Справа № 2-2383/09
“30” червня 2009 року Дніпровський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Шевченко Н.М.
при секретарі Терегейло Ю.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_2, мотивуючи тим, що з 07 липня 1995 року перебуває з відповідачкою у зареєстрованому шлюбу, від шлюбу мають неповнолітніх дітей, а саме доньок ОСОБА_3 1997 року народження, та ОСОБА_4 1999 року народження, взаємовідносини з відповідачкою не склались, оскільки вони мають різні погляди на життя, на вирішення побутових питань, внаслідок чого півтора року сімейно-шлюбні відносини між ним та відповідачкою припинено, спільного господарства вони не ведуть, тому вважає, що примирення не можливе, в зв'язку з чим просить розірвати шлюб.
Позивач ОСОБА_1 та відповідчка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, про день та час судового розгляду справи були повідомлені належним чином, однак, підтримують позов в повному обсязі, про що надали суду заяви, де просять суд розглянути справу у їх відсутність.
Згідно ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 07 липня 1995 року, від шлюбу мають неповнолітніх дітей: доньок ОСОБА_3 1997 року народження, та ОСОБА_4 1999 року народження, сімейне життя позивача та відповідачки не склалось, у зв'язку з тим, що вони мають різні погляди на життя, не в змозі дійти до єдиної думки при вирішенні сімейних та побутових проблем, протягом тривалого часу не підтримують шлюбно-сімейні відносини, спільного господарства не ведуть.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, оскільки тривалий час сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть, поновлювати сімейно-шлюбні відносини наміру не мають, тому позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 58, 88, 208,209,212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції м. Києва 07.07.1995 року, (актовий запис № 877) - розірвати.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути в бюджет держави з ОСОБА_1 17 (сімнадцять) грн., а ОСОБА_2 - від сплати звільнити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 20-ти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.