОСОБА_1 у справі № 215/3786/19 від 17.10.2019 року, справі № 160/7077/19 від 16.10.2019 року, у справі № 215/3329/19 від 10.10.2019 року, у справі № 215/2132/19 від 23.09.2019 року, у справі № 215/2169/19 від 21.08.2019 року, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.11.2020 року у справі №9901/77/20.
З огляду на викладене, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Також суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі “Креуз проти Польщі” “право на суд” не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Таким чином, недоліки зазначені в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 року про залишення адміністративного позову без руху позивачем не усунуто.
Згідно з ч. 5 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Таким чином, враховуючи невиконання позивачем вимог ухвали суду та не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, адміністративний позов слід повернути позивачеві.
Керуючись ст.ст. 169, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
В задоволені клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у справі № 215/2571/21 - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Серьогіна