Справа № 2а-1669/10/1770
"29" квітня 2010 р. 11год. 57хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є. за участю секретаря судового засідання Морозюк О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Бондарчук А.О.,
відповідача: представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Рокитнівський РВ УМВС України в Рівненській області
доГромадянин Білорусі ОСОБА_3
про видворення за межі України в примусовому порядку громадянина Білорусі ОСОБА_3,
Позивач звернувшись з позовом до суду просить видворити в примусовому порядку з території України громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1
В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в позовній заяві. Зокрема пояснив, що громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, прибув на територію України в 2003 році у приватних справах. З 18.08.2007 року по 15.09.2009 року відбував покарання у Полицькій виправній колонії № 76 за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України. Документів на право проживання в Україні та підстав для перебування на території України у вказаного іноземця нема, після звільнення з місць позбавлення волі він проживав в с. Рокитне за адресою вул. Кузнецова 44 нелегально. Тому 30.10.2009 року оформлено матеріали та затверджено висновок щодо видворення ОСОБА_3 за межі України із забороною в'їзду терміном на 6 місяців. Вказаному іноземцю оголошено під підпис рішення про його видворення, він забов'язався покинути територію України до 30.11.2009 року. Одночасно ОСОБА_3 попереджено, що у випадку невиїзду з України до 30.11.2009 року його буде видворено з України під конвоєм. Проте, мотивуючи це відсутністю коштів, необхідних для виїзду, у вказані терміни ОСОБА_3 територію України не покинув, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 04.02.1994 року №3929 ХП (далі Закон №3929 ХП). Окрім вказаних порушень ОСОБА_3 веде антисоціальний спосіб життя, після звільнення з місць позбавлення волі тричі притягувався до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство по ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (протоколи № 38862 від 19.09.2009 року, № 43746 від 26.10.2009 року та № 44911 від 05.11.2009 року). Документами, які засвідчують його особу є військовий квиток та довідка про звільнення (форма Б). Зазначене дає підстави вважати, що іноземець буде і надалі ухилятися від добровільного виїзду за межі України. Представник позивача просив позов задоволити в повному обсязі, видворити за межі України громадянина Білорусі ОСОБА_3 у примусовому порядку.
Відповідач направив до суду заяву, в якій зазначив, що з позовними вимогами погоджується, позов визнає повністю. Справу просить розглянути без його участі.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши заяву відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що в позов слід задоволити повністю.
Відповідно до ст.3 Закону №3929 ХП, іноземці та особи без громадянства можуть у встановленому порядку іммігрувати в Україну на постійне проживання або прибути для працевлаштування на визначений термін, а також тимчасово перебувати на її території.
Іноземці та особи без громадянства, які іммігрували на постійне проживання або прибули для тимчасового працевлаштування, отримують посвідки відповідно на постійне або тимчасове проживання.
Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на іншій законній підставі, вважаються такими, що тимчасово перебувають в Україні. Вони зобов'язані в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, зареєструвати свої паспортні документи, і виїхати з України після закінчення відповідного терміну перебування.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не зареєстрував свої паспортні документи та не отримував посвідки на тимчасове проживання в Україні.
Згідно п.11 Правил в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених Постановою КМ України №1074 від 29 грудня 1995 року, в'їзд в Україну та виїзд з України іноземців та осіб без громадянства може здійснюватися - за паспортним документом і за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в'їзду та виїзду не встановлено законодавством України.
Частинами 2,3 ст.32 Закону № 3929-XI передбачено, що іноземець та особа без громадянства можуть бути видворені за межі України за рішенням органів внутрішніх справ, якщо дії іноземця та особи без громадянства грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства, або суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку, або коли це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України. Іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення.
Згідно з ч.5 ст.32 Закону №3929-XI орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
30.10.2009 року щодо відповідача було прийнято рішення про видворення за межі України з забороною в'їзду в Україну на 6 місяців (а.с.11). Відповідно до вказаного рішення відповідач зобов'язувався покинути територію України не пізніше 30.17.2009 року. Відповідно до ст.30 Закону № 3929-XII, за порушення іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, або проживання за недійсними документами, недотримання встановленого порядку реєстрації або пересування і вибору місця проживання, працевлаштування, ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування, а також за недотримання Правил транзитного проїзду через територію України до них застосовуються заходи відповідно до законодавства України.
Згідно п. 5 ст. 32 цього Закону, орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Зважаючи на те, що у відповідача відсутні в Україні своє житло, засоби для існування, а також те, що він в Україні проживає нелегально, веде антисоціальний спосіб життя, є підстави вважати, що відповідач буде ухилятися від добровільного виїзду з України, а тому його слід примусово видворити з України.
Пункт 3 ч. 2 ст. 256 КАС України передбачає, що суд, за заявою осіб, які беруть участь у справі може звернути до негайного виконання постанову про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем с суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями п.3 ч.2 ст.256, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Видворити за межі України громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_3 у примусовому порядку.
Звернути постанову до негайного виконання.
Присудити до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача - Рокитнівського РВ УМВСУ в Рівненській області судовий збір в сумі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Махаринець Д. Є.
Постанова складена в повному обсязі 29.04.10р.