233/3468/19
2/221/1000/2021
27 серпня 2021 року м. Волноваха
Волноваський районний суд Донецької області
у складі головуючого: судді Мохова Є.І.,
за участю секретаря судового засідання: Лавріненко А.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Волноваха цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача ПАТ АК «Укргазбанк» звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 67526,94 грн. та витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до укладеного Договору № 2203-317/04/37 від 27.06.2012 року банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 72000 грн. 00 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,5 % на рік, з кінцевим терміном повернення до 26.06.2019 року. Також, відповідно до укладеного договору поруки №2203/37-А/1 від 27.06.2012 року, ОСОБА_2 зобов'язавсь в повному обсязі нести солідарну відповідальність перед банком за виконання у повному обсязі зобов'язань по кредитному договору. Однак, відповідачі порушили умови укладеного кредитного договору та договору поруки, в частині своєчасного повернення кредитних коштів у визначений строк, у зв'язку з чим, станом на 26.04.2019 року за договором виникла заборгованість на загальну суму 67529 грн. 94 коп., з яких: заборгованість за кредитом 59021 грн. 16 коп., заборгованість за нараховані та несплачені проценти за користування кредитом за період з 01.06.2014 року по 30.04.2015 року в розмірі 8508 грн. 78 коп., яку позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь та судовий збір у розмірі 1921 грн. 00 коп.
Справа переглядається після скасування судом заочного рішення за заявою представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Логінова Д.В.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав, на задоволенні позовних вимог наполягав.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі Волноваського районного суду Донецької області судової влади України.
Представник відповідача - адвокат Логінов Д.В. направив до суду заяву у якій просив суд застосувати до позовної заяви ПАТ АК «Укргазбанк» про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором в розмірі 67526,94 грн. та витрати по сплаті судового збору та відмовити з цих підстав у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив такі обставини та дійшов відповідних висновків про необхідність у задоволення позовних вимог вімовити з таких підстав.
Судом встановлено, що 27.06.2012 між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2203-317/04/37, за яким відповідач отримала кредит у розмірі 72000,00 грн. з кінцевим терміном повернення 26.06.2019 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,5 % на рік. Відповідно п. 4.3.1 кредитного договору позичальник зобов'язався повернути позивачу отриманий кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитними коштами у повному обсязі у строки та порядку згідно договору. (а.с.6-9)
У якості забезпечення виконання зобов'язань відповідачем ОСОБА_1 , 27.06.2012 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 2203/37-А/1, відповідно до якого поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором за виконання у повному обсязі позичальником зобов'язань за кредитним договором. Згідно п. 1.4. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник - за повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами, комісії, неустойки, можливих штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, передбачених кредитним договором.
Згідно п. 3.1. кредитного договору між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 № 2203-317/04/37 від 27.06.2012 року та графіка зменшення заборгованості по кредиту, який є додатком до вказаного договору, відповідач зобов'язана до 10 числа кожного місяця у продовж усього терміну дії вказаного договору сплачувати предитні платежі у сумі 1419.00 грн. (а.с.6-12)
Як вбачається з доданого до позову розрахунку заборгованості, відповідач ОСОБА_1 умови договору належним чином не виконувала, у зв'язку з чим станом на 26.06.2019 року утворилася заборгованість в розмірі 67529,94 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 59021,16 грн. та заборгованості з нарахованих та несплачених процентів за період з 01.06.2014 р. по 30.04.2015 р. в розмірі 8508,78 грн. (а.с.23-31)
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).
Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору.
Поняття строк виконання зобов'язання і термін виконання зобов'язання охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання.
Сторони погодили строк договору, строк кредитування, термін закінчення кредитування, а також термін щомісячного виконання зобов'язання.
Повернення кредиту та сплату відсотків відповідач мав здійснювати щомісячними платежами, надаючи позивачеві до 10 числа кожного місяця кошти у сумі 1419.00 грн (щомісячний платіж) упродовж строку кредитування. Тобто, сторони погодили порядок і строки виконання зобов'язання.
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.
Позивач обов'язки за умовами договору виконав, надавши кредитні кошти відповідачеві. Останній зобов'язався за договором повертати кредит з процентами періодичними платежами.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Отже, після настання терміну внесення чергового платежу за договором і після спливу строку кредитування зобов'язання простроченого боржника за договором не припиняється. Так, зобов'язання може бути належно виконане простроченим боржником і після спливу позовної давності. Згідно з частиною першою статті 267 ЦК України особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.
У випадку спливу позовної давності заява про захист цивільного права або інтересу приймається судом до розгляду, проте сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини друга та четверта статті 267 ЦК України).
Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила(частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята цієї статті).
Оскільки договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок відповідача повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.
У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.
Отже, оскільки за умовами договору відповідач мав виконувати зобов'язання, зокрема, з повернення кредиту та зі сплати процентів до 10 числа кожного місяця впродовж строку кредитування, перебіг позовної давності для стягнення заборгованості за кожним з цих щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу. А тому встановлення строку кредитування у договорі, який передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів.
Відтак, за наведених умов початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів за договором визначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення.
Такий підхід відповідає правовій позиції, сформульованій Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 року по справі № 444/9519/12, Верховним Судом України у постанові від 6 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13. Аналогічні висновки були сформульовані Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 19 березня 2014 року у справі № 6-20цс14, від 12 листопада 2014 року у справі № 6-167цс14, від 3 червня 2015 року у справі № 6-31цс15, від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15, від 29 червня 2016 року у справі № 6-272цс16, від 23 листопада 2016 року у справі № 6- 2104цс16 і від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2462цс16.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст.12, 13, 141, 223, 259, 264-265, 354, ЦПК України, 251, 252,253, 257, 261, 267, 526, 599, 610, 612, 625,631, 1054 ЦК України,
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Апеляційна скарга на рішення подається до Донецького апеляційного суду через Волноваський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.І. Мохов